Михайло Байбуза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Байбуза
Псевдо Грибунович
Народився не пізніше 1572 року
Країна  Велике князівство Литовське
Національність татари
Діяльність військовослужбовець, землевласник
Суспільний стан аристократія
Рід Байбузи
Діти Тихін Байбуза

Герб роду Байбуза

Михайло Байбуза (Грибунович), також Михайло Грибунович Байбуза (нар. не пізніше 1572 року — пом. — ?) — боярин на службі старости черкаського та канівського, шляхтич гербу Байбуза.

За походженням — татарин, син Грибуна (звідси й прізвисько Грибунович), служив у війську короля Стефана Баторія[1]. Службу почав до 1572 року, за короля Сигізмунда II Августа[2].

Володів великими наділами на Лівобережжі, в басейні річок Сули, Удаю та Солониці, що були спадщиною князів Глинських, з роду яких походила його дружина Ганна[3]. Батько гетьмана реєстрового козацтва Тихона Байбузи та Семена Байбузи[4], котрі були спадкоємцями маєтностей[5][6].

Право на володіння Посуллям Михайло Байбуза набув 26 січня 1578 року. Від 7 жовтня 1582 року почався конфлікт за маєтности з князем Олександром Вишневецьким, старостою черкаським та канівським. Байбуза отримав судове рішення на свою користь 15 січня 1583 року, однак Вишневецький силою захопив спірні землі. 6 квітня 1589 року Байбуза поскаржився королю, наслідком чого стало порозуміння сторін та надання прав скаржникові на земельні володіння біля Псла. Уступки щодо Посулля Вишневецькому були затверджені сеймом 18 квітня 1590 року[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козацьким гетьманом був татарин. https://svoboda-news.com/. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 15 серпня 2020.
  2. а б Дмитро Вирський. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555–1595 рр.) (PDF). с. 119. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2018. Процитовано 22 серпня 2020.
  3. Полтава: від сивої давнини до визвольної війни 1648-1654 років. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 17 серпня 2020.
  4. Дмитро Вирський. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555–1595 рр.) (PDF). с. 124. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2018. Процитовано 22 серпня 2020.
  5. Байбуза Тихон. Енциклопедія історії України. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  6. Михайло Грушевський. Історія України-Руси. Том VII (PDF). с. 242. Процитовано 15 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)