Миколай Бжеський
| Миколай Бжеський | |
|---|---|
| Країна |
 Річ Посполита |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], Хорунжий великий коронний[1], Королівський секретар, Кам'янецький староста[d] і Летичівський старостаd |
| Військове звання | ротмістр |
| Рід | Бреські гербу Телокd |
Миколай Бжеський гербу Цьолек (пол. Mikołaj Brzeski) — шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник роду Бжеських, які мали вплив у Сандомирському воєводстві.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син Анни і внук Миколая Язловецьких з Бучача[2].
Був придворним короля Сигізмунда ІІ Авґуста. Ротмістр поточної оборони в 1569—73 роках. У 1571—1572 роках був великим коронним хорунжим[3]. 19 червня 1572 року отримав посаду кам'янецького старости після померлого Миколая Потоцького. До цього мав посаду надвірного хорунжого.[4] Як кам'янецький староста[5] підписав лист короля Сігізмунда III Вази у 1590 році. Згідно запису Коронної метрики, 2 травня 1590 втратив посаду через відсутність оплат протягом 4 років.
Через погане здоров'я був позбавлений посади коменданта Кам'янецької фортеці[3]. 1577 року міщани Летичева подали скаргу королю С. Баторію на летичівського старосту Миколая Бжеського[6].
Був одружений з Евою[2] — донькою львівського судді Яна Давидовського гербу Прус,[7] мав дітей:
- Домінік — чоловік хорунжанки подільської Гелени Сметанки
- Абрагам
- Марцін — кустош перемиський
- Зофія — дружина суррогатора Галицького староства Єжи Щуцького
- Барбара — дружина Еразма Крупки.
Сприяв — як кам'янецький староста — реставрації (чи приоздобленню) римо-католицької каплиці св. архангела Михаїла Кам'янець-Подільської фортеці в 1575 році. Про що свідчить напис на внутрішній стіні башти. Зверху над написом була ще одна кам'яна стела з гербом, але її було спеціально вийнято зі стіни. Той напис Пшездецький прочитав так:
Sacellum hoc consecratum est per reverendissimum Martinum Białobrzeski, Dei gratia episcopum Camenecensem et abbatet Genov. Quod reparavit generosus Nicolaus Brzeski de Brzescie terrarum Podoliae generalis capitaneas, ad laudem Dei Omnipotentis in titulum S. Michaelis Archangeli A. D 1575.
1586 року записав фундуш для монастиря домініканців у Смотричі[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 27. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 166. (пол.)
- ↑ а б Urzędnicy województwa podolskiego XIV—XVIII ww. — Kórnik, 1998. — S. 132. — № 559.
- ↑ Plewczyński M. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 104. (пол.)
- ↑ генеральний згідно надпису латиною «Денної» башти
- ↑ Latyczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 100. (пол.) — S. 100. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 23.
- ↑ Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 921. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lw., 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 166. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — 820 s. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |