Мирилка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мирилка — короткий віршований ритмічний твір, що належить до дитячого фольклору. Використовується дітьми з метою примирення після сварки або образи.

Семантично вони є протилежними дражнилкам чи прозивалкам. За їх допомогою діти вчаться пробачати та миритися з однолітками.[1] Під час одночасного промовляння мирилки обидві дитини, що примиряються, часто тримаються за мізинцем за мізинець один одного.[2]

За походженням мирилки пов'язують з ритуальним «кумуванням» дорослих, у низці мирилок згадується ритуальна їжа для таких випадків (наприклад, вареники з сиром).[2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Г. О. Котломанітова. Український дитячий фольклор як засіб формування партнерської взаємодії дітей // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - 2016. - № 12. - С. 81-87.
  2. а б Г. О. Котломанітова. Соціально-педагогічний потенціал малих жанрів українського дитячого фольклору // Освітологічний дискурс. - 2014. - № 3. - С. 135-145
  3. Ю. Гоменюк. Дитяча пареміографія як один із фольклорних засобів формування моральних якостей у дітей дошкільного віку // Українознавчі студії. - 2012-2013. - № 13-14. - С. 253-259