Новоспаська Надія Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Новоспаська
Основна інформація
Повне ім'я Надія Костянтинівна Новоспаська
Дата народження 11 серпня 1877(1877-08-11)
Місце народження Вовчанськ, Харківська губернія
Дата смерті 2 лютого 1962(1962-02-02) (84 роки)
Місце смерті Чимкент, Казахська РСР
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Професія співачка, педагог
Освіта Московська консерваторія
Співацький голос лірико-драматичне сопрано
Інструменти вокал[d]

Надія Костянтинівна Новоспаська (* 11 серпня (31 липня ст. ст.) 1877, Вовчанськ, — † 2 лютого 1962, Чимкент[1]) — артистка опери (лірико-драматичне сопрано).

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Надія Новоспаська народилася в сім'ї інспектора народних училищ, статського радника Костянтина Новоспаського. У неї було три сестри, з яких вона була найближча з найстаршою — Ольгою[2]. Закінчивши Вовчанську гімназію, 1894 року вступила до Московської консерваторії (клас співу). Навчалась у Леоне Джиральдоні, Камілло Еверарді та Єлизавети Лавровської[ru]. Закінчивши у 1901-му консерваторію з великою срібною медаллю, того ж року підписала контракт з Київською оперою, артисти якої перебували в Москві на гастролях[3], й у 1901-му дебютувала в цьому театрі на умовах антрепризи в Михайла Бородая. Далі співала в Одесі (1902—1903), Москві (театр Гаврила Солодовникова, з 1903-го) й Києві (до 1907-го). Володіла гнучким голосом широкого діапазону. Мала в репертуарі близько сорока різнохарактерних партій. Після Жовтневого перевороту викладала в Київській народній консерваторії.

Партнерами Надії Новоспаської були, зокрема, А. Ф. Арцимович, І. Барсов, А. Г. Борисенко, Софія Друзякіна, Федір Ернст[ru], Олена Ковелькова[ru], Володимир Лосський, А. Матвєєв, Н. Н. Миронов, Олена Цвєткова[ru], Федір Шаляпін, М. А. Шевельов. Співала під диригуванням Миколи Кочетова[ru], Арнольда Маргуляна, Івана Паліцина та інших.

На початку 1900-х років вийшла заміж за Анатолія Савенка. У подружжя було четверо дітей: Борис Савенко (1904—1920), помер в еміграції на грецькому острові Халкі[4], Тетяна Савенко[4]; Ірина Савенко (* 1909) — письменниця, авторка книжки спогадів про батька «Уві сні і наяву»[4]; Наталія Савенко[4].

Партії[ред. | ред. код]

Антонида, Горислава, Наташа («Русалка» Олександра Даргомижського), Ярославна («Князь Ігор» Олександра Бородіна), Марина Мнішек ("Борис Годунов " Модеста Мусоргського), Тамара («Демон» Антона Рубінштейна), Маша («Дубровський» Едуарда Направника), Олена («Купець Калашников» Антона Рубінштейна), Ноемі і Клеопатра («Маккавеї» Антона Рубінштейна), Криза і Поппея («Нерон» Антона Рубінштейна), Ліза («Пікова дама» Петра Чайковського), Марія («Мазепа» Петра Чайковського), Наталя («Опричник» Петра Чайковського), Тетяна, Іоланта, кума Настасія, Іоанна Д'Арк, Купава, Домна Сабурова і Марфа («Царева наречена»), Ганна («Майська ніч»), Маргарита («Фауст»), Леонора («Трубадур»), Дездемона («Отелло» Джузеппе Верді), Аїда, Амелія, Мікаела, Сантуцці, Недда, Галька, Шарлотта («Вертер»), Єлизавета і Венера («Тангейзер»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новоспасская Надежда Константиновна // Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь / Пружанский А. М. — Изд. 2-е испр. и доп. — М., 2008.
  2. Глава I ПРИЕЗД ПЛЕМЯННИЦЫ ::: Савенко И. - Наяву - не во сне ::: Савенко Ирина Анатольевна ::: Воспоминания о ГУЛАГе :: База данных :: Авторы и тексты. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
  3. Кабы знала да кабы ведала (Татьяна Морозова 7) / Проза.ру - национальный сервер современной прозы. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
  4. а б в г Иванов А. А. А. И. Савенко: метаморфозы русского националиста : [рос.] // Русский исторический сборник / Редакционная коллегия: В. В. Грицков, В. Л. Егоров, В. М. Лавров (главный редактор), В. В. Лобанов (ответственный секретарь), Г. Э. Кучков, И. А. Настенко, А. Н. Сахаров.. — Москва : Институт российской истории Российской академии наук, 2010. — Вып. II. — С. 128-148.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]