Координати: 49°46′19″ пн. ш. 32°29′44″ сх. д. / 49.77194° пн. ш. 32.49556° сх. д. / 49.77194; 32.49556
Очікує на перевірку

Нове Життя (Золотоніський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Нове Життя (Черкаська область))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нове Життя
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Тер. громада Чорнобаївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA71040190160077977
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1921
Населення 315
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19912
Телефонний код +380 4739
Географічні дані
Географічні координати 49°46′19″ пн. ш. 32°29′44″ сх. д. / 49.77194° пн. ш. 32.49556° сх. д. / 49.77194; 32.49556
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Місцева влада
Адреса ради смт. Чорнобай
Карта
Нове Життя. Карта розташування: Україна
Нове Життя
Нове Життя
Нове Життя. Карта розташування: Черкаська область
Нове Життя
Нове Життя
Мапа
Мапа

Нове́ Життя — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Чорнобаївської селищної громади.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване в 1921 році. Збори громадян с. Хрестителеве вирішили утворити нове село на північ за 5 км у невеликій низовині, на землях, що раніше належали пану Тиховському. Землевпорядник Золотоніського землевідділу Іванов зробив нарізку нового села. Усю землю було розподілено по 0,54 га на кожен двір. Серед перших поселенців були Романенко С. І., Подрига Я. Г., Плахтій Г. П.

Уже в 1922 р. земельних ділянок було нарізано для 177 садиб. У 1924 р. село було повністю заселене.

У 1927 р. в центрі села побудовано першу школу.

У 1928 році утворена Новожиттівська сільська рада. До цього Нове Життя відносилося до Хрестителівської сільської ради. Першим сільським головою був Скитиба Федір Ількович.

У 1927 р. селяни почали об'єднуватися у кооперативні організації: «Плугатар», «Перше травня», «Червоний жовтень», «Червоний прапор». У 1928 р. кооперативи об'єдналися у колгосп «Шлях до комунізму». Згодом господарство об'єдналося з сусіднім колгоспом села Тарасівка, який 1959 р. перейменували на «Пам'яті Леніна».

У роки Другої світової війни брали участь у бойових діях 270 жителів села, 81 загинув. За мужність і героїзм 44 воїни нагороджені орденами та медалями. Споруджено пам'ятник Невідомому солдату та обеліск Слави.

В 2004 році організували кооператив з газифікації села, де головою був обраний Швидкий Іван Сергійович. 7 грудня 2006 року в будинки членів кооперативу був поданий газ.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 356 осіб.

Станом на 1 січня 2008 року у селі обліковувалося 195 дворів та 315 жителів, переважно літніх людей[джерело?].

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 343 96,35 %
Російська 11 3,09 %
Інше 2 0,56 %
Разом 356 100,00 %

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 25 км від центру громади та за 30 км від залізничної станції Пальміра.

У Новому Житті з 2006 року розташована центральна садиба ТОВ ВКФ «Валтас», керівником якої є Тітаренко Констянтин Миколайович. Основний напрям діяльності — вирощування кукурудзи, пшениці, ячменю, соняшнику[2].

У селі є початкова школа (з 2008 і до 2023 — Новожиттівський навчально-виховний комплекс)[3], Будинок культури, бібліотека-філія, фельдшерський пункт, відділення поштового зв'язку, телефонна станція на 100 номерів, магазин, бар.

Відомі жителі

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ВАЛТАС" - 21379995 - державний реєстр юросіб. web.archive.org. 7 січня 2021. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
  3. Історія школи - Новожиттівський НВК. web.archive.org. 24 лютого 2020. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 7 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]