Народний музей села Головківки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Народний музей села Головківки був задуманий, як данина пам'яті багатьом поколінням головківців, які залишили свій добрий слід на землі.

Ініціатором створення музею був Борис Миколайович Кузик, який і фінансував цей проект. Обійшовши зимовими днями і вечорами десятки дворів жителів села, директор музею В. О. Бухтій зібрала сотні експонатів про минуле і сучасне села. Десятки головківців пожертвували свої сімейні реліквії до майбутньої загальносільської скарбниці. Воістину став музей народним.

Експозиція[ред. | ред. код]

Експозиція музею розпочинається відразу, як тільки відвідувач розчинить двері музею. На нього вже у коридорі чекає знайомство з природою Головківки та її околиць. Привернуть увагу людей інформація про ґрунти, клімат, тваринний і рослинний світ краю, рідкісні і зникаючі тварини і рослини, фенологічний календар Головківки. Крім того представлені колекції гірських порід і мінералів Головківського кар'єру, комах, гербарії рослин та інші експонати.

Але центральне місце в експозиції посідає велика топографічна карта села з позначенням кутків та пам'ятних місць Головківки, численні фотографії села.

Побачать екскурсанти і герби Черкащини, Чигиринщини та проект символіки села Головківки, карту Чигиринського району.

Зали музею[ред. | ред. код]

Перша зала[ред. | ред. код]

Перша зала історичного відділу розпочинається з розділу археології. Тут експонуються знаряддя праці епохи бронзи, знайдені у Головківці, пряслиця, уламки глиняного посуду зі скіфських поселень, слов'янське пряслице, середньовічна стріла.

Можна дізнатись також, що Мотронинське городище було центром племінного союзу скіфів-землеробів.

У Головківці знайдені римські монети. Вони використовувались у поселенні черняхівської культури, яка, за припущенням вчених, була слов'янською.

Саме в цей час, за стародавнім переданням, пройшов краєм Святий Апостол Андрій Первозданний, який своїми стопами освятив цю землю. А тому зовсім невипадково, що довкола Головківки знаходиться багато природних джерел.

Козацька доба та часи гайдамаччини залишили свій слід на цій землі. У музеї можна побачити заступ, сокиру, сапу XVII–XVIII століття, залишки козацького ножа, підкови козацьких чобіт, фрагмент з підлоги та цеглину-пальчатку із замку Богдана Хмельницького у Суботові. У XIX столітті селом володіли Іван Фундуклей, потім Микола Терещенко.

Друга зала[ред. | ред. код]

Друга зала Народного музею села Головківки розповідає про події у селі у період німецько-радянської війни.

Холодноярські отамани брати Чучупаки, Пилип Хмара….- далеко не повний перелік людей, пов'язаних з селом у 1920-ті роки.

Село не обійшли колективізація, голодомор 1932–1933 років та сталінські репресії.

Через Головківку проліг знаменитий Степовий рейд Михайла Наумова. З селом пов'язана діяльність партизанського загону Петра Дубового.

Все це знайшло відображення в експозиції музею. Чимало місця в експозиції музею відведено подіям у селі Головківці часів післявоєнної радянської історії.

Третя зала[ред. | ред. код]

Тут можна знайти фотографії речі учасників освоєння цілини, орденоносців, передових колгоспників, працівників культури, освіти й охорони здоров'я, воїнів-афганців, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Все це демонструється у третій залі історичного відділу.

Четверта зала[ред. | ред. код]

Четверта зала історичного відділу присвячений родині Кузиків-Балабушок, яка походить з села Головківки.

І Кузики, і Балабушки — козацького роду. А поєднались ці роди, коли одружились Микола Петрович Кузик та Тетяна Хомівна Балабушка. На долю подружжя Кузиків випало чимало тяжких випробувань. Та, попри все, вони зуміли виростити двох чудових синів — Георгія і Бориса, допомогли обом здобути вищу освіту.Багато цікавих сторінок є у біографіях й інших представників роду Кузиків-Балабушок.

У будинку, де міститься музей німецько-фашистські окупанти утримували 16-річного М. П. Кузика — батька Б. М. Кузика для відправки на каторжні роботи до Німеччини.

П'ята зала[ред. | ред. код]

Остання зала історичного відділу музею містить розповідь про сьогодення Головківки та людей, які уславили село.

Див. також[ред. | ред. код]