Михайло Гамалія
| Михайло Гамалія | |
|---|---|
| черкаський полковник | |
| 1661 — 1662 - ? | |
| Попередник | Андрій Одинець |
| Наступник | Денис Мурашко |
|
| |
| Народився |
невідомо |
| Помер |
невідомо |
| Рід Гамалії | |
| Батько | Василь Гамалія або Герасим Висоцький |
| У шлюбі з | Ганна |
| Діти |
Андрій Григорій |
| Брати | Яків Гамалія? |
| Професія | військовий, державний діяч |
| Звання | полковник |
| Релігія | православ'я |
Гамалія (Висоцький) Михайло (Мисько) (роки народження та смерті невідомі) — козацький військовий та державний діяч, черкаський полковник.
Походження[ред. | ред. код]
За однією версією, походив із козацької сім'ї Василя Гамалії, який був вписаний до Реєстру Війська Запорозького 1649 року в складі Шубцевої сотні Черкаського полку[1], доводився старшим братом паволоцького полковника Михайла Гамалії[2]. За іншою версією, був сином православного шляхтича Герасима Висоцького гербу «Дрия» з Летичівського повіту[3]. Можливо також, що вони були братами по матері. На користь першої версії свідчить друге прізвище або прізвисько Якова Гамалії— Васютинський, котре, ймовірно, було дане йому по батьку Василю (Васюті). В той же час Михайло Гамалія відомий без додаткового прізвища.
Наприкінці XVIII століття Гамалії розповідали, що вони походять від давнього шляхетського роду Висоцьких, які жили в Подільському воєводстві в Летичівському повіті. Перший з відомих, який жив там на своїх шляхетських маєтностях, називався Михайло Висоцький, а брат його — Яків Висоцький. Документальні дані показують, що уже брати Михайло і Яків називалися Гамаліями. В. Модзалевський зазначає, що шляхетство обох братів Висоцьких Гамаліїв було видумане в кінці XVIII століття, коли козацькій старшині було дозволено записуватися до родовідних книг[4].
Життєпис[ред. | ред. код]
Перша згадка про Михайла Гамалію відноситьсядо 1649 року, коли його названо членом товариства Черкаського полку. Ймовірно брав участь у походах гетьмана Богдана Хмельницького.
1660 року виступив проти гетьмана Юрія Хмельницького та укладеного Слободищеного договору. Ймовірно на цей час був полковим суддею черкаським. Підтримав дії наказного гетьмана Якима Сомка. У 1661 році призначений черкаським полковником (за іншою версією старшим над військами в Черкасах). 1662 році на Козелецький раді підтримав обрання Сомко гетьманом, а самого Михайла Гамалію було обрано генеральним суддею.
Стосовно подальшою діяльності Михайла Гамалії існують різні відомості: за одними він 1662 або 1663 року зазнав поразки й потрапив у полон до прибічників Юрія Хмельницького, а невдовзі Гамалію було розстріляно. За іншими — у 1667—1669 роках знову був черкаським полковником. Втім цим полковником можливо був його небіж Михайло Яковоич Гамалія.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995.— ISBN 5-12-002042-9.— с. 67.
- ↑ Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки.— Дніпропетровськ: ЛІРА, 2011.— с. 98.
- ↑ Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія.— К.: «Стилос», 2010.— ISBN 978-966-8009-99-0.— с. 275.
- ↑ Модзалевскій В. Л. Малороссійскій родословникъ. Т. 1. А-Д.— К., 1908.— с. 238—239.
Джерела[ред. | ред. код]
- Крикун М. Між війною і радою. Козацтво Правобережної України в другій половині XVII— на початку XVIII століття: статті і матеріяли.— К.: «Критика», 2006.— 762 с.— ISBN 966-7679-92-6.
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — 432 с