Нєйк
Нєйк (угор. Nyék, грец. νέκη) — одне із семи угорських племен, що входило до давньоугорської конфедерації племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].
Плем'я Нєйк згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»[4]. Згідно академіку Дюло Нематі, плем'я Нєйк (угор. Nyék) означає не «старий» («древній») рід, а «захисний» або «незначний»[5]. Значення угорського слова Nyék — «огорожа». Р. Г. Кузєєв і Д. Немет зіставляють плем'я Nyek з родовим підрозділом Нагман, в складі башкирського племені Усерган[6][5]. Племінна назва Nyek збереглася завдяки численним назвам населених пунктів Угорщини. Шандор Торок (Török Sándor) знайшов 27 племінних назв у повному обстеженні назв поселень Угорщини. Проте вважається, що їх існує більша кількість, бо частина їх знаходиться за межами сучасної Угорщини[7].
Усі племена, що входили до складу давньоугорської конфедерації племен[8]:
- Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
- Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
- Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
- Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
- Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
- Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
- Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
- Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
- ↑ George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
- ↑ S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
- ↑ Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.
- ↑ а б Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
- ↑ Кузеев Р. Г. Происхождение башкирского народа. М., Наука, 1974.
- ↑ Török Sándor (1982). Mi volt a neve a három kabar törzsnek?. Századok CXVI. с. 988—1059.
- ↑ Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.