Мієлофон
Мієлофон (від грец. μυελόσ «мозок» + грец. φωνή «звук, голос, шум») — вигаданий прилад, пристрій для читання думок у творах Кира Буличова та їхніх екранізаціях. Уперше згадується в повісті «Іржавий фельдмаршал» (1968).
Після виходу дитячого фільму «Гостя з майбутнього» (1985), в якому сюжет пов'язаний із викраденням цього апарату космічними піратами в Аліси Селезньової[1], пристрій здобув широку популярність[2]. Однією із популярних фраз фільму була репліка Колі Герасимова: «Алісо, мієлофон у мене!»[3].
Опис[ред. | ред. код]
У фільмі роль мієлофону виконує невеликий чорний прямокутний футляр з-під фотоапарата, всередині якого знаходяться частинки скла, склеєні разом у кристал, що виконує функцію «підсилювача» думок. За Буличовим, кристал суцільний — великий безбарвний гіперселеніт, дуже рідкісний природний кристал, виявлений тільки на астероїді Власта.
Структурно пристрій — це електронний підсилювач із приймачем. Носять його в чорному шкіряному чохлі, схожому на футляр фотоапарата, з вузьким ремінцем. У книзі мієлофон описаний як невеликий апарат із навушниками і проводами. У фільмі — це коробочка з великим прозорим кристалом, який в момент приймання-передавання думок переливається кольорами веселки і видає переливчастий мелодійний звук.
Згідно з фільмом, мієлофон розроблений у лабораторії професора Селезньова для використання в наукових і медичних цілях. У книзі не сказано, де він розроблений, але згадується, що за винятком кристала, з точки зору техніки — нецікавий.
Кристали гіперселеніту можуть уловлювати біологічні струми мозку живої істоти (в тому числі тварин і мислячих рослин) і передавати її думки оператору, який працює з приладом. Дальність дії — до десяти метрів. Умовою роботи мієлофона є наявність думок у мозку обстежуваного.
За допомогою приладу можна слухати й власні думки, які звучать зовсім не так, як «зсередини». Також можна читати думки роботів. Мієлофон у 2070-х роках застосовується і в медицині, коли треба поставити точний діагноз, адже люди часто не можуть пояснити словами, що і як у них болить, а тварини взагалі не можуть розмовляти. Також застосовується при лікуванні «психічних» (за висловлюванням Аліси) хворих.
Мієлофонів у Всесвіті лише двадцять, оскільки на астероїді було знайдено всього 26 кристалів. Один мієлофон для читання думок інопланетних тварин було виділено космозоологам московського зоопарку майбутнього — Космозоо .
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Реквізитори кінофільму «Гостя з майбутнього» зазнали труднощів, коли вигадували вигляд цього приладу[4]. У нагоді став знайдений у магазині уральський сувенір — напівпрозорий, необроблений кварц у подарунковому футлярі, який і виконав роль мієлофона. До коробочки тільки додали ремінь, щоб її було зручніше носити. Після знімання «мієлофон» залишився у режисера фільму Павла Арсенова.
У російському місті Владимирі 2015 року, до 30-річчя фільму «Гостя з майбутнього», планувалося відкрити пам'ятник мієлофону. Автор проєкту — скульптор Ілля Шанін, автор ідеї — місцевий журналіст Юрій Борисов[5].
Твори, в яких фігурує прилад[ред. | ред. код]
- Повість «Іржавий фельдмаршал» (1968)
- Повість «Сто років тому вперед» (1978)
- Телефільм «Гостя з майбутнього» (1985)
- Художній фільм «Острів іржавого генерала» (1988)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ФОМИНА, Оксана (27 травня 2004). Алиса Селезнева стала вирусологом, а робот Вертер - политиком. kp.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Огонек: ОХОТНИКИ ЗА МИЕЛОФОНОМ. web.archive.org. 4 серпня 2008. Архів оригіналу за 4 серпня 2008. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Такого, как Вертер: любимые андроиды мирового кино :: приложение «Weekend» :: РБК daily от 13.07.2007. web.archive.org. 8 серпня 2009. Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Гостья из прошлого: как снимали знаменитый фильм о будущем > В Блогах > Еженедельник 2000. web.archive.org. 1 грудня 2013. Архів оригіналу за 1 грудня 2013. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ В Центральном парке Владимира появится памятник миелофону. vesti.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
