Обговорення:Друга світова війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Mir.Nalezinski у темі «Назви І та ІІ світові війни» 5 місяців тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стаття «Друга світова війна» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей.
Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту.

Перегляди сторінки «Друга світова війна»

Перегляди сторінки «Друга світова війна»
Рік 2010 2011 2012 2016 2017
Переглядів 96920 155622 188146 263 648 280 294

Пропозиція[ред. код]

А чи не варто промову Сталіна перенести у відповідний підпроект вікі? --vityok 08:32, 1 вересня 2006 (UTC)Відповісти

Підтримую, але треба залишити короткий опис.--Станіслав 06:06, 11 січня 2007 (UTC)Відповісти

Про людські втрати українського народу написали в абзаці де вказані втрати країн-агресорів[ред. код]

Чому?

Можливість редагування цієї статті сьогодні, 10 травня 2015 р, для мене закрили, очевидно після мого попереднього допису в обговоренні. Хоча текст цієї статті я ще ніколи не редагував. /цензор 10 травня 2015 р/

Звідки дані про 6 мільйонів людських втрат Польщі?[ред. код]

Адже у військах Вафен СС воювало тільки 640 тисяч поляків.

У війні 1939 року загинуло 69 000 громадян Польщі.

В Армії Крайовій загинуло 100 000 чоловік.

Армія Людова була на рівні меншому чисельності однієї дивізії і там в основному служили громадяни СРСР. Її втрати сягали 1-3 тисяч чоловік.

Військо Польське мало найбільшу чисельність до 200 000 чоловік з яких 30-50 тисяч загинули.

Армія Андерсона (корпус) мала максимальну чисельність 75 000 чоловік,її втрати сягали до 28000 чоловік, разом з 4000 жидів з числа громадян СРСР, які туди пішли добровольцями і зникли в Палестині. Сумарно 228-300 тисяч втрат військових.


У грудні 1938 року, згідно перепису, в Польщі жило 34 849 000 людей. Потім у 1939 році від Польщі відєдналася Західна Україна і Західна Білорусь, це не менше 10 мільйонів людей.

Після війни, у 1946 році, в ПНР, без Західної України, без Західної Білорусі і без виселених 1 800 000 громадян німецької національності (фольсдойчів), згідно перепису проживало 23 930 000 людей.

І ще жиди повідомляють що втратили до 2 міліонів своїх соплемінників проживаючих тоді на території сучасної Польщі.

Тобто виходить що в часи німецької окупації в Польщі був дуже високий рівень народжуваності. Чи є ще якісь інші фактори, наприклад переселення тоді в Польщу декілька мільйонів іноземців? Але очевидним є те що автори Вікіпедії вагомо малюють 6 000 000 смертей поляків.

В УРСР до війни було 42 мільйони людей, а після війни 27 мільйонів людей. /цензор 10 травня 2015 р/

Роль Уряду СРСР у розв'язуванні війни[ред. код]

Чи не найкраще роль радянського уряду та комуністичної партії СРСР у розв'язанні Другої світової війни може бути проілюстровано словами промови самого Йосифа Сталіна до членів Політбюро та представників вищого командного складу РККА на серпневому засіданні 1939 року.

Промова Сталіна до Політбюро 19 серпня 1939 року[ред. код]

Неофіційний переклад з англійської. Дивись оригінал у Albert Weeks: "Stalin's Other War: Soviet Grand Strategy 1939-1941" Rowman & Littlefield, 2003, p. 171-173

Питання війни і миру дісталося критичної фази для нас. Якщо ми укладемо угоду про взаємну допомогу з Францією та Великою Британією, Німеччина залишить Польщу у спокої і шукатиме порозуміння з державами Заходу. Війна була б відвернута, але подальші події могли б призвести до серйозних наслідків для СРСР.

Якщо ми приймаємо від Німеччини пропозицію укласти пакт про ненапад з нею, вона безперечно атакуватиме Польщу, і втручання Франції та Англії стає невідворотнім. Європу буде кинуто у хаос. У такому випадку ми отримаємо прекрасну можливість залишатися поза межами конфлікту, у той же час сподіваючись увійти в війну за доброї нагоди.

Досвід останніх 20 років показав, що у мирні часи неможливо підтримувати комуністичний рух у Європі у силі достатній, щоби партія більшовиків змогла захопити владу. Диктатура партії стане можливою тільки за умов великої війни.

