Ннеді Окорафор
| Ннеді Окорафор | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Народилася |
8 квітня 1974[1][2][3] (50 років) Цинциннаті, Огайо, США[4] | |||
| Країна |
 США[4] Нігерія | |||
| Національність | Nigerian Americansd[5] і Ігбо[6] | |||
| Діяльність | письменниця-романістка, письменниця, письменниця наукової фантастики, дитяча письменниця, вихователька, сценаристка коміксів | |||
| Сфера роботи | creative writingd[7] | |||
| Alma mater | Іллінойський університет в Чикагоd[8] і Homewood-Flossmoor High Schoold | |||
| Заклад | Університет в Буффало[9] | |||
| Жанр | феміністська наукова фантастика | |||
| Magnum opus | Nsibidi Scriptsd, Bintid, Akata Womand, Akata Warriord, Akata Witchd, The Book of Phoenixd, Ikengad, Lagoond, The Shadow Speakerd, Who Fears Deathd і Zahrah the Windseekerd | |||
| Нагороди |
| |||
| Сайт: nnedi.com | ||||
|
| ||||
 Ннеді Окорафор у Вікісховищі | ||||
Ннеді Окорафор (англ. Nnedi Okorafor, нар. 8 квітня 1974, Цинциннаті, Огайо, США) — американська письменниця нігерійського походження. Працює у жанрі наукової фантастики та фентезі для дорослої та дитячої аудиторії. Насамперед відома як авторка таких творів: «Бінті», «Хто боїться смерті», «Захра, шукачка вітрів», «Аката, відьма» та «Лагуна». 2015 року літературний онлайн-журнал «Бріттл Пейпер» назвав її «африканською авторкою року»[10].
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 8 квітня 1974 року в Цинциннаті, Огайо, США. Батьки Окорафор, які належали до нігерійського народу ігбо, поїхали до США задля здобуття освіти, але так й не повернулися на батьківщину через громадянську війну в Нігерії[11] Сама ж Ннеді ще з юних років часто навідується в Нігерію.
Навчаючись у школі Гомвуд-Флоссмур, Окорафор стала національною зіркою тенісу та легкої атлетики[12], а також показувала неабиякі результати у математиці та природничих науках. Крім того, вона також цікавилася комахами та хотіла стати ентомологом.
У тринадцятирічному віці у неї діагностували сколіоз, який з роками тільки погіршувався. У дев'ятнадцятирічному віці письменниця пережила операцію з артродезу хребців, який би допоміг вирівняти хребет, однак рідкісне ускладнення привело до того, що Окорафор паралізувало нижче пояса[12].
Згодом Окорафор почала писати невеличкі історії на маргінесах науково-фантастичних книжок, які були в неї вдома. Завдяки інтенсивній фізичній терапії Окорафор знову почала ходити, але мусила покинути кар'єру атлетки, пересуваючись з ціпком. Невдовзі записалася на курси креативного письма і почала писати свій перший роман[13].
Окорафор здобула ступінь магістра з журналістики в Університеті штату Мічиган, а також ступінь магістра та PhD з англійської мови та літератури в Іллінойському університеті Чикаго. 2001 року закінчила літературну майстерню «Кларіон» у Лансінґу, Мічиган. Нині живе разом із сім'єю в Олімпія Філдс, Іллінойс[14].
Тематика творів[ред. | ред. код]
Романи та оповідання Окорафор відзеркалюють її західноафриканське походження та сучасне американське життя. В одному зі своїх інтерв'ю вона пояснює важливість своєї двоїстої культурної спадщини тим, що це частина її ідентичності, через яку, на її думку, вона й почала писати наукову фантастику та фентезі. Вона вважає, що живе поміж двох кордонів, які допомагають їй мати велику кількість поглядів на світ та вбирати й обробляти ідеї у незвичний спосіб[15].
Окорафор запримітила, що фентезі та наукова фантастика не надто різноманітна. Це стало для неї мотивацією для створення книжок, події яких відбуваються на африканському континенті та зображають темношкірих людей, зокрема темношкірих дівчат, які виступають у ролях, що у літературі часто відводяться білим персонажам. Письменниця називає Нігерію своєю «музою», оскільки на її творчість великий вплив справив нігерійський фольклор з його багатою міфологією та містицизмом. У своїх творах вона розглядає такі соціальні проблеми як: «раса, гендерна рівність, політичне насилля, знищення довкілля, геноцид та корупція»[16].
Контроверсії[ред. | ред. код]
Здобувши Всесвітню премію фентезі, Окорафор видала есе «Лавкрафтовий расизм та Всесвітня премія фентезі, з коментарями Чайни М'євіля» (2011), в якому висловила свої суперечливі емоції щодо отримання нагороди у формі великого срібного бюста Говарда Лавкрафта. Згодом письменниця підтримала ініціативу Даніеля Хосе Олдера, який 2014 року запропонував замінити Лавкрафта на погруддя Октавії Батлер[17].
Переклади українською[ред. | ред. код]
- Ннеді Окорафор. Хто боїться смерті. — Х. : КСД, 2019. — 416 с. — ISBN 978-617-12-5122-9.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ NooSFere — 1999.
- ↑ FemBio database
- ↑ https://www.nytimes.com/2017/10/06/books/ya-fantasy-diverse-akata-warrior.html
- ↑ https://www.lightspeedmagazine.com/nonfiction/interview-nnedi-okorafor/
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ https://www.infoguideafrica.com/2019/11/Nnedi-Okorafor.html
- ↑ https://ced.berkeley.edu/events-media/events/a-conversation-with-nnedi-okorafor
- ↑ The 2015 Brittle Paper African Literary Person of the Year Is Nnedi Okorafor. Brittle Paper. 14 грудня 2015. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ Wabuke, Hope. Nnedi Okorafor Is Putting Africans at the Center of Science Fiction and Fantasy. The Root (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ а б The speculative fiction of UB faculty member Nnedi Okorafor. University at Buffalo. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 4 березня 2018.
- ↑ Borrelli, Christopher (23 травня 2019). How Nnedi Okorafor is building the future of sci-fi from Flossmoor. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
- ↑ Akata Witch by Nnedi Okorafor, Hardcover. Barnes & Noble. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
- ↑ Hugo Nominee Nnedi Okorafor: 'I Love Stories – And So I Write Them'. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Alter, Alexandra (6 жовтня 2017). Nnedi Okorafor and the Fantasy Genre She Is Helping Redefine. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Schnelbach, Leah (20 серпня 2014). Should the World Fantasy Award be Changed?. Tor.com (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Домашня сторінка Ннеді Окорафор [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]
|
