Миколинці (заказник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколинці
(заказник)
У заказнику Миколинці
У заказнику Миколинці
У заказнику Миколинці
50°40′41″ пн. ш. 27°57′28″ сх. д. / 50.67833000002777766° пн. ш. 27.95778000002777830° сх. д. / 50.67833000002777766; 27.95778000002777830Координати: 50°40′41″ пн. ш. 27°57′28″ сх. д. / 50.67833000002777766° пн. ш. 27.95778000002777830° сх. д. / 50.67833000002777766; 27.95778000002777830
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Житомирська область,
Звягельський район
Найближче місто Звягель
Водні об'єкти Рожаниця
Площа 723 га
Засновано 26 червня 2008 р.
Оператор ДП «Ємільчинський лісгосп АПК», Барашівське лісництво
Миколинці (заказник). Карта розташування: Житомирська область
Миколинці (заказник)
Миколинці (заказник) (Житомирська область)
Мапа

CMNS: Миколинці у Вікісховищі

Мико́линці — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Житомирської області.

Розташований у межах Звягельському районі Житомирської області, за 2 км. на південний захід від села Новосілка[1]. Заказник розташований на правому березі річки Рожаниці.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Площа 723 га. Створений згідно з рішенням 16 сесії 5 скликання Житомирської обласної ради від 26.06.2008 року № 596 «Про утворення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення». Підпорядкований ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» (Барашівське л-во, кв. 84-87, 100, 101, 104).

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Значна площа заказника представлена сосновим, вільховим та березовим лісом. Об'єктом охорони в заказнику є червонокнижні види: гніздівка звичайна, любка дволиста, коручка морозникоподібна, плаун колючий, лелека чорний та рідкісні види регіону: щитник чоловічий та фегоптерис з'єднуючий. Територія заказника багата реліктовим видом — азалією жовтою, яку місцеві мешканці називають дряпоштаном.

Заказник є зручним місцем існування популяції великих денних хижих птахів — канюка звичайного, яструба великого та підорлика великого. Постійними мешканцями заказника є бобри. Тут добре себе почувають дикі свині, козулі та зайці.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Територія заказника розташована в місцевості, де в другій половині XIX століття була створена німецька колонія Микулинці. Але головним є той факт, що тут було благодатне джерело, над яким у свій час з дозволу Святійного Синоду РПЦ було побудовано дерев'яну каплицю, яка була освячена. З давніх-давен джерело називають Криничка Миколая.[2]. На деякій мапі джерело назвається св'ятим[3].

Галерея[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новосілка, Верби
  2. Синицький, Микола. Батьківщина маленка моя. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
  3. Святой источник openstreetmap. Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 6 квітня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]