Михайличенко Галина Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайличенко Галина Олександрівна
Народження 1 лютого 1947(1947-02-01)
Новосибірськ, РРФСР, СРСР
Смерть 22 лютого 2011(2011-02-22) (64 роки)
  Суми, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художниця, майстриня гобеленів
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Михайличенко Віктор Костянтинович
Діти Михайличенко Сергій Вікторович

Галина Олександрівна Михайличе́нко (1 лютого 1947, Новосибірськ — 22 лютого 2011, Суми) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1990 року. Дружина Віктора, мати Сергія Михайличенків.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1 лютого 1947 року в місті Новосибірську (нині Росія). 1970 року закінчила Ташкентське художнє училище імені Павла Бенькова, була ученицею Олександра Перова.

Працювала художником-постановником у Кемеровському, Ферганському, Сурхандар'їнському театрах[1]. З 1990 року — у Сумах: працювала оформлювачем художньо-виробничих майстерень та у Сумькому театрі драми та музичної комедії[1]; мешкала в будинку на вулиці Заливній, № 31-г, квартира № 340[2]. Померла у Сумах 22 лютого 2011 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Створювала декорації до вистав, гобелени з використанням мотивів природи, легенд і міфів Сходу. Авторка гобеленів:

  • «Дерево» (1981);
  • «Колискова» (1982);
  • «Південь» (1983);
  • «У рідні країни» (1984);
  • «Танок» (1987);
  • «Дугоба» (1987);
  • «Фархад» (1988);
  • «Весна» (1989; 2007);
  • «Східний мотив» (1989);
  • «Осінь» (1989);
  • «Фантазія» (1990);
  • «Земля весняна» (1990);
  • «Літо» (1991);
  • «Осіннє листя» (1994);
  • «Наяда» (1994);
  • «Видіння» (1994)[1];
  • «Нічний метелик» (1995);
  • «Букет» (1996)[1];
  • «Метаморфоза» (1996)[1];
  • «Ліхтарики» (1996)[1];
  • «Червоний мак» (1996)[1];
  • «Проллються дощі» (1997);
  • «Літня фантазія» (1997);
  • «Все минає…» (1997)[1];
  • «Елегія» (1997);
  • «Імпровізація» (1997)[1];
  • «Лісний горіх» (1997)[1];
  • «Дотик» (1998);
  • «Горобина» (1998);
  • «Літня фантазія» (1998)[1];
  • «Біла квітка» (1998)[1];
  • «Травинка» (2000);
  • «Паморозь на траві» (2000);
  • диптих «Торс» (2000);
  • «Суми. Яблуневий Спас» (2001);
  • триптих «Ave, Maria» (2002);
  • «Дерево життя» (2003, вовна, ручне ткацтво);
  • «Сонях» (2003, вовна, ручне ткацтво);
  • «Загублений рай» (2004);
  • «Подих весни» (2004);
  • «Автопортрет» (2006);
  • «Калина» (2006, вовна, ручне ткацтво);
  • «Квітень» (2007);
  • «Весняний ранок» (2011).

Брала участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1979 року. Персональні виставки відбулися у Ферґані у 1990 році, Сумах у 1997—1998, 2007 та 2012 (посмертна) роках, Києві у 2004—2005, 2007—2009 роках.

Окремі роботи майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеї історії міста Києва, Будинку-музеї Антона Чехова у Сумах, Сумському і Ферґанському художніх музеях, Музеї декоративно-ужиткового мистецтва Узбекистану в Ташкенті, Дирекції художніх виставок Міністерства культури Узбекистану[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]