Меріан Хобсон Жаннере

|spouse= |influences= |period= |era= |relatives= |region= |death_cause= |doctoral_students= |signature_alt= |main_interests= |boards= |title= |honorific_suffix= |birth_name= |occupation= |education= |image_size= |parents= |academic_advisors= |other_names= |sub_discipline= |signature_size= |notable_works= |influenced= |thesis_title= |discipline= |death_place= |school_tradition= |honorific_prefix= |caption= |thesis_url= |birth_place= |notable_students= |thesis_year= |notable_ideas=

Marian Hobson
Народилася	10 листопада 1941 (82 роки)(19411110)
Країна	Велика Британія
Національність	British
Діяльність	наукова працівниця, літературний критик
Alma mater	Newnham College, Cambridge
Галузь	французька філософія
Заклад	University of Warwick University of Geneva University of Cambridge Trinity College, Cambridge Queen Mary, University of London
Науковий ступінь	бакалавр мистецтв, доктор філософії і Master of Artsd
Батько	Charles Hobson, Baron Hobsond
Мати	Doris Mary Spinkd
Діти	One
Нагороди	Член Британської академії (1999)
Меріан Хобсон Жаннере у Вікісховищі

Меріан Елізабет Жаннере (при народженні Хобсон; народилася 10 листопада 1941 року) - британська дослідниця французької філософії та культури. З 1992 по 2005 рік вона була професоркою французької мови в Лондонському університеті ім. Королеви Мері. Раніше вона також викладала в Ворікському університеті, Женевському університеті та Кембриджському університеті. У 1977 році вона стала першою жінкою, яку обрали членкинею Трініті-коледжу в Кембриджі.

Дитинство і освіта

Меріан Хобсон народилася 10 листопада 1941 року у сім'ї слюсаря електростанції Неасден Чарльза Хобсона, який згодом став політиком Лейбористської партії та членом парламенту, який у 1964 році отримав статус однолітка як барон Хобсон та його дружина Доріс Мері Хобсон. Навчалась Меріан у коледжі Ньюнем, Кембридж, закінчивши ступінь бакалаврки мистецтв (BA) та докторки філософії (PhD): Згодом вона вирішила підвищити свою бакалаврська ступінь до ступеня магістрикині мистецтв (MA). Її докторська дисертація, яку вона подала в 1969 році, мала тему "Поняття" ілюзії "у французькій естетичній теорії XVIII століття".

Професійна кар'єра

З 1966 по 1971 роки Меріан Хобсон була асистенткою викладача французької мови в Ворікському університеті. З 1973 (за іншими даними з 1974) по 1976 роки вона була асистенткою університету. У 1977 р. Вона вступила до Кембриджського університету, її призначили членкинею Трініті-коледжу в Кембриджі: вона була першою жінкою, яка стала членкинею Трініті-коледжу. Крім того, вона була викладачкою університету у 1985 і 1992 роках. Потім, у 1992 році, пані Хобсон переїхала до Лондону і почала працювати у Лондонському університеті королеви Марії на посаді професорки французької мови. У 2005 році вона пішла у відставку та була призначена заслуженою професоркою, хоча і до сьогодні продовжує певну роботу в Університеті Королеми Марії науковою співробітницею.

Меріан Хобсон була запрошеною професоркою у багатьох університетах світу, зокрема: Каліфорнійському університеті,Університеті Джона Хопкінса, Празькому університеті та Гарварді. У 2005-2006 навчальному році її запросив професор Норман Юджин Фрілінг в Університеті Мічигану. Впродовж 2009 - 2012 років Меріан Елізабет Жаннере була обрана членкинею Ради Британської академії.[1]

Сімейне життя

У 1968 році Меріан Хобсон взяла шлюб з Мішелем Жаннере і взяла прізище чоловіка. Мішель Жаннере - відомий швейцарський вчений, авторитетний дослідник французької літератури У шлюбі в них народився 1 син.

Основні досягнення

1997 року Меріан Хобсон була призначена кавалеркою Академічного ордену Пальми, який нагороджується французьким урядом. У 1999 році вчену було обрано членкинею Британської академії (FBA) та національної академії гуманітарних та соціальних наук Великої Британії. У 2002 році з приводу дня народження Британської королеви вона була призначена командиркою Ордена Британської імперії (CBE) за значні заслуги у дослідженні французькою мовою та літературою.

Наукові роботи

• Hobson, Marian (1982). The Object of Art: The Theory of Illusion in Eighteenth-Century France. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0521243506.
• Diderot (2000). Marian Hobson (ред.). Lettre sur les aveugles à l'usage de ceux qui voient : lettre sur les sourds et muets à l'usage de ceux qui entendent et qui parlent (French) . Paris: Flammarion. ISBN 978-2080710819.
• Derrida, Jacques (2003). The problem of Genesis in Husserl's philosophy. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 978-0226143156.
• Hobson, Marian (2011). Diderot and Rousseau: Networks of Enlightenment. Oxford: Voltaire Foundation. ISBN 978-0729410113.
• Marian, Hobson (2012). Jacques Derrida: Opening Lines. London: Routledge. ISBN 978-1134774449.
• Marian Hobson, ред. (2014). Denis Diderot 'Rameau's Nephew' - 'Le Neveu de Rameau': A Multi-Media Bilingual Edition (вид. 1st). Cambridge: Open Book Publishers. ISBN 978-1783740086.
• Marian Hobson, ред. (2016). Denis Diderot 'Rameau's Nephew' - 'Le Neveu de Rameau': A Multi-Media Bilingual Edition (вид. 2nd). Cambridge: Open Book Publishers. ISBN 978-1909254930.