Обговорення:Голубина фотозйомка

Ця стаття була визнана доброю. Див. сторінку обговорення. Статус надано 12 серпня 2016 року. Згодом вона отримала статус вибраної.

Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 12 вересня 2016 року.

Обговорення номінації: Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати. Голубина фотозйомка 6—0—0 Пропонує: Переклад вибраної статті з англійської Вікіпедії. Стаття повна, її нема чим доповнювати. Вважаю, що якщо вона відповідає критеріям вибраної в англовікі, то мала б відповідати і в нас. Деякі помилки я повиправляв під час номінації на добру, якщо знайдете ще якісь - повідомте.--Piramidion 14:08, 12 серпня 2016 (UTC) За кого/що %за Початок Тривалість Статус Закінчення Голубина фотозйомка 6 0 0 100% 12 серпня 2016 завершено 12 вересня 2016  За: --Piramidion 14:08, 12 серпня 2016 (UTC) --Alex Kushnir (обговорення) 07:30, 15 серпня 2016 (UTC) --Олег-літредобг. 08:24, 23 серпня 2016 (UTC) --Denis Yurkowskiy (обговорення) 17:48, 24 серпня 2016 (UTC) --Zheliba (обговорення) 03:41, 31 серпня 2016 (UTC) --Mcoffsky (обговорення) 18:37, 8 вересня 2016 (UTC)  Проти:  Утримуюсь: Зауваження: Підсумок: Стаття отримала статус.--Watashi-wa (обговорення) 09:22, 12 вересня 2016 (UTC)

Дресирування чи дресування?

http://www.pravopys.net/sections/24/

3. Дієслова іншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ір-, в українській мові втрачають цей суфікс у всіх формах: загітува́ти — загіто́ваний, зареєструва́ти — зареєстро́ваний, інформува́ти — інформо́ваний, сконструюва́ти — сконструйо́ваний. Але в окремих словах для усунення небажаної омонімії суфікс -ір- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-) зберігається: букси́рувати (бо є буксува́ти), пари́рувати (бо є парува́ти), полірува́ти (бо є полюва́ти), репети́рувати (бо є репетува́ти) тощо.

Також Пономарів у книзі Культура мови пише таке:

Відомо, що дієслова іншомовного походження, входячи в українську мову, втрачають наросток -ир: дезавуювати, легалізувати, редагувати, транспортувати, фотографувати тощо. Деякі з цих дієслів під упливом російської мови спочатку вживалися в нас з -ир (-ір, -їр): бравірувати, мусирувати, шокірувати, але згодом їх витіснили закономірніші українські варіанти — бравувати, мусувати, шокувати. У сучасній українській літературній мові з -ир зберігаються дієслова компостирувати та репетирувати. Мовознавці пояснюють це прагненням уникнути надмірної омонімії: є вже компостувати — перетворювати на добриво (компост) та репетувати — голосно кричати, верещати. Але носії української мови не сприймають дієслів з -ир. Замість репетирувати кажуть проводити репетицію, замість компостирувати — «пробивати умовні написи на квитках та інших документах» використовують таки компостувати (в даному разі нема чого боятися звукового збігу з сільськогосподарським терміном, бо віддаленість двох понять і контекст допомагають уникнути непорозуміння).

Слово «дресувати» є в Великому тлумачному словнику української мови, а також в Академічному словнику під ред. Кримського, Єфремова і правописному словнику Голоскевича. Слово «дресування» є в Словниках України on-line— Це написав, але не підписав користувач Dalekiy obriy (обговорення • внесок).

Наявність у деяких словниках не може бути достатньою підставою для заміни слова. Більшість словників або цього слова не містять, або подають його як рідковживане, другорядне значення, перенаправляючи його на основне - "дресирувати". Зокрема, таким словником є СУМ, пропонованого слова немає в словнику синонімів Караванського, немає в словнику іншомовних слів тощо. Та й УЛІФ не подає альтернативних форм для цього слова, тоді як для "дресирувати" такі форми є. Крім того, я не впевнений, чи можна вважати -er французькому "dresser" суфіксом -ір або -ир.--Piramidion 16:32, 18 серпня 2016 (UTC)

До того ж, правопис передбачає винятки:

Суфікс -ір- (-ир-) уживається й у дієсловах типу котирувати, лавірувати, марширувати, пікірувати, третирувати.

Найімовірніше, "дресирувати" теж належить до таких винятків.--Piramidion 16:46, 18 серпня 2016 (UTC)

Зйомка чи знімання

Пономарів пише:

Знімання, знімальний, а не зйомка, зйомочний
При виведенні похідних від знімати в розумінні «фотографувати» літературна мова віддає перевагу власне українським утворенням знімання, знімок, знімальний (знімальна група, знімальний майданчик). Напр.: «Знімальної групи тепер немає — такої, як була колись. Тепер є так звана «режисерія фільму» (ЇО. Яновський); «Ми, кінорежисери, розлучаємося, нарешті, з тривалим знімальним днем» (О. Довженко); «Витримка — це проміжок часу, протягом якого світлочутливий шар фотоматеріалу зазнає дії променів світла, відбитих об’єктами знімання» (журн.); «Найцікавішим експонатом музею був рідкісний любительський знімок» (О. Гончар). Поширені в засобах масової інформації слова зйомка, зйомочний є неоковирними й невмотивованими запозиченнями з російської мови, тож їх потрібно уникати.

— Це написав, але не підписав користувач Dalekiy obriy (обговорення • внесок).

Пономарів не є абсолютним авторитетом у таких питаннях, бо він часто вигадує власний правопис, пропонує вживання, що суперечать чинному правопису. Я згоден, що в багатьох випадках похідні від "зйомка" використовують невиправдано, але є випадки, коли саме "знімання" звучить недоречно. Наприклад, ніхто не каже "розпочалося знімання фільму", а кажуть "розпочалися зйомки фільму". Втім, це питання особисто для мене не надто принципове, єдине що не слід вносити будь-яких змін до статті без попереднього обговорення — я особисто, хоч і не категорично, але не згоден із пропонованим терміном, тож раджу започаткувати обговорення на ВП:ПС — якщо буде прийнято аргументоване рішення перейменувати статтю чи додати в її текст додатковий варіант назви цієї техніки — я не заперечуватиму.--Piramidion 16:38, 18 серпня 2016 (UTC)