Міський голова Слов'янська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голова Слов'янської міської громади Вадим Лях, 2020

Міські голови Слов'янська — очільники міста Слов'янськ та Слов'янської міської територіальної громади.

Самоврядування за часів Тору[ред. | ред. код]

Місто виникло у 1645 році. Сьогодні, на жаль, достеменно не відомо, як відбувалося самоврядування за часів фортеці Тор. Відомо, що там був козацький устрій, й старосту обирали за козацькими традиціями. Основним завданням старости була оборона території від татарських нападів. Цей же староста для оборони замків використовував також місцеве населення, що на 90 % складалося з козаків, а інші — солевидобувачі й інші промисловці.

Російська імперія[ред. | ред. код]

16851764 роки Тор — сотенне містечко Ізюмського полку, 1784 року перейменоване на Словенськ (пізніше — Слов'янське), з того ж часу повітове місто Словенського повіту Катеринославського намісництва.

З 1787 року — заштатне місто Ізюмського повіту Слобідсько-Української1835 року — Харківської губернії).[1]

Списку міських голів 1700-1850-х років не збереглося. Відомі лише поодинокі бургомістри (саме так називалися міські голови за часів РІ), що уславилися великими здобутками для Слов'янська.

Перелік відомих бургомістрів з ХІХ століття по 1917 рік[ред. | ред. код]

  • 1826—1845 — Мартиненко Семен
  • 1859—1868 — Карякін Іван
  • 1868—1873 — Зубашев Лук'ян
  • 1873—1877 — Зубашев Василь
  • 1877—1881 — Савєльєв Ілларіон
  • 1881—1892 — Зубашев Лук'ян
  • 1892—1894 — Лазьмін Павло
  • 1895—1897 — Карякін Василь
  • 1897—1917 — Лазьмін Павло (останній бургомістр)

Українська революція[ред. | ред. код]

Міські голови у часів Української революції 1917—1921 років[ред. | ред. код]

  • Шишков Петро — 1919, більшовик, член РСДРП. У першій половині лютого 1919 був вибраний новий збір народних депутатів з 17 людей, в якому були лише комуністи.
  • Завенягін Авраамій — 1919—1920, член ВУЦВК та ЦВК СРСР

УРСР[ред. | ред. код]

Голови міськвиконкому[ред. | ред. код]

  • Карасьов Михайло — 1931—1932

Бургомістри німецької військової адміністрації[ред. | ред. код]

  • Федір Виноградов — 1941—1943, бургомістр під час німецької окупації Слов'янська. Був заарештований німцями у травні 1943 року за недостатню боротьбу проти міського осередку ОУН (б)[3].
  • Василь Олешкевич — 1943, заступник бургомістра Слов'янська після арешту Виноградова[4].

Відновлення радянської влади[ред. | ред. код]

У 1945—1948 роках у місті не було голови.

  • Карякін Олександр — 1948—1953
  • Білокінь Степан — 1953—1959
  • Литвинов Володимир — 1963—1967
  • Толстогребов Валентин — 1967—1970
  • Горкуленко Іван — 1971—1974
  • Горпінченко Олексій — 1974—1981
  • Сбітнєв Володимир — 1981—1985
  • Кубишкін Микола — 1985—1987
  • Палій Іван — 1987—1988
  • Гончар Володимир — 1988—1991

Україна[ред. | ред. код]

Міський голова[5][ред. | ред. код]

Окупація міста Росією 2014 року («народний» мер Слов'янська)[ред. | ред. код]

Звільнення міста 5 липня 2014 року[ред. | ред. код]

Децентралізація, територіальна громада[ред. | ред. код]

Голова Слов'янської територіальної громади

Слов'янська військово-цивільна адміністрація[ред. | ред. код]

26 травня 2021 року рішенням Президента України Володимира Зеленського на території Слов'янської міської об'єднаної територіальної громади утворено військово-цивільну адміністрацію[6]. Повноваження мера Вадима Ляха призупинено.

4 серпня 2021 року наказом голови обласної військової адміністрації Павла Кириленка №71/7-21-рк Вадим Лях назначений головою військово-цивільної адміністрації[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СЛОВ`ЯНСЬК , МІСТО ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 29 травня 2021.
  2. ОЛЕКСАНДР ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ. «ПРОСВІТА» ПІД БАГНЕТОМ. lozovahistoricclub.narod.ru. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  3. Майдан-Восток. Статьи. Бандерівське підпілля на Донбасі під німецькою окупацією. maidan.org.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  4. Слов’янськ «Історії міст і сіл Української РСР». Частина 2 | Слов'янськ | Історія, історичні події | Донецька область № 659. mistaua.com (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  5. arkasha. Мэры Славянска в лицах. slavinfo.dn.ua (ru-ru) . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  6. Зеленський указом створив Слов’янську міську ВЦА. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  7. Керівник Слов'янської міської ВЦА приступив до обов'язків. dn.gov.ua. Процитовано 10 жовтня 2022.