Міжнародний євразійський рух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний євразійський рух
Країна Росія Росія
Голова партії Олександр Дугін
Дата заснування 20 листопада 2003
Штаб-квартира Москва, Росія
Ідеологія націонал-більшовизм, консервативна революція, рашизм
Офіційний сайт med.org.ru

Міжнародний євразійський рух (англ. Eurasian Movement) — російський політичний рух, заснований у 2001 році політологом Олександром Дугіним.[1][2][3][4][5][6] Організація дотримується неоєвразійської ідеології, яка приймає еклектичну суміш російського патріотизму, православної віри, антимодернізму та навіть деяких більшовицьких ідей. Організація виступає проти «американських» цінностей, таких як лібералізм, капіталізм і модернізм.[7] У 2005 році Міжнародний євразійських рух активно співпрацював з Дмитром Корчинським та Олексієм Арестовичем, які критикували євроінтеграційні процеси в Україні.[8]

Також неурядова громадська організація (НУО), що має філії в 29 країнах, включаючи СНД, в країнах ЄС (Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія), в Америці (США, Венесуела, Чилі), на Близькому Сході (Ліван, у мусульманських країнах (Сирія, Єгипет, Туреччина, Іран, Пакистан), Далекому Сході (Індія, Японія, В'єтнам) тощо. У СНД є 36 регіональних представництв Євразійського руху.

Засновник і голова Євразійського руху — Олександр Дугін у співпраці з лідерами Братства — Дмитром Корчинським та Прогресивної соціалістичної партії України — Наталією Вітренко.[9][10]

Керівництво[ред. | ред. код]

Керівним органом Міжнародного Євразійського руху є Євразійський Комітет. До складу Євразійського комітету входять: Дугін Олександр Гєлійович (керівник Міжнародного Євразійського руху), Гаглоєв Михайло Георгійович (заступник керівника Міжнародного Євразійського руху), Коровін Валерій Михайлович (заступник керівника Міжнародного Євразійського руху), Хазін Михайло Леонідович, Мелентьєва Наталія Вікторівна,

Акції в Україні[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kipp, Jacob W. (September 2002). Aleksandr Dugin and the ideology of national revival: Geopolitics, Eurasianism and the conservative revolution. European Security. 11 (3): 91—125. doi:10.1080/09662830208407539.
  2. ↑ Alexander Dugin – A Russian scarecrow. POLISH MINISTRY OF CULTURE AND NATIONAL HERITAGE. NEW EASTERN EUROPE. 17 березня 2017.
  3. ↑ Russian nationalist thinker Dugin sees war with Ukraine. BBC. 10 липня 2014.
  4. ↑ Shekhovtsov, Anton (2009). Aleksandr Dugin's Neo-Eurasianism: The New Right à la Russe. Religion Compass. 3 (4): 697—716.
  5. ↑ Russian Nationalist Dugin Says Greece Briefly Detained Him At Border. Radio Free Europe/Radio Liberty. 18 травня 2016.
  6. ↑ Putin's Brain Alexander Dugin and the Philosophy Behind Putin's Invasion of Crimea. Council on Foreign Relations. Foreign Affairs. 31 березня 2014.
  7. ↑ Burbank, Jane (22 березня 2022). The Grand Theory Driving Putin to War. The New York Times. New York City. Процитовано 23 березня 2022. Після невдалого втручання в пострадянську партійну політику пан Дугін зосередився на розвитку свого впливу там, де з цим рахувалися — серед військових і політиків… У пристосуванні паном Дугіним євразійства до сучасних умов у Росії з'явився новий опонент — уже не просто Європа, а весь «атлантичний» світ на чолі зі Сполученими Штатами. І його євразійство було не антиімперським, а навпаки: Росія завжди була імперією, російський народ був «імперським народом», і після руйнівного розпродажу 1990-х років «вічному ворогу» Росія могла відродитися на наступному етапі глобальної боротьби і стати «світовою імперією.» На цивілізаційному фронті пан Дугін наголосив на довгостроковому зв'язку між східним православ'ям і Російською імперією. Боротьба православ'я проти західного християнства та західного занепаду може бути використана для майбутньої геополітичної війни.
  8. ↑ Хто з українських діячів співпрацював із Дугіним (фото). Главком | Glavcom (укр.). 21 серпня 2022. Процитовано 22 серпня 2022.
  9. ↑ Аналітична довідка щодо діяльності проросійських неурядових організацій в Україні (станом на 1 грудня 2015 року) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
  10. ↑ Евразийские неправительственные организации — как симметричный ответ «оранжевой чуме»
  11. ↑ Під СБУ пригощали горілкою з солоними огірками. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
  12. ↑ Євразійський Союз Молоді спаплюжив державні символи України (фото). Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародний_євразійський_рух&oldid=40830912