Нікольський Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікольський Микола Петрович
рос. Николай Петрович Никольский
Народився 1902
Карачев, Карачевський повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 1972
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Головинське кладовище
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 РРФСР
 СРСР
Діяльність солдат, політик
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе (1937)
Учасник Громадянська війна в Росії, радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС (1972)
Автограф
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного Прапора  — 1940Орден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1968
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1936

Мико́ла Петро́вич Ніко́льський (1902, Карачев, Карачевський повітd, Орловська губернія, Російська імперія — 1972, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський військовий та державний діяч, генерал-майор. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947), депутат Верховної Ради Молдавської РСР 1-го скликання (1941–1946), член ЦК Комуністичної партії (більшовиків) Молдавії (1941–1949).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1902(1902) року в місті Карачеві, тепер Карачевський район, Орловська область, Росія. Батько до революції був караульним вулиці, мати — домогосподаркою, обидва померли 1927 року.

1914 року закінчив початкову школу, почав працювати як хлопчик учня в місцевій типографії, на електростанції, прядильній фабриці.

У березні 1918 року добровольцем вступив до Червоної армії, навчався в учбовій команді.

У 1919 — березні 1921 року — старшина 3-го польового важкого артилерійського дивізіону на Південному фронті.

Член РКП(б) з 1920 року.

З березня 1921 року працював у органах ЧК — ОДПУ — НКВС — МВС — КДБ.

Закінчив курси ОДПУ (1922), 1927 року — Вищу прикордонну школу (1927), Військову академію імені М. В. Фрунзе (1937).

У військах НКВС займав різні посади: командир дивізіону Ново-Петергофської школи прикордонної охорони, командир полку, командир 29-ї стрілецької дивізії НКВС з охорони залізниць.

У 1938 році — начальник 26-го Одеського прикордонного загону НКВС Київського округу.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Цебриківській виборчій окрузі № 107 Одеської області.

З квітня 1939 року — виконувач обов'язків начальника, начальник Прикордонних військ НКВС Азербайджанського округу.

Наприкінці 1939 — на початку 1940 року брав участь у радянсько-фінській війні, помічник командувача армії.

З 1940 року — начальник управління Прикордонних військ НКВС Молдавського прикордонного округу.

1940 року обраний депутатом Верховної Ради Молдавської РСР 1-го скликання, 1940 року — членом ЦК Комуністичної партії (більшовиків) Молдавії.

Під час німецько-радянської війни служив на посаді начальника охорони тилу Південного фронту, у грудні 1941 року — заступник командувача Московського військового округу, у 1942–1943 роках — командир Грозненської стрілецької дивізії НКВС на Кавказі.

Наприкінці 1943 року за станом здоров'я переведений на посаду начальника факультету прикордонних військ Військової академії ім. М. В. Фрунзе.

З 1946 року — помічник начальника Військового інституту МВС СРСР, а з грудня 1946 року по березень 1947 року — виконувач обов'язків начальника інституту. З березня 1949 року перебував на керівній роботі в Управлінні конвойних військ МВС СРСР.

Помер 1972 року в Москві. Похований на Головинському кладовищі.

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений, мав дочку.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Нікольський Микола Петрович: облікова картка та автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 229–231зв.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 61.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.