Нікулін Антон Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антон Нікулін
Загальна інформація
Народження 2 квітня 1982(1982-04-02) (42 роки)
Дауґавпілс (Латвія)
Спорт
Країна Україна Україна
Дисципліна карате
Участь і здобутки
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Заслужений тренер України
Заслужений тренер України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
[1]

Анто́н Володи́мирович Ніку́лін (2 квітня 1982 року) — заслужений тренер України (2016), майстер спорту України міжнародного класу (2003), заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1982 року в місті Дауґавпілс (Латвія). 2004-го закінчив Львівський державний інститут фізичної культури і спорту (тепер – Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; спеціалізація «олімпійський і професійний спорт», кваліфікація тренер-викладач.

Від 2004-го — старший тренер клубу «Юніон».

З 2007 року — працівник збройних сил України; тренер Навчально-спортивної бази літніх видів спорту МОУ.

Від 2012 до 2021 року — старший тренер збірної команди України з карате.

В 2014—2016 роках — директор Дитячо-юнацької спортивної школи людей з інвалідністю «Галичина».

Від травня 2017 року дотепер — начальник управління спорту Львівської міської ради.

Спортивна діяльність[ред. | ред. код]

2003 рік ‐ Майстер спорту України міжнародного класу

2016 рік ‐ Заслужений тренер України

2019 рік ‐ Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

2021 рік – учасник Олімпійських Ігор в Токіо-2020, як головний тренер збірної України з карате. З цієї Олімпіади збірна України повернулася з двома медалями – сріблом Анджеліки Терлюги та бронзою Станіслава Горуни.

Серед вихованців — Станіслав Горуна, Галина Мельник, Василь Козак, Анастасія Мястковська, Ілля Нікулін, Денис Копитко, Соломія Кміть, Діана Шостак, Вікторія Ващишин.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

За час роботи на посаді начальника управління спорту Львівської міської ради (від 2017 року) Антон Нікулін разом з командою запустили багато програм та проєктів для розвитку спорту у регіоні.

Програми:

-        Реформування Дитячо-юнацьких спортивних шкіл та їх перейменування на честь видатних спортсменів та тренерів

-        Фінансова підтримки громадських організації на проведення спортивних заходів

-        Закупівля спортивної форми та спортивного інвентарю для громадських організацій спортивного спрямування

-        Програма стипендій для претендентів на участь у Літніх і Зимових Олімпійських та Паралімпійських Іграх

-        Дитячий тренер

-        Відкриті кубки Львова

-        Спортивно-іміджеві проєкти

-        Програми щодо адаптації вуличної спортивної інфраструктури для людей з інвалідністю та підтримки ветеранського спорту

Проєкти:

-        Lviv Olympic Space – унікальна олімпійська фан-зона на час проведення Олімпійських Ігор у Токіо-2020

-        Ігри Нескорені 2023 –  національний відбір збірної, яка представляла Україну на Іграх Нескорених 2023 у німецькому місті Дюссельдорф

-        Шкільні ліги – спортивні змагання серед учнів закладів загальної середньої освіти Львівської міської територіальної громади, розроблені відповідно до світового та європейського досвіду функціонування подібних заходів

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (16 серпня 2021) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національною олімпійською збірною командою України на ХХХІІ літніх Олімпійських іграх.[2]

Відомі підопічні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]