Наш вибір ясний. Ми мусимо прийняти німецьку пропозицію і ввічливо відіслати англо-французькі делегації додому. Нашою безпосередньою перевагою буде повалення Польщі аж до самої Варшави, включно з українською Галичиною.

Німеччина надала нам вільний прохід до держав Балтії і не має заперечень щодо нашої заявки на Бессарабію. Німеччина також готова прийняти наші інтереси в Румунії, Болгарії та Угорщині. Питання Югославії залишається відкритим… У той же час ми повинні передбачати наслідки програшу Німеччини у війні, як і її перемоги. Якщо вона переможена, совєтизація Німеччини випливає невідворотно і комуністичний уряд буде встановлено. Ми не можемо забувати, що зрадянщена Німеччина постане перед величезною загрозою, якщо совєтизація пройде після короткої війни. Англія та Франція матимуть достатньо сил задля захоплення Берліну і повалення радянської влади. Ми не зможемо допомогти нашим більшовицьким товаришам у Німеччині.

Таким чином наше завдання полягає у допомозі Німеччині вести війну як можна довше, з метою не дати Англії та Франції перемогти зрадянщену Німеччину. Підтримуючи нейтралітет та чекаючи на підходящій час, СРСР буде надавати допомогу Німеччині і постачати їй необхідні матеріали та продукти харчування. Безумовно ми не дозволимо цим постачанням загрожувати нашій економіці та послабляти нашу військову міць.

У той же час ми повинні проводити активну комуністичну пропаганду в англо-французькому блоці, і особливо у Франції. Ми повинні готуватися до того, що у воєнний час французька комуністична партія залишить легальні дії та піде у підпілля. Ми розуміємо, що така робота потребує великих людських жертв. Одначе ми довіряємо нашим французьким товаришам. Головним завданням буде зламати і деморалізувати армію та поліцію. Якщо цю підготовчу працю буде виконано вправно, безпеку радянської Німеччини буде забезпечено. Це також забезпечить совєтизацію Франції.

Задля виконання цих планів є суттєвим продовження війни якомога довше, і будь-які зусилля мають бути прикладені як у Західній Європі так і на Балканах, для досягнення цієї мети. Наразі звернемо увагу до другої можливості, а саме, що Німеччина вийде переможцем. Дехто каже, що це поставить нас перед серйозною загрозою. Деяка правда в цьому є, але буде помилковим вірити, що така загроза настільки близька чи сильна, як вони гадають. Якщо Німеччина досягає перемоги у війні, вона вийде з неї у настільки виснаженому стані, що почати війну проти СРСР зможе щонайменш через десять років.

Головним завданням Німеччини тоді буде сторожувати над переможеними Францією та Англією з метою запобігти їхньому відновленню. З іншого боку переможна Німеччина матиме собі велику територію. Впродовж багатьох десятиліть Німеччина буде зайнята наведенням німецького порядку на них. Очевидно Німеччина буде надто зайнята для того, щоб рушити проти нас. Є ще один фактор, котрий сприяє нашій безпеці. У переможеній Франції французька комуністична партія буде дуже сильною. Комуністична революція відбудеться невідворотно. Ми розхитаємо слабкий порядок і прийдемо на допомогу Франції, зробивши її нашим союзником. Пізніше нації, які підпали під протекцію переможної Німеччини, теж стануть нашими союзниками. У нас буде велика арена для розвитку світової революції.

Товариши! Це є в інтересах СРСР, землі працівників, щоби війна полихнула поміж Райхом та капіталістичним англо-французьким блоком. Усе повинно бути зроблено, щоб ця війна продовжувалася якомога довше задля того, щоб обидва боки виснажилися. З цієї причини ми зобов’язані погодитися на пакт запропонований Німеччиною і скористатися ним так, що як тільки цю війну буде оголошено, вона триватиме максимальний час. Ми повинні підсилити нашу пропаганду у середині воюючих країн з метою бути напоготові, коли війна скінчиться.

Промови немає в жодному iсторичному джерелi[ред. код]

  • "Промова" Сталiна 1939 року приведена у агiтацiйних листiвках "Свободи" (Всеукр.об'еднання), поруч з також фальсiфiкованим "Наказом Г.К.Жукова вiд 09.1944 р." - "Про вiдселення усiх українцiв до Сибиру".

