Немолодишев Василь Арсенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немолодишев Василь Арсенійович
Народився 13 жовтня 1853(1853-10-13)
Помер 26 березня 1912(1912-03-26) (58 років)
Київ
Поховання Київ, Лук'янівське кладовище
Громадянство Російська імперія Російська імперія
Національність росіянин
Нагороди Святого Станіслава 3-го ступеня (1885)
Святого Станіслава 2-го ступеня (1893)

Немолодишев Василь Арсенійович (13 жовтня 1853(18531013) — 26 березня 1912, Київ, Російська імперія) — математик, інженер-механік, педагог.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Імператорське московське вище технічне училище.

Діяльність[ред. | ред. код]

До 1879 року служив у Москві.

З 1894 — викладач Тамбовського, а з 1900 — Тульського технічного залізничного училища.

З 1887 по 1906 рік — інспектор студентів Харківського технологічного інституту (ХТІ), з 1904 року — професор ХТІ з прикладної механіки. Читав курси лекцій з будівельної механіки, нарисної геометрії, графічної статики.

З 1905 року — секретар Навчального комітету інституту.

З 1907 року — директор Полтавського реального училища.

З 1908 до 1909 — директор Київської першої гімназії.

Дійсний статський радник.

Нагороди[ред. | ред. код]

За відмінну та старанну службу нагороджений орденом св. Станіслава 3-го ступеня (1885); 2-го ступеня (1893).

Сім'я[ред. | ред. код]

Брат: Степан Арсенійович — український педагог

Брат: Микита Арсенійович — земський лікар

У спогадах[ред. | ред. код]

За спогадами учнів і студентів, був людиною досить похмурою, з ведмежою поставою — широкоплечий, кривоногий. Михайло Булгаков його назвав «Вовкодав», і це прізвисько за ним і лишилося.

Праці[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]