Німецька народна самооборона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Німецька народна самооборона
нім. Volksdeutscher Selbstschutz
Лідери Німецької народної самооборони під час масових вбивств поляків у Бидгощі
Тип напіввійськова організація
Засновано 1939
Розпущено 26 листопада 1939
Мета шпигунство, саботаж, та політична індоктринація на території Польщі
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Місце діяльності II Польська Республіка
Чехословаччина Чехословаччина
Югославія Югославія
СРСР СРСР
Центральний орган СС
Ключові особи Готтлоб Бергер
Людольф фон Альвенслебен
Членів не менше 17 000
CMNS: Німецька народна самооборона у Вікісховищі

Німецька народна самооборона (нім. Volksdeutscher Selbstschutz) — воєнізована організація, що складалася з етнічних німців (фольксдойче, нім. Volksdeutsche), мобілізованих з числа німецької національної меншини в Польщі[1]. Німецька народна самооборона діяла напередодні та на початку Другої світової війни у західній частині Польщі і була відповідальна за масові вбивства поляків, в яких брала безпосередню участь разом з айнзатцгрупами СС[2].

Передумови[ред. | ред. код]

У міжвоєнний період до організацій німецької національної меншини в Польщі належали Молода німецька партія (нім. Jungdeutsche Partei), Німецький союз (нім. Deutsche Vereinigung), Німецький народний союз (нім. Deutscher Volksbund) та Німецьке народне об'єднання (нім. Deutscher Volksverband)[3]. Усі вони утворювали п'яту колону, яка активно співпрацювала з нацистською Німеччиною в шпигунстві, саботажі, провокаціях та політичній індоктринації на території Польщі.

Організації підтримували тісний контакт і керувалися НСДАП, Міністерством закордонних справ Німеччини, гестапо, СД і Абвером[4]. Етнічні німці з польським громадянством проходили навчання різноманітним методам саботажу і партизанській тактиці у Третьому Рейху, а перед початком війни члени Німецької народної самооборони склали списки поляків, які мали бути депортовані або страчені під час операції «Танненберг». Цей список був розповсюджений серед нацистських ескадронів смерті під назвою «Книга спеціального обвинувачення — Польща» (нім. Sonderfahndungsbuch Polen)[5].

Історія[ред. | ред. код]

Одразу після вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року Німецька народна самооборона почала напади на польське населення та армію, а також здійснювати диверсійні операції, допомагаючи німцям просуватися територією Польщі. У середині вересня хаотичну і значною мірою спонтанну діяльність цієї організації координували офіцери СС. На чолі організації був поставлений протеже Гіммлера Готтлоб Бергер. У Західній Пруссії, Верхній Сілезії та Ватерланд були призначені окружні командири армії в окупованих зонах[6].

У той час як керівництво СС обмежувалося наглядом за операціями, місцеві підрозділи залишалися під контролем етнічних німців, які довели свою відданість на початку війни. Німецька народна самооборона організовувала концентраційні табори для поляків. Вони розташовувалися в місцях, де Вермахт і німецькі поліцейські підрозділи створювали свої власні табори. Більшість ув'язнених у цих таборах для поляків були жорстоко страчені[6].

Участь в етнічних чистках[ред. | ред. код]

Польські вчителі з Бидгоща під конвоєм Німецької народної самооборони йдуть на страту, 1 листопада 1939 року

Після німецького вторгнення до Польщі Німецька народна самооборона разом з айнзатцгрупами приймала участь у масових вбивствах поляків, про що заявляв, зокрема, і командир організації Людольф фон Альвенслебен.

Самооборона брала участь у першій акції знищення польської інтелігенції — масових вбивствах у П'ясниці, під час яких було вбито від 12 000 до 16 000 цивільних осіб. Операції відбулися незабаром після окупації Польщі і тривали з осені 1939 до весни 1940 року. Близько 60 000 землевласників, вчителів, підприємців, соціальних працівників, ветеранів армії, членів національних організацій, священиків, суддів і політичних активістів були вбиті під час десяти таких регіональних операцій[7].

До 5 жовтня 1939 року лише в Західній Пруссії Німецька народна самооборона під командуванням Альвенслебена налічувала 17 667 осіб і стратила 4 247 поляків, тоді як Альвенслебен скаржився, що поляків було розстріляно надто мало. Німецькі офіцери повідомляли, що в регіоні було знищено лише частину населення, а загальна кількість страчених у Західній Пруссії під час цієї акції становила близько 20 000. Один з командирів Німецької народної самооборони, Вільгельм Ріхардт, заявляв у таборі Каролево, що він не хоче будувати великі табори для поляків і годувати їх, і що для поляків було б честю удобрювати німецьку землю своїми трупами. Серед тих, хто брав участь в акції, не було особливого спротиву чи ентузіазму щодо діяльності організації[8].

Після окупації Польщі[ред. | ред. код]

Після повної окупації Польщі організацію було наказано розпустити 26 листопада 1939 року, але ліквідація тривала до весни 1940 року. Серед причин розпуску були випадки корупції, порушення громадського порядку та конфлікти з іншими організаціями. Членам організації було наказано вступати на службу до СС та гестапо[9].

Наслідки[ред. | ред. код]

Важко оцінити масштаби та вплив діяльності Німецької народної самооборони, оскільки польська влада не змогла належним чином зібрати докази після початку вторгнення, а значна частина німецької документації, пов'язаної з цією організацією, не пережила війни[10]. Існування великої воєнізованої організації етнічних німців з польським громадянством, яка брала участь у масових вбивствах поляків і допомагала німецькому нападу на Польщу, пізніше стало однією з причин вигнання німців після війни з території країни[7].

За даними німецького дослідника Дітера Шенка, у післявоєнній Німеччині було ідентифіковано близько 1 701 колишнього члена Німецької народної самооборони, які вчиняли масові всбивства. Однак лише у 258 випадках були проведені судові розслідування, а 233 з них були розглянуті. Лише десять членів організації були засуджені німецькими судами[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Evans, Richard J. (2009). The Third Reich at War: 1939—1945 (англ.). USA: Penguin. ISBN 978-0143116714.
  2. ↑ Jansen, Christian; Weckbecker, Arno (1992). Der "Volksdeutsche Selbstschutz" in Polen 1939/40 (нім.). München: R. Oldenbourg. ISBN 3-486-64564-1.
  3. ↑ Chu, Winson (2012). The German Minority in Interwar Poland (англ.). USA: Cambridge University Press. с. 18. ISBN 978-1-107-00830-4.
  4. ↑ Sobczak, Kazimierz (1975). Encyklopedia II wojny światowej (пол.). Warszawa: Wydaw. Min. Obrony Narodowej. с. 420.
  5. ↑ Sonderfahndungsbuch Polen (нім.). Berlin: Reichskriminalpolizeiamt. 1939.
  6. ↑ а б Ciechanowski, Konrad. Monografia. KL Stutthof (Auffangslager, Zivilgefangenenlager) (пол.).
  7. ↑ а б Wardzyńska, Maria (2009). Był rok 1939 Operacja niemieckiej policji bezpieczeństwa w Polsce. Intelligenzaktion (пол.). Warszawa: IPN Instytut Pamięci Narodowej. ISBN 978-83-7629-063-8.
  8. ↑ Browning, Christopher R. (2007). The Origins of the Final Solution: The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 — March 1942 (англ.). USA: University of Nebraska Press. с. 33.
  9. ↑ Browning, Christopher R. (1998). Arrival in Poland (PDF). Penguin Books. с. 51, 98, 109, 124.
  10. ↑ Jong, Louis De (2019). The German Fifth Column in the Second World War (англ.). Routledge: Taylor & Francis. ISBN 978-1-00-000809-8.
  11. ↑ Biuletyn IPN 2003-2004 Nr 12-1(35-36) page 23 Paweł Kosiński, Barbara Polak: "Nie zamierzam podejmować żadnej polemiki — wywiad z prof. Witoldem Kuleszą".
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Німецька_народна_самооборона&oldid=42583794