Мережева війна
Мереже́ва війна́ (англ. Netwar) — форма ведення конфліктів, коли її учасники застосовують мережеві форми організації, доктрини, стратегії та технології, пристосовані до сучасної інформаційної доби.
Основні напрямки[ред. | ред. код]
Звичайними учасниками таких мереж можуть бути терористи, кримінальні угруповання, громадські організації та соціальні рухи, які використовують децентралізацію та є гнучкими мережевеми соціальними структурами.
Це поняття у військовому сенсі вживається як, «мережева війна» — нова концепція ведення війн (див. «Мережево-центрична війна») (Emerging theory of war), розроблена Управлінням Реформування ЗС США (Office of the Force Transformation) під керівництвом віце-адмірала А.Цебровскі (Cebrowski).
Приклади мережевих війн: дії альтерглобалістів, радикальні борці за екологію, азійських тріад, руху «Хезболла», мексиканські запатисти чи сербська організація «Отпор» тощо.
Походження терміну[ред. | ред. код]
Термін запропоновали американські професори Джон Аркілла (John Arquilla) і Девид Ронфельд (David Ronfeldt), які є спіробітниками корпорації RAND. Вони хотіли зосередитися конкретно на поширенні мережі на основі організаційних структур по всьому спектру соціальних конфліктів малої інтенсивності.
Арквілла та Ренфельдт стверджують, що інформаційна революція — всі нові технології, способи мислення й дії — зробили неймовірно потужним інтернет-простір і перетворили звичайне життя на дуже складне із погляду традиційних ієрархій. Одне з їхніх перших тверджень було пов'язане з визначенням військових стратегій у зв'язку з інформаційною революцією — те, що визначають терміном «кібервійни».
Новий термін «Мережева війна», на їхню думку, дозволяє краще зрозуміти новий формат конфліктів та протистоянь, до якого підійшло людство. Небезпека мережевих війн у тому, що сьогодні людина може спрямовувати сили одразу в кількох напрямках із метою винищення або захоплення території. Комп'ютерні технології дають можливість керувати зброєю на відстані кілька тисяч кілометрів, спрямовувати удар так, як потрібно, корегувати свої дії і досягати результату лише за кілька секунд. Арквілла і Ронфельдт вважають, що мережеві війни перетворюються на нову «Столітню війну», чи не найважчу у світі за всю історію, бо нападника вперше не видно.
Українські дослідження МВ[ред. | ред. код]
Питання мережевих воєн досліджували в НУ «Києво-Могилянська академія», зокрема Дмитро Дроздовський[1]. Сучасний політолог Вадим Гречанінов ствреджує, що сьогодні Росія веде проти України мережеву війну.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Курбан О. В. Мережеві онлайн-проекти: структура та принципи функціонування (в рамках інформаційної війни) // «Вісник Книжкової палати» — 2016, № 6. С. 37-40
- Курбан О. В. Сучасні інформаційні війни в соціальних онлайн-мережах // наук. збірник «Інформаційне суспільство» — 2016, Вип. 23. С. 85-90
- Курбан О. В. Практика застосування маркетингових інструментів у сучасній мережевій інформаційній війні // наук. журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.» — 2016, № 2. С. 88-96
- Курбан О. В. Інформаційне протистояння в онлайн мережевому середовищі під час захоплення Росією території АР Крим (лютий - березень 2014 р.) // наук. журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.» — 2017, № 1. С. 100-108
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х . :Право, 2015
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дмитро Дроздовський, НУ «Києво-Могилянська академія», журнал «Всесвіт». «Людина інформаційна» День № 24, субота, 9 лютого 2008
- ↑ Український тиждень. № 33(42), 15-21 серпня 2008 р. С. 20-21. Бондаренко Анатолій. Вдавитися й не проковтнути [Архівовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|