Координати: 49°45′0″ пн. ш. 37°20′40″ сх. д. / 49.75000° пн. ш. 37.34444° сх. д. / 49.75000; 37.34444
Очікує на перевірку

Новомиколаївка (Куп'янський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новомиколаївка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Куп'янський район
Тер. громада Шевченківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63080150320033141
Облікова картка Новомиколаївка 
Основні дані
Засноване 1795
Колишня назва Чернещина
Населення 882
Площа 6,89 км²
Густота населення 128,01 осіб/км²
Поштовий індекс 63630
Телефонний код +380 5751
Географічні дані
Географічні координати 49°45′0″ пн. ш. 37°20′40″ сх. д. / 49.75000° пн. ш. 37.34444° сх. д. / 49.75000; 37.34444
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Місцева влада
Адреса ради 63601, Харківська обл., Куп'янський район, смт Шевченкове, вул. Центральна, 9
Карта
Новомиколаївка. Карта розташування: Україна
Новомиколаївка
Новомиколаївка
Новомиколаївка. Карта розташування: Харківська область
Новомиколаївка
Новомиколаївка
Мапа
Мапа

Новомикола́ївка (з 1795 по 1895 — Чернещина) — село в Україні, у Шевченківській селищній громаді Куп’янського району Харківської області. Населення становить 882 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Новомиколаївська сільська рада.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947 рр.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Новомиколаївка знаходиться на річці Русочка (в основному на лівому березі) і на лівому березі річки Гусинка. Вище за течією річки Гусинка на відстані 4,5 км розташоване село Єгорівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Іванівка. Біля села розташоване Новомиколаївське водосховище.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване в 1795 році як село Чернещина. В 1895 році змінило назву на Новомиколаївка.

З 1917 — у складі УНР. З 1920 — стабільний комуністичний режим. Селяни — колишні громадяни УНР — були вороже налаштовані до більшовиків. Тому чинили опір окупаційній владі. Та вдалася до кари голодом. Василь Денисович Збицький (1917 р.н.) свідчить про поширені крадіжки дітей під час Голодомору, зокрема через систему дитячих концтаборів, які слугували своєрідними фермами людського м'яса:

У двоюрідної сестри Ганни Матвіївни та її чоловіка Леонтія Тихоновича Лебедя було четверо дітей. Під час голоду вони змушені були віддати їх до Куп’янського дитбудинку. Коли ж голодні дні минули, кинулися шукати своїх дітлахів, але не змогли цього зробити. Леонтій Тихонович довго добивався правди, у результаті “заробив” 10 років сталінських таборів за “клевету на Советскую власть”...

Корінний мешканець села Василь Тарасович Гожа (1910 р.н.) додає:

В 1929 році батько Тарас Йосипович відмовився вступити до колгоспу, побажавши залишитись одноосібником. Але сім’ю обклали величезним податком і згодом все майно перейшло у власність колгоспу: корова, свині, гарба, навіть скрині з одягом. Сім’ю вигнали з будинку, у якому розмістили колгоспний курятник...

1991 українська влада у селі поновлена.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Шевченківської селищної громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шевченківського району, увійшло до складу Куп'янського району Харківської області.[2]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 932 особи, з яких 423 чоловіки та 509 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 868 осіб[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 92,74 %
російська 6,24 %
білоруська 0,11 %
інші 0,91 %

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Клуб.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Лікарня.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]