Михалюк Антон В'ячеславович
| Антон Михалюк Михалюк Антон В'ячеславович | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| сапер інженерно-саперного взводу | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
20 червня 1985 м. Київ, Україна |
| Смерть |
5 грудня 2022 (37 років) с. Діброва (Сєвєродонецький район),Луганська область, Україна (в ході бойових дій) |
| Alma Mater | Державний університет "Київський авіаційний інститут" |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Антон В'ячеславович Михалюк (20 червня 1985 — 5 грудня 2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Антон Михалюк народився 20 червня 1985 року в Києві, Україна.
В рік здобуття Україною Незалежності розпочав навчання у спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №220 міста Києва, яку закінчив у 2002 році.
З 2002 до 2007 рік навчався у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій, де отримав вищу освіту за спеціальністю «Інформаційні мережі зв’язку» та здобув кваліфікацію інженера в галузі електроніки та телекомунікацій.
Після закінчення університету працював за спеціальністю у ТОВ «Максимум ТВ - Київ».
З січня 2014 року підвищував кваліфікацію в Інституті післядипломного навчання НАУ за програмою "Тестування програмного забезпечення".
Згодом став приватним підприємцем. Захоплювався подорожами, риболовлею та археологією.[1]
З початком російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді сапера.
5 грудня 2022 року в районі виконання бойового завдання за призначенням Михалюк Антон вступив у контактний стрілецький бій з наступаючим противником, внаслідок якого отримав поранення несумісні з життям.
З 5 грудня до 26 грудня рахувався зниклим безвісті. 21 грудня 2022 року було організовано повторну пошукову операцію в радіусі декількох кілометрів довкола спостережного пункту навколо якого тривав бій, під час якої знайшли тіло загиблого військовослужбовця.
У Антона Михалюка залишилися мама та сестра.
Нагороди[ред. | ред. код]
В лютому 2024 року відповідно до указу Президента України №135/2023 [2] Антону Михалюку за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Юрій Федорко з Харківщини та Антон Михалюк з Києва: завтра у Львові Героїв проведуть в останню путь. DailyLviv.com (укр.). 24 січня 2024. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024.