Наталія Еденмонт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Еденмонт
Ім'я при народженні Наталія Ніколь Еденмонт
Народилася 7 лютого 1970(1970-02-07) (54 роки)
м.Ялта, УРСР
Країна  Швеція
Місце проживання Стокгольм
Діяльність фотографія, художнє мистецтво
Відома завдяки фотограф
Сайт Сайт Наталії Еденмон


Наталія Еденмонт (повне ім'я — Наталія Ніколь Еденмонт) (нар. 7 лютий 1970, м.Ялта, УРСР) — фотохудожниця шведсько-українського походження, яка почала працювати у Стокгольмі в 1991 році.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Наталія Еденмонт народилася 7 лютий 1970 року у місті Ялта, УРСР.

Навчалася у дитячій художній школі в місті Ялта в Криму, де головний акцент був зміщений на вивченні мистецтва, музики та балету .

Її батьки померли, коли вона була підлітком.

Попри це вона продовжила навчання у Київ державній художній школі і в художній школі в міста Сімферополь.

1991 році вона вивчала графічний дизайн у школі Форсберга у Стокгольмі.[2][1]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Основною темою творчості є зображення жінок, дівчат та чоловіків, переважно у класичній манері, але вона відома через використання мертвих тварин та їх частин у якості елементів композиції своїх фотографій. Сюжети для своїх фоторобіт вона бере з місць, що вона відвідувала. За допомогою цього мистецького прийому вона показує подвійні стандарти у суспільстві.[2]

Виставки Наталії Еденмонт проходили у Лондоні, Нью-Йорку, Берліні та Москві .[1]

Її творчість критикується організаціями з прав тварин. Нею був виплачений штраф у 15 000 крон за використання крил метеликів для комерційних цілей[3][4][5].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Nathalia Edenmont på artnet.com.
  2. а б Hennes livsverk — ställa ut döda djur, Metro, 2008-05-27.
  3. Konst av kaniner. Архів оригіналу за 28 вересня 2008. Процитовано 21 червня 2019.
  4. Fjärilskonst polisanmäld [Архівовано 15 березня 2014 у Wayback Machine.] — Svenska Dagbladet, 2012
  5. Fjärilskonst polisanmäld [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] — Sveriges Radio, 2012

Джерела[ред. | ред. код]