Мрозовицькі
| Мрозовицькі | |
|---|---|
 | |
| Прус III | |
| Підданство: |  Річ Посполита
|
Мрозовицькі гербу Прус ІІІ (пол. Mrozowiccy) — шляхетський рід старопруського походження.
Походження[ред. | ред. код]
Родина Мрозовицьких мала прусське походження. В другій половині XIII ст. представники роду отримали земельні наділи в околицях Груєця[1][2] на Мазовії від місцевих княжат за військову службу. В середині XV століття вони взяли своє прізвище від маєтку Мрозовиці в Белзькій землі, і до кінця XVIII століття писались з Мрозовиць[3]. Вони були спільного походження із сенаторським родом Вєчвінських (пол. Wieczwińscy)[a], які в той час отримали наділи в землі завкженській і взяли прізвище від маєтку Вечфні.[4]
Представники[ред. | ред. код]
- Станіслав Мрозовицький (1610—1649) — корсунський полковник.
- Адам Мрозовицький (1705—1775) — регіментарій коронного війська, барський конфедерат, підскарбій львівський, земський депутат львівський, депутат сейму 1740, 1764.
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ Також відомі як Wieczffiński чи Witwiński.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Chwalibińska J., Ród Prusów w wiekach średnich, Toruń, s. 32 nn, 1948.
- ↑ Szczurowski P., Ród heraldyczny Prus na Mazowszu w XIII-XVI wieku, Sandomierz, s. 81 nn, 2018.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z Archiwum Państwowego we Lwowie w dalszym ciągu Wydawnictwa Fundacji Al. Hr. Stadnickiego ogłaszane przez Towarzystwo Naukowe we Lwowie. Lauda Sejmikowe Halickie 1575-1695, wyd. Antoni Prochaska, t. XXIV, Lwów, s. 14, 67-72, 75-77, 78-81, 95-96, 130, 169, 187, 279-281, 313-317, 319, 329, 326, 362, 372, 383, 184., 1931.
- ↑ Uruski S., Rodzina Herbarz szlachty polskiej. T. XI. Warszawa, s. 330-331, 1914.