Муліт
| Муліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Mul[2] |
| Хімічна формула | Al8[O3(O0,5OH,F) |
| Клас мінералу | силікати |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AF.20 |
| Ідентифікація | |
| Колір | безбарвний, білий, рожевий, червоний, сірий, жовтий |
| Сингонія | ромбічна |
| Спайність | ясна по {010} |
| Твердість | 6,0—7,0 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий, напівпрозорий |
| Колір риси | білий |
| Густина | 3,11—3,26 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Подвійне променезаломлення | δ = 0,012-0,026 |
| Плеохроїзм | видимий |
| Інші характеристики | |
| Радіоактивність | відсутня |
| Названо на честь | Малл[3] |
| Типова місцевість | Малл[3] |
 Муліт у Вікісховищі | |
Мулі́т (рос. муллит; англ. mullite; нім. Mullit m) — мінерал підкласу острівних силікатів з групи кіаніту-силіманіту, силікат алюмінію острівної будови. Відкритий в 1924 році.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: 1. За Є.Лазаренком і Г.Штрюбелем: Al8[O3(O0,5OH, F)|Si3AlO16]. 2. За К.Фреєм: З•Al2O3•2SiO2.
Містить (%): SiO — 28,2; Al2O3 — 71,8.
Утворює з силіманітом безперервний ряд твердих розчинів.
Кристалізується в ромбічній сингонії.
Ромбо-дипірамідальний вид.
Спайність ясна.
Густина 3,1-3,2, твердість 6-7.
Безбарвний і фіолетово-рожевий. Блиск скляний.
Муліт — високотемпературний мінерал деяких контактово-метаморфічних порід. Має хороші вогнетривкі властивості (т-ра плавлення 1825—1850 °С), завдяки чому знаходить широке застосування як кислотостійкий і вогнетривкий матеріал в хімічній, металургійній і керамічній промисловості.
Рідкісний.
Уперше встановлений в Шотландії (острів Мулл, від якого походить назва мінералу) у вплавлених у лаву глинистих включеннях четвертинних лав. (N.L.Bowen, J.W.Greig, E.G.Zies, 1924).
Синоніми: порцит, порцеланіт.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- α-муліт (зайва назва муліту);
- β-муліт (зайва назва муліту);
- γ-муліт (різновид муліту, який містить FeO i TiO).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Муліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Муліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
