Непхай
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Непхай | |
|---|---|
| Витік | на південно-східній околиці селища Залізничне |
| • координати | 47°38′15″ пн. ш. 36°11′23″ сх. д. / 47.63750° пн. ш. 36.18972° сх. д. |
| Гирло | Гайчул |
| • координати | 47°40′38″ пн. ш. 36°14′40″ сх. д. / 47.67722° пн. ш. 36.24444° сх. д. |
| Басейн | Дніпра |
| Країни: |
 УкраїнаЗапорізька область |
| Довжина | ~6,57 км |
Непхай (рос. Б. Непхай[1]) — балка (річка) в Україні у Гуляйпільському районі Запорізької області. Ліва притока Гайчул (басейн Дніпра).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 6,57 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,02 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,09[2]. Формується декількома балками та загатами[3]. На деяких ділянках балка пересихає[2].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на південно-східній околиці селища Залізничне. Тече переважно на північний схід і в північно-західній частині міста Гуляйполя впадає у річку Гайчул, ліву притоку Вовчої.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У південно-західній частині міста Гуляйполе балку перетинає автошлях Т 0814[2] (автомобільний шлях територіального значення в Запорізькій області. Проходить територією Гуляйпільського та Оріхівського районів через Гуляйполе — Залізничне — Омельник. Загальна довжина — 27 км.).
- У XIX столітті при гирлі балки існувало багато вітряних млинів[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVIII, лист: 14. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Таврической губернии
- ↑ а б в www.google.com.ua/maps/@47.6602003,36.2322549,13.25z?hl=uk
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVIII, лист: 15. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Таврической губернии
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 385