Мурахоловові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурахоловові

Товака велика (Chamaeza nobilis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Тиранни (Tyranni)
Інфраряд: Tyrannides
Парворяд: Furnariida
Надродина: Formicaroidea
Родина: Мурахоловові (Formicariidae)
Gray,[1] 1840
Мапа поширення мурахоловових
Мапа поширення мурахоловових
Роди
Посилання
Вікісховище: Formicariidae
Віківиди: Formicariidae
EOL: 7547
ITIS: 178271
NCBI: 81882

Мурахоло́вові[2] (Formicariidae) — родина горобцеподібних птахів. Включає 12 видів.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Традиційно до мурахоловових відносили також роди Grallaria, Hylopezus, Myrmothera, Grallaricula і Pittasoma. Молекулярний філогенетичний аналіз, що проведений у 2002 та 2005 роках, показав, що родина у такому складі є парафілійною[3][4]. Тому, перший чотири роди виокремили в родину Grallariidae, а рід Pittasoma віднесли до родини гусеницеїдових (Conopophagidae)[5].

Поширення

[ред. | ред. код]

Родина поширена в субтропічних і тропічних регіонах Центральної і Південної Америки

Невеликі птахи завдовжки 17—23 см, схожі на піт або дроздів. Тіло пухке з короткими закругленими крилами, довгими і сильними ніжками і квадратним хвостом. Оперення червоно-коричневого забарвлення з червоними грудьми та черевом у Formicarius, або строкатим біло-коричневим у Chamaeza.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Моногамні птахи, які живуть парами. Проводять більшу частину часу на землі, живлячись переважно дрібними комахами. Під час репродуктивного періоду обидві статі співпрацюють на різних стадіях розмноження, включаючи висиджування.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2015. Процитовано 1 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Rice, N. H., Further Evidence for Paraphyly of the Formicariidae (Passeriformes) (PDF), in Condor, vol. 107, nº 4, 2005, p. 910—915, DOI:10.1650/7696.1.
  4. Irestedt, M.; Fjeldså, J.; Johansson, U. S.; Ericson, P. G. P., Systematic relationships and biogeography of the tracheophone suboscines (Aves: Passeriformes), in Molecular Phylogenetics and Evolution, vol. 23, nº 3, 2002, p. 499—512, DOI:10.1016/S1055-7903(02)00034-9
  5. Moyle, R. G.; Chesser, R. T.; Brumfield, R. T.; Tello, J. G.; Marchese, D. J.; Cracraft, J., Phylogeny and phylogenetic classification of the antbirds, ovenbirds, woodcreepers, and allies (Aves: Passeriformes: infraorder Furnariides) (PDF) [Архівовано 27 червня 2010 у Wayback Machine.], in Cladistics, vol. 25, nº 4, 2009, p. 386—405.

Посилання

[ред. | ред. код]