Миколаївська церква (Прилуки)
| Миколаївська церква (Прилуки) | |
|---|---|
 Миколаївська церква в Прилуках | |
| 50°35′52″ пн. ш. 32°23′16″ сх. д. / 50.5979472° пн. ш. 32.3879250° сх. д.Координати: 50°35′52″ пн. ш. 32°23′16″ сх. д. / 50.5979472° пн. ш. 32.3879250° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Прилуки (Чернігівська область) |
| Засновник | Гнат Галаган |
| Кінець будівництва | 1720 |
| Стиль | українське бароко |
| Належність | УПЦ МП: Прилуцьке благочиння Ніжинська єпархія |
| Єпархія | Ніжинська єпархія УПЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Галаганівська, 16а |
  Миколаївська церква (Прилуки) (Україна) | |
 | |
 Миколаївська церква у Вікісховищі | |
Микола́ївська це́рква-дзвіни́ця — православний храм у місті Прилуках, історико-архітектурна пам'ятка українського бароко першої половини XVIII століття. Зараз належить до Прилуцького благочиння Ніжинської єпархії УПЦ МП.
Церква розташована в прилуцькому історичному середмісті за адресою: вул. Галаганівська, 16а, з північної сторони площі Іоасафа Бєлгородського.
З історії храму[ред. | ред. код]
У 1717—1720 роках коштом прилуцького полковника Гната Ґалаґана та його дружини Олени поряд із Спасо-Преображенським собором була збудована Миколаївська замкова церква. Будівля в стилі українського бароко мала вигляд високої мурованої дзвіниці, в ній розмістилася однонавна церква на честь Святого Миколи-Чудотворця, а також дзвіниця Спасо-Преображенського собору. Крім того, вона слугувала брамою-проїздом на територію Прилуцького замку.[1][2][3]
1817 року Миколаївська церква отримала значні пошкодження через пожежу. Під час відновлення над колишнім бабинцем храму була прибудована нова класицистична дзвіниця.[2][3]
Згодом церква знову була сильно пошкоджена. Повна її реставрація проведена в 1986 році за проєктом архітектора В. Є. Новгородова («Укрпроектреставрація»). У 2011 році поблизу двізиці відкрили пам'ятник Йоасафові Білгородському.[4]
Архітектура[ред. | ред. код]
Церква-дзвіниця збудована в стилі українського бароко, але елементи декору мають класицистичні мотиви. Після пожежі в 1817 році споруда набула також деяких ознак стилю ампір, який того часу був популярним — так, перший ярус дзвіниці оздоблений пілястрами й портиками з фронтонами. Від первісної споруди, збудованої 1720 року, нині залишилася церква Святого Миколая-Чудотворця, виконана в формі католицької каплиці — з однією навою, що покрита високим двосхилим дахом, та гранчистим вівтарем-апсидою, зверненим на схід. Над апсидою підіймається високий бароковий фронтон з волютами, який дещо схожий на фронтон полкової скарбниці. Ззовні церкви зберігся оригінальний декор в стилі бароко.
Масивна дзвіниця, прибудована над колишнім бабинцем церкви, має два яруси: перший являє собою кубічний об'єм-«четверик», другий має форму циліндричної вежі з високими арковими отворами, в яких розташовуються дзвони. Завершується дзвіниця банею з люкарнами, до яких вмонтовано циферблати баштового годинника з курантами.[1][2][3]
Фотогалерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Миколаївська церква-дзвіниця, Прилуки. The City. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
- ↑ а б в Миколаївська церква. 1720 р. м. Прилуки Чернігівської обл. Про Україну. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 3 травня 2016.
- ↑ а б в Прилуки - місто старовинне. pryluky.osp-ua.info. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
- ↑ Прилуки. До 100-річчя прославлення Святителя Іоасафа, єпископа Бєлгородського. Департамент культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської ОДА. 26 вересня 2011. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Україна Інкогніта. Прилуки [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Прилуки. Історичні пам'ятки, музеї, церкви. Прилуцькі церкви [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Миколаївська церква // Прилуччина: Енциклопедичний довідник, Ніжин: «Аспект-Поліграф», 2007, — с. 287