Переклад НЕофiцiйний, видання iдентифiкувати не можна, де два незалєжних джерела?? - Вiталiй.

Це ви дуже сильно "загнули", що це видумка ВМО Свобода. В рус.вікі про цю промову ціла стаття є. ru:Речь Сталина 19 августа 1939 года --Yakudza -พูดคุย 09:57, 20 березня 2007 (UTC)Відповісти

Я думаю слід перекласти відповідну статтю рос. вікіпедії, в даній статті дати на неї, а також на Пакт Молотова-Ріббентропа відповідне посилання в розділі "Серпень 1939", а переклад текста на українську помістити у вікітеку з відповідним посиланням у Вкікпедії. --A1 10:35, 20 березня 2007 (UTC)Відповісти

Вже зробив, хіба можливо дещо підредагувати, не знаю як красивіше викласти... --A1 11:14, 20 березня 2007 (UTC)Відповісти

Початок Другої світової війни[ред. код]

Взагалі Друга світова війна почалася не 7 липня 1937 року і не 1 вересня 1939, так як 1 вересня почалася локальна війна Нмеччини з Польщею, а саме 3 вересня 1939 року, коли Франція і Великобританія оголосили війну Німеччині--Kamelot 16:45, 19 листопада 2007 (UTC)Відповісти

Також можна додати, що Війна для українців розпочалась раніше за 1 вересня: перші зіткнення стались між військовими частинами Карпатської України та угорською армією. (за підказкою фільму "Собор на крові"). Стаття навіть про це є: Україно-угорська війна 1939 року--vityok 12:36, 3 серпня 2011 (UTC)Відповісти
Також Японія розпочала військову кампанію в Китаї (Японсько-китайська війна 1937—1945) аж 1937 року! Згодом ця війна стала складовою Другої світової війни. Тобто збройні конфлікти, що згодом стали невід'ємною складовою Другої світової війни стались набагато раніше 1939 року, що може бути непогано висвітлити десь в статті (Це вже за мотивами War of the World//Niall Ferguson).--vityok 12:42, 3 серпня 2011 (UTC)Відповісти

Камелот помиляється!!![ред. код]

Насправді війна почалася 19 серпня 1939 року, в цей день Сталін дав знати Гітлеру,що в разі його нападу на Польщу, Великобританія і Франнція зразу ж оголосять війну Німеччині. Так на початковому етапі природнім союзником Німеччини став саме СРСР. ASpHoDel~

Що за маячня. "Дав знати?" (Мало кому я можу щось дати знати). Саме з оголошення війни Францією і Великобританією де юре можна вважати початок Другої світової війни--Kamelot 13:43, 23 квітня 2008 (UTC)Відповісти

стаття чи хронологічна таблиця?[ред. код]

де хоча би згадка про утворення двох протилежних блоків - країн «осі» і країн «антигітлеровської коаліції»?--Wanderer 22:11, 4 червня 2008 (UTC)Відповісти

Назва статті: Перейменування[ред. код]

Відповідно змісту, пропоную перейменувати статтю в «Хронологія другої світової війни».--Wanderer 20:57, 27 серпня 2008 (UTC)Відповісти

Місце України в Другій світовій війні[ред. код]

Куди вписати Україну? Куди вписати Литву, Латвію, Естонію??? Воювали ж!!!

Сторони[ред. код]

Вважаю некоректним вписувати СРСР і Велику Бритонію до одного блоку. До 22 червня 1941 року дефакто країни були в різних таборах. СРСР був союзником Німеччини. Як на мене, СРСР є третьою стороною конфлікту, яка була то союзником Вісі, то вимушеним союзником Атлантичного блоку.--Geliba 06:57, 2 березня 2010 (UTC)Відповісти

Товариш Geliba, СРСР ніколи не був союзником Вісі, було тільки підписано пакт Молотова Рібентропа і проголошено ненапад на 10 років. Він був в складі Антигітлерівській коаліції. І уточніть, що ви мали наувазі "...вимушеним союзником Атлантичного блоку"?

