Миколаївська церква (Полошки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколаївська церква
Миколаївська церква в Полошках
51°38′24″ пн. ш. 33°48′19″ сх. д. / 51.64000° пн. ш. 33.80528° сх. д. / 51.64000; 33.80528Координати: 51°38′24″ пн. ш. 33°48′19″ сх. д. / 51.64000° пн. ш. 33.80528° сх. д. / 51.64000; 33.80528
Тип споруди церква і пам'ятка культури
Розташування Україна УкраїнаПолошки
Архітектор невідомий
Засновник Самуїл Миславський
Кінець будівництва 1796
Стиль пізній класицизм,
неоруський стиль
Належність УПЦ (МП)
Стан пам'ятка історії місцевого значення України
Адреса 41452, Сумська обл., Глухівський район, село Полошки, вулиця Кільцева
Миколаївська церква (Полошки). Карта розташування: Україна
Миколаївська церква (Полошки)
Миколаївська церква (Полошки) (Україна)
Мапа
CMNS: Миколаївська церква у Вікісховищі

Микола́ївська це́ркваправославний храм в с Полошки на Сумщині, що належить до УПЦ МП.

Історія[ред. | ред. код]

Побудована 1796 року за кошти уродженця Полошок митрополита Самуїла Миславського за типовим проектом в стилі пізнього класицизму. Храм був тринавним і однокупольний з вівтарем, виділеним напівкруглою апсидою на східному фасаді. Разом з церквою було збудовано трирівневу дзвіницю з великим куполом.

Ікона святителя Миколая, з давніх часів власність Полошківського храму, є об'єктом особливого благоговіння. Ікона в висоту 1 ½ арш. і в ширину 15 верш та покрита срібною ризою.

В наслідом пожежі 1857 року згорів будинок священика. Сильний вітер ніс полум'я на церкву, але споруда залишилася ціла. В дзвіниці сходи і помости згоріли, а мотузки, на яких висять дзвони, залишилися цілими. Збереження храму від настільки сильної небезпеки всі очевидці визнали чудом святого Миколи.

В ХХ сторіччі оригінальна дзвіниця була частково зруйнована та відновлена силами громади. Стилістику куполу було змінено.

Батько засновника СамуЇла Милославсько священник Григорій та його мати поховані на території церкви.

Опис[ред. | ред. код]

В плані церква має вигляд хреста і розділена на три частини: бабинець, середину і вівтар. Вівтарна частина відділена іконами-перегородкою. Особливої просторової глибини інтер'єру храму надає розпис купола, де зображений Бог-Отець. Світло, що ллється з восьми вікон барабану, створює ілюзію сяйва.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]