Мнімий господін
«Мнімий господін» — оповідання Володимира Винниченка,яке є останнім в його творчості,з надрукований творів.
Історія видання[ред. | ред. код]
Надруковане оповідання - 1905 року.
Тема твору[ред. | ред. код]
Як людина, не зла за своєю натурою, стає тираном для оточуючих, вимучуючи всіх своїми розповідями про свої болячки, справжні й особливо вигадані нею.
Сюжет[ред. | ред. код]
Усе відбувається в солдатській казармі. "Мнімий господін" - черговий унтер - не дає спати втомленим солдатам розповідями про свої вигадані хвороби і читанням уголос "історії" цієї хвороби, записаної зі слів "Мнімого господіна" слухняним грамотним солдатом:"Мнімий господін", "як "начальство", не злий, не причіпливий, але солдати його всією душею ненавидять через його розповіді, відмовитися від яких їм, солдатам та підлеглим людям, неможливо.
Особливості стилю оповідання[ред. | ред. код]
Події змальовані занадто реально, оскільки і читачеві часом передається та нудьга, яку відчувають мимовільні слухачі "мнімого господіна".
Бібліографія[ред. | ред. код]
Винниченко В. К. Раб краси: Оповідання, повість, щоденикові записи: Для ст. шк. віку / Упоряд., передм., приміт. В. Є. Панченка. — К. : Веселка, 1993. — С.348 — 350 .
Джерела[ред. | ред. код]
Панченко В. Володимир Винниченко: Парадокси долі і творчості: Книга розвідок і мандрівок. - К., 2004. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, О. В. Слоньовська [та ін.]; за заг. ред. Г. Ф. Семенюка. – К. : Освіта, 2010. – с.110.