Мусорівці
| село Мусорівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Збаразька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1832 |
| Населення | 216 |
| Територія | 0.072 км² |
| Густота населення | 3000 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47350 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′19″ пн. ш. 25°49′51″ сх. д. / 49.73861° пн. ш. 25.83083° сх. д.Координати: 49°44′19″ пн. ш. 25°49′51″ сх. д. / 49.73861° пн. ш. 25.83083° сх. д. |
| Водойми | Гнізна |
| Відстань до районного центру |
9 км |
| Найближча залізнична станція | Зарудечко |
| Відстань до залізничної станції |
1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
  Мусорівці | |
 Мусорівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Му́сорівці — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, на півночі району. До 2020 підпорядковане Капустинській сільраді. У 1945—1946 називалося Мосурівці.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]
Населення — 216 осіб (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Мусорівців виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та ранньої залізної доби.
Перша писемна згадка — 1463 року. За даними 1906 року, у селі Мосурівці, Вербовецької волості, Кременецького повіту, Волинської губернії, налічувалося 111 дворів та мешкало 700 жителів.
У 1909 році внаслідок зливи підтоплене.
Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[2].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У селі є дерев'яна церква Покрова Пресвятої Богородиці 1746 року.
Релігія[ред. | ред. код]
У селі є новозбудований храм Покрови Пресвятої Богородиці, який близько чотирнадцяти років будували усім селом, нині захоплений служителями та прихильниками Московського патріархату.
Конфлікт у селі почався після того, як священик, владика Сергій (багато років приховував свою приналежність до Московського Патріархату) відмовився взяти участь у великому Хресному ході на підтримку утворення єдиної Помісної Православної Церкви в Україні, який відбувся в м. Тернополі 12 жовтня 2009 року. Це й призвело до збору підписів серед мешканців села щодо утворення в Мусорівцях громади УПЦ Київського Патріархату. На основі цього списку, який складається з 98 чоловік (що становить три чверті всього населення села[3]), відповідними державними органами було проведено реєстрацію громади УПЦ Київського Патріархату. Члени цієї громади, будучи мешканцями села, брали активну участь у побудові храму, думаючи, що він належить до Української, а не до Московського патріархату.
У Мусорівцях прихильниками московського патріархату чинився тиск на вірних Київського Патріархату:
|
Під час панахиди 29 листопада 2009 року біля храму за жертвами Голодомору та репресій проти Українського народу згідно Указу Президента та розпорядження голови обласної державної адміністрації, представники УПЦ МП чинили нам перешкоди і увімкнули на час нашого богослужіння звукові колонки і тим самим показали, що не визнають Голодомор. Ми не маємо можливості проводити богослужіння, відправляти служби за здоров'я та упокій наших парафіян[4]. | 
|
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діє бібліотека.
-
Стара дерев'яна та нова мурована церкви -
Старі кам'яні хрести на цвинтарі біля церкви -
Краєвид з подвір'я церкви -
Дерев'яна церква -
Старий кам'яний хрест біля церкви -
Дерев'яна дзвіниця на фоні села -
Руїна в селі -
Краєвиди довкола села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Триває конфлікт у Мусорівцях. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Скільки ще московитам у святинях українських добре жити?. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Драпала М., Лашта В. Мусорівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 580. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Бібліотека-філія с. Мусорівці Збаразької ЦБС. — Фейсбук.
- У Мусорівцях між громадами УПЦ КП та УПЦ (МП) спокійно, однак неприязнь залишається [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Релігійно-інформаційна служба України.
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |