Норд-Адлер (лінійний корабель, 1820)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Норд-Адлер»
Історія
Російська імперія
Власник: Чорноморський флот Російської імперії
Будівник: Миколаївське адміралтейство
Вартість: 1 184 013 рублів, 59 копійок
Закладений: 21 травня 1817
Спуск на воду: 24 травня 1820
Списаний: 1830
Доля: розібраний у 1839 році
Статус: розібраний
Основні характеристики
Тип: лінійний корабель
Довжина: 54,3 м
Ширина: 14,7 м
Осадка: 5,9 м
Палуби: 2 палуби
Місткість: 1839 т
Озброєння: 74—91 гармат

«Норд-Адлер» — 74-гарматний вітрильний лінійний корабель Чорноморського флоту Російської імперії.

Опис[ред. | ред. код]

Вітрильний 74-гарматний двопалубний лінійний корабель. Місткість корабля становила 1839 тонн[1], довжина між перпендикулярами — 54,3 метра, ширина — 14,7 метра, осадка — 5,9 метра[2][3].

Озброєння «Норд-Адлеру» складалося з двадцяти восьми 36-фунтових короткоствольних гармат на нижній палубі, на верхній — ще тридцять 24-фунтових короткоствольних гармат. Ще вісімнадцять 8-фунтових гармат або 24-фунтових карронад знаходилися на баці і чвертьпалубі[4].

Вартість спорудження корабля становила 1 184 013 рублів і 59 копійок, при цьому з них 933 986 рублів і 94 копійки були виділені на корабель без артилерії, тобто на будівництво корпусу і парусного озброєння. Проводка на камелях — 280 985 рублів і 41 копійку, на ремонт після проводки виділили ще 197 335 рублів і 60 копійок. Врешті-решт загальна вартість корабля сягнула 1 662 334 рублі й 60 копійок[1].

Корабель названо на честь російського державного герба — двоголового орла. Назва корабля спадкова, від петровського корабля «Північний орел» («Норд-Адлер»), збудованого у Санкт-Петербурзі у 1720 році[1].

Історія[ред. | ред. код]

Закладений у Миколаєві на стапелі Миколаївського адміралтейства 21 травня 1817 року, головний будівник — корабельний майстер 6-го класу А. І. Меліхов[5], в добудові корабля брав участь О. П. Прокоф'єв[1]. Після спуску на воду 24 травня 1820 року перейшов до Севастополя і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[6].

Протягом 1822—1827 років виходив у практичні плавання в Чорне море. 21 квітня 1828 року.

Після початку російсько-турецької війни 1828—1829 років, «Норд-Адлер» в складі ескадри віцеадмірала О. С. Грейга вийшов із Севастополя і 2 травня прибув до Анапи. 7 травня корабель брав участь у бомбардуванні фортеці з відстані 4—5 кабельтових[7][8], а 18 травня з кораблем «Пармен» відбивав атаку османів, які зробили вилазку проти російських військ, що брали фортецю в облогу[3].

3 липня 1828 року, після капітуляції Анапи, корабель з ескадрою вийшов у море і через 10 днів прийшов до Коварни. «Норд-Адлер» крейсував біля Варни[7], а 7 серпня протягом трьох годин, маневруючи, обстрілював фортецю[8]. З 20 по 23 серпня корабель продовжив обстріл, стоячи на шпринзі. Від вогню у відповідь корабель отримав 15 пробоїн і 47 пошкоджень рангоуту. Двоє людей з екіпажу корабля вбито, ще двоє поранено. 21 вересня того ж року «Норд-Адлер» прийняв на борт 308 поранених і хворих і доправив їх до Одеси, після чого повернувся до Севастополя[3].

28 березня 1829 року корабель із загоном прийшов до Сизополя, а 26 квітня з ескадрою О. С. Грейга вийшов у крейсерство до Босфору[9]. Основне завдання ескадри адмірала Грейга полягало у припиненні можливості виходу турецького флоту з Босфору до Чорного моря. Також ставилося завдання сприяти сухопутним військам фельдмаршалів І. І. Дібіча та І. Ф. Паскевича[8].

Згодом із загоном капітана 1-го рангу І. С. Скаловського відправився крейсувати вздовж анатолійського берега[7]. У період з 3 до 5 травня біля Пендераклії загін обстріляв турецькі берегові батареї і висадив групу з одного офіцера і десяти матросів, яка змогла підпалити 60-гарматний турецький лінійний корабель. Вогонь перекинувся на решту ескадри, внаслідок чого згоріло 17 кораблів противника[8]. 6 травня «Норд-Адлер» і загін возз'єдналися з ескадрою, з якою повернувся до Сизополя. Після цього корабель з ескадрою ще кілька разів виходив у крейсерство до Босфору[3].

7 серпня 1829 року корабель перебував у загоні капітан-лейтенанта К. М. Баскакова. Загін обстрілював берегові укріплення фортеці Інада і висадив десант, який захопив фортецю. 10 вересня «Норд-Адлер» прийняв на борт поранених, а також захоплені турецькі гармати, і вийшов із Сизополя до Севастополя[3].

У 1830 році, після завершення війни, корабель виходив у практичні плавання в Чорному морі. Згодом того ж року виведений зі списку флоту, а у 1839 році розібраний[4].

Командири[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Крючков, Ю. С. (2018). Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865) (рос.). Николаев: Наваль. с. 278, 355—356. ISBN 978-617-7007-04-2.
  2. Веселаго, Ф. Ф. (1872). Список русских военных судов с 1668 по 1860 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография морского министерства. с. 462—463.
  3. а б в г д Чернышев, А. А. (2002). Российский парусный флот (рос.). Т. 2. Москва: Воениздат. с. 115. ISBN 5-203-01789-1.
  4. а б Tredrea, John; Sozaev, Eduard (2010). Russian Warships in the Age of Sail 1696—1860: Design, Construction, Careers and Fates (англ.). Barnsley: Seaforth. с. 549—550. ISBN 978-1-84832-058-1.
  5. Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: июнь (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 24 березня 2024.
  6. Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
  7. а б в Широкорад, А. Б. (2007). 200 лет парусного флота России (рос.). Москва: Вече. с. 299. ISBN 978-5-9533-1517-3.
  8. а б в г Черноусов, А. А. Черноморский флот в русско-турецкой войне 1827—1829 годов (рос.). Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный университет аэрокосмического приборостроения. с. 39—41.
  9. Асланбегов, А. А. (1873). Алексей Самуилович Грейг: биографический очерк (рос.). Санкт-Петербург: Типография Морского министерства в Главном адмиралтействе. с. 95—96.

Література[ред. | ред. код]

  • Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
  • Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
  • Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)