Морочне
| село Морочне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Вараський район |
| Громада | Зарічненська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1511 |
| Населення | 1224 |
| Площа | 37,175 км² |
| Густота населення | 32,925 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34022 |
| Телефонний код | +380 3632 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°50′46″ пн. ш. 25°55′42″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
150 м |
| Водойми | р. Ножик |
| Відстань до обласного центру |
196 км |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Місцева влада | |
| Сільський голова | Тишковець Василь Олександрович |
| Карта | |
  Морочне | |
 Морочне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Моро́чне (Морочня) — село у Зарічненській громаді Вараського району Рівненської області України.
Розташоване за 16 км від районного центру. Через село проходить автошлях Дубровиця-Пінськ.
Сільраді служить Мутвиця (Зарічненський район).
Морочне ділиться на дві частини — Мале Морочне і Велике Морочне. Між ними лежить Королівщина (від річки і до кінця панського палацу, що навпроти колгоспного саду у В.Морочному). Населення станом на 1 січня 2007 року становить 1224 чол. Є школа, докладніша інформація за посиланням http://morochne-zosh.rv.sch.in.ua [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] , два сільських клуби, бібліотека, працюють також лікарська амбулаторія, аптека, відділення зв'язку, три магазини.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село датована 1511 роком. Жителі його брали участь у селянсько-козацькому повстанні 1594—1596 років, під проводом Северин Наливайко. Після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України село стало районним центром.
В 19-20 століттях було центром Морочанської волості, у 1940—1946 — Морочнівського району[1].
У роки німецько-радянської війни Морочне входило до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[2]. 94 жителі села вели боротьбу з нацистськими загарбниками. З них 55 нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, 85 чоловік загинули, захищаючи СРСР. Видавалась підпільна районна газета «Червона зірка». Командиром партизанського з'єднання, що діяло у Морочнівському і прилеглих районах, був начальник міліції Морочнівського району І. П. Федоров.
Сьогодення[ред. | ред. код]
- Отцем Павлом Дубінцем, настоятелем місцевого православного Храму створена програма на Радіо Зарічне про Бучинську ікону Божої Матері.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 270 осіб[3].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,69 % |
| російська | 0,23 % |
| білоруська | 0,08 % |
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Карпович Микола Іванович — народний артист України
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президії ВР УРСР від 20.3.1946 «Про впорядкування існуючих назв районів і районних центрів Ровенської області»
- ↑ Коротун, 1996, с. 13.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056_ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 січня 2019.
Книги[ред. | ред. код]
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |