Михайло Олександрович (князь чернігівський)
| Михайло Олександрович | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Михайло Дмитрович | |
| Наступник: | Роман Михайлович? | |
| Рід: | Рюриковичі | |
| Батько: | Олександр Костянтинович/Романович? | |
| Діти: | Роман? | |
Михайло Олександрович — великий князь чернігівський початку-середини XIV століття. Згаданий у Любецькому синодику.
Зотов Р. В.[ru] вважав Михайла онуком Костянтина Ольговича (нар. бл. 1170), Войтович Л. В. — онуком Романа Михайловича Брянського та Чернігівського (нар. бл. 1230). В цьому разі міг бути братом Василя Брянського, якого Карамзін М. М. вважав представником Ольговичів, а не смоленських Ростиславичів. Водночас Михайла вважають батьком Романа Брянського та Чернігівського, який діяв від 1370-х років та вбитий 1401 року в Смоленську.
Горський А. А.[ru] засумнівався в тому, що всього три князі могли займати великокнязівський чернігівський стіл протягом усього XIV століття, і припустив, що Михайло або не був онуком Костянтина Ольговича, або не був батьком Романа Михайловича[1].
Існування Костянтина Ольговича не визнає й О. В. Шеков, який залучив дані Введенського синодика, і вважає Костянтина однією особою з Олегом, а не його сином (Костянтин — хрестильне ім'я Олега). Також відомо, що сина Олександра мав Олег[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Горский А. А. Русские земли в XIII—XIV веках: Пути политического развития. М., 1996.
- ↑ Шеков А. В. О ранней части помянника черниговских князей типа Любецкого // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. — 2016. — № 4 (66) (5 травня). — С. 32. Архівовано з джерела 23 січня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику. — СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1892. — 327 (+47) с.
- Войтович Л. В. ОЛЬГОВИЧІ. ГІЛКА МИХАЙЛОВИЧІВ. ОДОЄВСЬКІ. ВОРОТИНСЬКІ // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (укр.). — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.