Пане ??? СРСР разом з Німеччиною захопив Польщу і був економічною потугою воєн Рейху до 22.06.41. Полонені польські офіцери, яких розстріляли в Катині не є жертвами ДСВ? Вважаю за доцільне вписати СРСР у союзники Райху до 22.06.41 і у вороги після цієї дати. А чому вимушений союзник Атлантичного блоку? Бо напад Німеччини змусив зближуватися з "імперіалістами Англією і Францією". --Geliba 11:52, 28 травня 2011 (UTC)Відповісти

Дивно бачити СРСР і Польщу як союзників - вони ж 1939 року воювали! З повагою, --Geliba 06:20, 4 червня 2011 (UTC)Відповісти

… відрегувала вчора статтю[ред. код]

Яка (образа вилучена) відрегувала вчора статтю згідно російського підручника з історії, де причини про пакт Рібентропа Молотова, де кількість жертв? Де це все? Кому руки повідкручувати за таку редакцію і куди дивлятся модератори порталу? — Це написав, але не підписав, користувач 88.135.112.98 (обговореннявнесок).

Що за гвалт? … що за вирази??? :(
Статтю ніхто не редагував ні вчора (1-го травня) ні декілька днів перед тим.
Заклики до "модераторів" марні, тому що:
  • У Вікіпедії їх нема;
  • … тому що у Вікіпедії модераторами є усі без винятку. Тобто хто побачив недолік — сам його і виправляє (це і Вас стосується ;) ).
--pavlosh ҉ 11:08, 2 травня 2010 (UTC)Відповісти

Просьба уточнити[ред. код]

23 жовтня до Мурманська прийшов, перехоплений в Атлантиці «Дойчландом», американський пароплав-рефрижератор «Сіті оф Флінт» з німецькою командою на борту.

Нічого не ясно в цьому реченні. Потрібно переписати RonRodex 19:35, 24 серпня 2010 (UTC)Відповісти


Пояснення правки[ред. код]

Російська визвольна армія (РОА), Українське Визвольне Військо/Українська Національна Армія, Білоруська крайова оборона

Ці організації були Колабраціоніськими і знаходились в складі вермахту, вони боролись не за визволення своїх народів а за себе і за Гітлера це давно визнаний всіма факт, і від цього факту їх не врятують ніякі патріотичні гасла і патріотичні нашивки на їхніх мундирах. Саме тому ці організації треба вписувати в графу колабораціонізти.А Лівицького я викреслив з командирів незалежних партизанських формувань тямущо він не командував жодним збройним формуванням на території України під час Другої світової війни і прописування його в даній графі є помилкою,він командував тільки чисто номінальним екзильним урядом України --Сергій1992.

Цитування Маннергейма[ред. код]

У статті "Друга світова війна" міститься твердження: 22 червня о 6 ранку радянські літаки бомбардують Гельсінкі[31]. Посилання 31 - на мемуари Маннергейма. Маннергейм НИЧОГО ТАКОГО в своїх мемуарах не писав.


Цитата з Мемуарів:

Утром 22 июня русские начали бомбить и обстреливать чисто финские объекты. В 6.05 были сброшены бомбы на финские линкоры в Соттунга, в 6.15 — на укрепления острова Альшер в архипелаге перед городом Турку, а в 6.45 бомбы падали уже на транспортные суда в Корпо. В 7.55 начали действовать батареи русских на Ханко. В Петсамо по одному из судов велся артиллерийский огонь, там тоже русские открыли огонь через государственную границу. (С) Нарушения границы, бомбежки, артиллерийский обстрел с базы в Ханко представляли собой отдельные частные случаи. Но 25 июня военно-воздушные силы России начали широкомасштабные воздушные налеты на города Южной и Средней Финляндии, в том числе на Хельсинки и Турку (С)


Коли я зробив спробу виправити неправдиве речення (згідно посиланню), дехто Teodret вилучив мою правку, повернувши неправдиве твердження. Прошу, як новачку, підказати, що треба робити у подібних випадках. — Це написав, але не підписав, користувач Impasserby (обговореннявнесок).

