Обговорення:Кривеньке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: NickK у темі «Оригінал» 13 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оригінал )[ред. код]

Поблизу Кривенького виявлено поховання в урні з римською монетою 2 ст.

Відоме від 17 ст.

1751 Кривеньке спалили турки. → → → →

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива. ) Нічого собі товариства…

У квітні 1944 німецькі війська спалили близько 150 будинків і розстріляли 27 осіб. 22 жовтня 1944 війська НКДБ спалили 45 будинків і розстріляли 10 жителів. Коли село заложене і яку долю переживали його мешканці невідомо Перші відомості про село тепер Чортківського району належить до 1648 року. Назва виникла від річки Кравчик, що в'юнкою стрічкою звивається поміж полями і впадає в Збруч.

Жодного коменту...... )
Може комусь до колекції підійде. З повагою, Olegvdv68 14:11, 18 січня 2011 (UTC)Відповісти

До слів Коли село заложене і яку долю переживали його мешканці невідомо це {{ТЕС}}, вони таке написали, і, мабуть, це правда. А товариства такі справді існували на початку XX сторіччя — NickK 22:03, 19 січня 2011 (UTC)Відповісти

Про церкву[ред. код]

У селі діяла церква (1757 р., кам’яна, священик – о. Дмитро Верхратський), про що свідчить напис у т. зв. “бабинці” над входовими дверима: “Р. Б. 1757 Божою помощю сооружена церков сія при Дмитрію Верхратском”. Родина Верхратських належала до гербових шляхтичів, душпастирю- вала в Кривенькому більше 100 років. У 1839 р. на парафії служив о. Іван Бабрусевич, 1840 – о. Іван Сепатович. Від бе- резня 1840 р. душпастир – о. Іван Слоневский (помер 1848 р.); до червня 1850 р. – о. Миколай Чайлінський, до 1872 р. – о. Йосиф Чарнявський, у 1872–1873 рр. – о. Сильвестер Лепкий (літературний псевдонім – Марко Мурава; батько письменника Богдана Лепкого).

На парохії зберігалася метрична книга від половини 18 століття, котру вів о. Д. Верхратський, у 1922–1923 рр. пере- дана до Національного історичного музею у Львові. На храмові були невелика баня і два хрести на причілках. Іконостас – наскрізь пізньобароковий із західними впливами. Намісні ікони вміщені на двох бічних престолах, зв’язаних органічно зі структурою іконостасу. Заходами о. Бриковича перед Дру- гою світовою війною розпочато спорудження нової церкви.

У 1936 р. на Опарщині в Глиниськах побудували цегельню, де випалювали цеглу для будови. Через нестачу коштів зве- дення храму не завершили. Під час примусового створення колгоспу недобудовану церкву розібрали на стайні; деяку кількість цегли забрали в Пробіжну на спорудження Будинку культури. Протягом 1986–1987 рр. жителі села за підтримки місцевого колгоспу стару церкву перебудували. Пообіч храму стояли дві дзвіниці. Під час Першої сві- тової війни вивезені всі великі дзвони, залишено 5 малих. Після війни громада села закупила два дзвони. Парохі- яльний будинок споруджено з невипаленої цегли, покри- то ґонтами, згодом бляхою. Праворуч від церкви – цвинтар; на майдані біля храму – мурований будинок 2-класної школи, за Австро-Угор- щини – з українською мовою навчання, за Польщі – утрак- вістичної (двомовної). Вчителями за Австро-Угорщини були Василь Остапчук та його брат Онуфрій. У будинку біля школи жили священики; в 1872–1873 рр. – о. Силь- вестр Лепкий. За однією з версій, саме тут у 1872 р. в о. Сильвестра і Домни Лепких народився син Богдан. Згодом о. Сильвестра перевели помічником до тестя, о. Михайла Глібовицького в с. Крегулець (нині Крогулець Гусятин- ського району), де малого Богдана його дід охрестив і за- писав до метричної книги Крегульця; тому й Крегулець прийнято вважати місцем народження видатного пись- менника і науковця. За іншою версією, Богдан Лепкий (народився 04. 11. 1872; в УЛЕ та деяких інших джерелах помилково зазначено 09. 11. 1872–помер 21. 07. 1941) по- бачив світ на хуторі Кривенький (нині не існує) поблизу с. Крегулець.