Ніколае Манолеску
Ніколае Манолеску | |
---|---|
рум. Nicolae Manolescu | |
Ім'я при народженні | Ніколае Аползан |
Народився |
27 листопада 1939 Римніку-Вилча, Румунія |
Помер |
23 березня 2024[1] (84 роки) Бухарест, Румунія[2] |
Громадянство | Румунія |
Місце проживання | Кимпіна[3] |
Діяльність |
літературний критик прозаїк редактор педагог |
Галузь | література[4], теорія літератури[4], літературна критика[4] і історія літератури[4] |
Alma mater | Бухарестський університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Науковий керівник | Șerban Cioculescud |
Знання мов | румунська[5] |
Заклад | Бухарестський університет |
Членство | Writers' Union of Romaniad і Румунська академія |
Посада | член Сенату Румунії[d] і Permanent Delegate of Romania to UNESCOd |
Партія | Національна ліберальна партія (Румунія) |
Нагороди | |
Ніколае Манолеску (справжнє прізвище — Аползан; рум. Nicolae Manolescu; 27 листопада 1939 Римніку-Вилча, Румунське королівство — 23 березня 2024, Бухарест) — румунський літературний критик, прозаїк, редактор, педагог. Президент Спілки письменників Румунії (з 2005). Доктор філософії. Член Румунської академії. Політик, дипломат, посол Румунії при ЮНЕСКО (2006).
Біографія[ред. | ред. код]
Після арешту батьків з політичних мотивів в 1953 виховувався в родині діда. Тоді ж узяв його прізвище.
З 1956 навчався на філологічному факультеті Бухарестського університету. За участь в цивільних заворушеннях і критику щодо Георге Георгіу-Дежа і комуністичного режиму в Румунії, в 1962 був виключений з університету.
Пізніше продовжив навчання. У 1974 здобув науковий ступінь доктора філософії. Викладав в альма-матер, професор. Співпрацював в літературним журналом «România Literară», з 1990 дотепер — головний редактор цього видання.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Після румунської революції 1989, був одним із засновників політичної партії «Громадянський союз» (листопад 1990), в липні 1991 очолив партію. Брав участь в президентських виборах 1992 в Румунії, набравши 0,7 % голосів.
У 1992-1996 обирався депутатом Сенату Румунії.
У 1998 «Цивільний союз» об'єднався з Національною ліберальною партією Румунії. Манолеску продовжував залишатися членом Національної ради партії «Громадянський союз» до 2000, після чого пішов зі свого поста і відійшов від активного політичного життя.
Творчість[ред. | ред. код]
Манолеску — автор понад 40 публікацій, присвячених, головним чином, історії румунської літератури, багатьох есе, критичних досліджень. Найбільш відомі праці «Istoria critică a literaturii române» і «Literatura română de azi, 1944—1964».
Випустив (в співавторстві) підручники румунської мови і літератури для 9-х (1977) і 12-х класів середніх шкіл (1979).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Румунська Вікіпедія — 2003.
- ↑ A murit criticul și istoricul literar Nicolae Manolescu — 2024.
- ↑ http://arhiva.romanialiterara.com/index.pl/jurnalul_unei_mori_anunate
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 листопада
- Народились 1939
- Уродженці Римніку-Вилчі
- Померли 23 березня
- Померли 2024
- Померли в Бухаресті
- Доктори філософії
- Науковці Бухарестського університету
- Члени Національної ліберальної партії (Румунія)
- Кавалери ордена Зірки Румунії
- Румунські редактори
- Румунські журналісти
- Румунські педагоги
- Педагоги XX століття
- Педагоги XXI століття
- Дипломати XX століття
- Дипломати XXI століття
- Румунські дипломати
- Емігранти Німеччини
- Румунські письменники
- Румунські есеїсти
- Румунські історики
- Румунські поети
- Письменники XX століття
- Письменники XXI століття
- Члени Румунської академії
- Політики XXI століття