Нігматуліна Венера Абдрахманівна
| Нігматуліна Венера Абдрахманівна | |
|---|---|
| каз. Венера Нығматулина | |
| Дата народження | 10 серпня 1962 (61 рік) |
| Місце народження | Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР Казахстан |
| Професія | акторка, кіноакторка |
| Нагороди |
   |
| IMDb | ID 0631496 |
Венера Абдрахманівна Нігматуліна (каз. Венера Нығматулина, до шлюбу Ібрагімова; нар.. 10 серпня 1962, Алма-Ата) — радянська, казахська кіноактриса, директор кінофестивалю «Зірки Шакена». Заслужена діячка Казахстану (2013)[1].
Походження та навчання[ред. | ред. код]
Народилася 10 серпня 1962 року в Алма-Аті. Батько — Ібрагімов Махмуд Жусупули (народився в 1938 році), нині пенсіонер. Мати — Ібрагімова Жанат (1938 р.н.), пенсіонерка. Венера Закінчила режисерський факультет Ташкентського інституту культури у 1990 році за спеціальністю режисер театру і кіно. Почала зніматися під іменем Венера Ібрагімова.
Діяльність[ред. | ред. код]
З 2002 по 2014 рік Венера Нігматуліна була генеральним директором кінофестивалю «Зірки Шакена»[2] Продюсер,[3] автор сценаріїв, ведуча телевізійних програм: «Програма 24», «Творчі портрети кінематографістів Казахстану», «Я Вам пишу…», продюсер повнометражного ігрового фільму «Хто Ви, пане Ка?» («Казахфільм», 2009).
Вона також автор сценарію і режисер документального фільму «Відчуття передчуття» («Казахфільм»). З 2002 по 2004 роки Венера Нігматуліна обіймала посаду віце-президент Спілки кінематографістів Казахстану. Також в цей час вона була членом експертно-виробничої комісії з відбору та випуску кінопродукції в Республіці Казахстан (2003).
Голова журі фестивалю спортивних фільмів, організованого в рамках Міжнародних спортивних ігор Агентством по спорту і туризму Республіки Казахстан (2003), який був організований Агентствами спорту та туризму РК та Міжнародними спортивними іграми.
Творчість[ред. | ред. код]
Венера пробувала себе ведучою таких програм, як «Програма 24», «Творчі портрети кінематографістів Казахстану», «Я вам пишу…» та багатьох інших.[4].
Нагороди[ред. | ред. код]
Венера Нігматуліна нагороджена орденом «Құрмет» (2008), медаллю «Қазақстан Республикасының тәуелсіздігіне 10 жыл» (2001). Член Спілки кінематографістів СРСР і Казахстану з 1987 року[5].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Венера Нігматуліна володіє російською та англійською мовами. Вона — доктор філософських наук за спеціальністю «Кіномистецтво» (2007).
Родина[ред. | ред. код]
Від Талгата Нігматуліна Венера народила доньку Лінду, яка також стала актрисою.[6]
У 1990-ті роки Венера Нігматуліна знову вийшла заміж — за Руслана Самархановича, майстра спорту з дзюдо[7]. У цьому шлюбі вона народила двох синів: Ельдара (1998 р.н.) та Альтаїра (2000 р.н.)[8][9][10] Розлучена.[11] Старший син навчається в Празі.
Має чорний пояс по карате. У 2013 році була у складі журі консурсу «Діва Алмати-2013».[12] У 2014 році знялася у ролику косметичної компанії Desheli.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Ролі в кіно
- 1979 — Наречена для брата — Раушан
- 1980 — Неможливі діти — Айгуль
- 1981 — Провінційний роман — Гуля
- 1982 — Чужа п'ятірка — вчителька Насиба Каримовна
- 1983 — Вовча яма — Маріям, сестра Самата
- 1986 — Потерпілі претензій не мають]]
- 1987 — Зять з провінції — Алма
- 1988 — Всі ми трошки коні
- 1988 — Загибель в ім'я народження
- 1989 — Нокдаун
- 1990 — Східний коридор, або Рекет…
- 1991 — Жіноча тюряга (художній фільм) — Мадіна Галієва[13]
- 1991 — Політ стріли
- 1992—1997 — Тарас Шевченко. Заповіт — Катя
- 1996—2000 — Перехрестя — Мадіна Умарова/ Зарема Смаїлова
- 2009 — Місто мрії — Алія Сабітова
- 2016 — Попелюшка Зорі (телесеріал) — Венера
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Венера Нигматулина - Назарбаеву: Наш кинематограф находится в "шоколадных условиях". kaz.tengrinews.kz. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ On TV (21 грудня 2015). Открытый диалог: Венера Нигматулина. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ Filmix.net. Венера Нигматуллина. filmix.net. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ Алтаева, Амина. Венера Нигматулина: биография актрисы, личная жизнь, фильмы и роли (ru-RU) . Процитовано 13 грудня 2016.(рос.)
- ↑ Венера Нигматулина - биография, возраст, фото, фильмография. brod.kz. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ Дочки-матери: 17 родственных союзов. Comode. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ Лиза Золотых. Линда Нигматулина: «Я была одержима мыслью отомстить за отца…» // 7 дней. — 5 ноября 2010.
- ↑ Нигматулина Линда - Биография - Актеры советского и российского кино. rusactors.ru. Процитовано 5 квітня 2016.(рос.)
- ↑ Дочь актера Талгата Нигматулина Линда: "Звери, которые убили моего отца, оказались сильными экстрасенсами. Он был настолько изуродован, что мать приняла решение о кремировании - его нельзя было показывать людям". bulvar.com.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 6 квітня 2016.(рос.)
- ↑ LaMa. Нигматуллина Венера - Новостной портал все о фильмах и их краткое описание на КисTV.ru. kistv.ru. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ Седьмой канал - 7 канал Казахстан (27 лютого 2015). Венера Нигматулина - Моя история. Процитовано 5 квітня 2016.(рос.)
- ↑ Алматинской «Дивой-2013» стала эфиопка. Total.kz. Процитовано 13 грудня 2016.(рос.)
- ↑ «Днем я работала артисткой, а ночью — дворником». Радио Азаттык. Процитовано 13 грудня 2016.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