Підтверджую [1]. --Pavlo1 (обговорення) 20:01, 24 червня 2012 (UTC)Відповісти

Я теж не зрозумів чому було видалено. Можливо занадто детальна інформація для загальної статті? Запитайте у нього на ЙОГО сторінці обговорення.--Router (обговорення) 06:57, 25 червня 2012 (UTC)Відповісти

Партизанські формування[ред. код]

Користувач:Aced стверджує: «партизанські формування не були окремою стороною війни, вони воювали або за країни Осі, або за антигітлерівську коаліцію, але не окремо»[2]. Вважаю, що це лише його особиста думка. Мабуть не у всіх випадках це було так однозначно. Не всі партизанські загони мали зв'язок із тією чи іншою воюючою стороною і не всі отримували від них підтримку.--Ejensyd (обговорення) 20:37, 8 січня 2014 (UTC)Відповісти

Безумовно, що все глибше, але поле опису змін, на жаль, дає можливість тільки коротко розкрити суть редагування. Звичайно, не всі партизанські загони мали зв'язок з іншими сторонами, але це ще не означає, що вони були окремими сторонами війни. Все одно вони воювали на боці когось, навіть якщо й не отримували підтримки. Для доведення зворотнього потрібні серйозні авторитетні джерела. --Acedtalk 20:55, 8 січня 2014 (UTC)Відповісти
Добре, а куди вписати УПА??? Бо на відміну від інших подібних партизан інших народів (Лісові брати, БКА), вони все таки воювали і проти Нацистської Німеччини (Країні Осі) і проти Радянського Союзу (антигітлерівська коаліція). То куди їх вписати???--NOSFERATU (обговорення) 22:50, 7 березня 2014 (UTC)Відповісти
Зрозуміло, що з самого початку третя сторона в картці була виділена під УПА. Так, вона воювала і проти Третього Рейху, і проти СРСР, все-таки вона ж не була окремою стороною війни. Жодне авторитетне джерело не пише, що у війні брали участь країни Осі, країни антигітлерівської коаліції і окремо партизанські загони. Утім, картка містить тільки найосновніші дані на тему статті, вона не покликана охопити все. Про УПА треба написати в статті, можливо, навіть виділивши під неї окремий розділ. --Acedtalk 15:22, 8 березня 2014 (UTC)Відповісти

Наслідки # Масштаби - недостовірні радянські дані втрат[ред. код]

text: «Кількість жертв досі точно не встановлено. ...Найбільших людських жертв зазнали СРСР (до 27 млн)...» -- це давно застарілі, не підкриплені ніякою легітимною - науковою та міжнародно-визнаною статистикою - "офіційні" радянські дані. --85.176.131.23 18:52, 16 травня 2015 (UTC)Відповісти

Нісенітниця[ред. код]

Відповідно до таємної угоди з Німеччиною СРСР окупував східні області Польщі (землі Західної України та Західної Білорусі)., Датою початку війни прийнято вважати 1 вересня 1939 року, коли Німеччина розпочала окупацію Польщі, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. — ну головою хоча б думати треба, коли пишете таке?--Ragnarok (обговорення) 21:23, 16 серпня 2015 (UTC)Відповісти

Reverted edit[ред. код]

Apologies for writing in English. Concerning this revert, please note that there was never any state formed by the name of Піндсько-Мегленське князівство.

No such state was ever formed. Please see en:Talk:Principality of the Pindus#Article information. --FocalPoint (обговорення) 20:59, 14 вересня 2015 (UTC)Відповісти

Багато помилок[ред. код]

@Hmarskiy II:, Ви наробили багато помилок з відмінками, треба виправити. -- Green Zero обг 12:17, 8 травня 2016 (UTC)Відповісти

Вітаю! Виправив --Hmarskiy II (обговорення) 22:29, 7 травня 2016 (UTC+2)

ne'ad'ist'o'j[ред. код]

(Mi'a ag'ad'o kontraŭ la ne'ad'ist'o'j est'as inter'naci'a, sekv'e, mi skrib'as en Esperanto. Se iu pov'as traduk'i ĝi'n por la ne'esperanto'kon'ant'o'j, tio est'us tre ŝat'at'a) Kiel oni far'os por evit'i ke la ne'ad'ist'o'j skrib'us ili'a'n supoz'at'o'n en la artikol'o ? 86.192.128.220 01:35, 26 лютого 2021 (UTC)Відповісти

Назви І та ІІ світові війни[ред. код]

Відомо, що до початку II століття св. перша війна отримала назву Великої війни. Було б цікаво визначити дату, коли назва Друга світова війна була вперше використана в засобах масової інформації та коли назва була змінена з Великої війни на Першу світову війну. Хто і коли? --Mir.Nalezinski (обговорення) 11:05, 1 грудня 2023 (UTC)Відповісти