Нявкун чорнощокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нявкун чорнощокий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Наметникові (Ptilonorhynchidae)
Рід: Нявкун (Ailuroedus)
Вид: Нявкун чорнощокий
Ailuroedus melanotis
GR Gray, 1858
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Ailuroedus melanotis
Віківиди: Ailuroedus melanotis
EOL: 45516645
ITIS: 558482
МСОП: 22703621
NCBI: 28722

Нявкун чорнощокий[2] (Ailuroedus melanotis) — вид горобцеподібних птахів родини наметникових (Ptilonorhynchidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Новій Гвінеї та на півночі Австралії (Квінсленд). Мешкає в тропічних та субтропічних низовинних лісах.

Птах завдовжки 29 см, вагою 140—285 г. Це птахи з масивною і пухкою зовнішністю, з маленькою та округлою головою, міцним конічним дзьобом, злегка зігнутим донизу, витягнутими і міцними ногами, довгими крилами і досить довгим, тонким і фігурним хвостом. Спина, крила і хвіст смарагдово-зелені (крила з криючими блакитного відтінку і махові пера з коричневим кінчиком). Груди та черево темно-коричнево-зелені з білими крапками. Голова темно-коричнева з білими вусами та навколоочним кільцем та чорними щоками.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється парами або невеликими сімейними групами. Територіальний вид, активно захищає свою територію від інших птахів свого виду. Поклик нявкуна чорнощокого нагадує жалібне нявкання кота або крик немовляти. Живиться фруктами (переважно інжиром), ягодами, насінням, бруньками, квітами, а в період розмноження комахами, дрібними безхребетними та жабами.

Утворює моногамні пари. Сезон розмноження триває з серпня по січень. Чашоподібне гніздо будує самиця в середині папороті або чагарника. У гнізді 2-3 яйця кремово-білого кольору. Інкубація триває 23-24 дні. Насиджує самиця, а самець в цей час годує і захищає її. Пташенята залишають гніздо через три тижні після вилуплення, але тримаються разом з батьками ще впродовж деякого часу.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • Ailuroedus melanotis facialis Mayr, 1936 — займає північну частину ареалу;
  • Ailuroedus melanotis melanotis (Gray, 1858) — на півдні Нової Гвінеї та островах Ару;
  • Ailuroedus melanotis joanae Mathews, 1941 — в австралійській частині ареалу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ailuroedus melanotis: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 5 вересня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.