Нушл (кратер)
| Нушл чеськ. Nušl | ||||
.png) | ||||
|
Мозаїка знімків зонда LRO (ширина — 90 км) | ||||
| 32°11′ пн. ш. 167°27′ сх. д. / 32.19° пн. ш. 167.45° сх. д.Координати: 32°11′ пн. ш. 167°27′ сх. д. / 32.19° пн. ш. 167.45° сх. д. | ||||
| Небесне тіло | Місяць | |||
| Тип | метеоритний | |||
| Діаметр | 61 км | |||
| Середня глибина | 3800 м | |||
| Епонім | Франтішек Нушл (1867–1951) — чеський астроном | |||
| Назву затверджено | 1970 | |||
| У базах даних | ||||
 Нушл у Вікісховищі | ||||
Нушл (чеськ. Nušl) — метеоритний кратер на зворотному боці Місяця. Діаметр — 61 км, координати центру — 32°11′ пн. ш. 167°27′ сх. д. / 32.19° пн. ш. 167.45° сх. д.[1]. Названий на честь Франтішека Нушла (1867–1951) — чеського астронома. Міжнародний астрономічний союз затвердив цю назву в 1970 році (спочатку в написанні Nüsl)[1].
Найближчі до Нушла найменовані кратери — Трамплер на півдні, Шейн на сході, Стено та Стернс на північному заході та Хаттон на півночі. Крім того, поблизу Нушла розташовані три його супутні кратери, один із яких — Нушл E — дотикається до нього на північному сході.
Опис[ред. | ред. код]
Цей кратер з'явився в пізньоімбрійській епосі[2]. Він досі зберіг чіткий вал із терасами, але вже втратив променеву систему. Дно нерівне, з центральною гіркою та окремими меншими пагорбами. Лави та тріщин на дні нема[3]. Висота дна знаходиться в межах 0,6–1,2 км нижче місячного рівня відліку висот. Найвища точка валу розташована на сході й височіє над найнижчою точкою дна на 5,2 км, а різниця середніх висот валу й дна становить біля 3,8 км. Висота центральної гірки — біля 1 км[4].
Супутні кратери[ред. | ред. код]
Ці кратери, розташовані біля кратера Нушл, названо його іменем із доданням великої латинської літери[1]:
| Нушл | Координати | Діаметр, км |
|---|---|---|
| E | 32°48′ пн. ш. 169°00′ сх. д. / 32.8° пн. ш. 169.0° сх. д. | 26,5 |
| S | 31°12′ пн. ш. 164°06′ сх. д. / 31.2° пн. ш. 164.1° сх. д. | 42 |
| Y | 34°12′ пн. ш. 166°48′ сх. д. / 34.2° пн. ш. 166.8° сх. д. | 51 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Nušl. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 29 червня 2015.
- ↑ Wilhelms D. Plate 9B. Upper Imbrian series, farside // [1] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 8 квітня 2014
- ↑ Морфологічний каталог кратерів Місяця = Морфологический каталог кратеров Луны / Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М. : Изд-во МГУ, 1987. — 173 с. Архив.
- ↑ За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS.
Посилання[ред. | ред. код]
- Карти околиць із актуальними назвами деталей поверхні: північна частина, південна частина
- Нушл на The-Moon Wiki
- Частина кратера Нушл. Посередині видно центральну гірку. Знімок зонда LRO з розділенням 1,6 м/пікс.; ширина — 8,0 км.