Обговорення:Кривеньке
| Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України. | |
Чим допомогти:
| ||
| Ця стаття є частиною Проєкту:Тернопільщина (рівень: III, важливість: висока) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Тернопільщиною. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| III (у розвитку) |
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Тернопільщина має рівень «стаття у розвитку». | |
|
Висока |
Важливість цієї статті для проєкту Тернопільщина: «висока» | |
Чим допомогти: 1. Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Тернопільщина}} до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із Тернопільщиною.2. Редагуйте та доповнюйте статті про Тернопільську область, найбільшої уваги потребують незавершені статті. 3. Вікіпроєкт «Тернопільщина» покликаний покращувати усі статті, що розповідають про Тернопільську область. Ласкаво запрошуємо всіх, особливо тернопільців! | ||
Оригінал 
[ред. код]
Поблизу Кривенького виявлено поховання в урні з римською монетою 2 ст.
Відоме від 17 ст.
1751 Кривеньке спалили турки. → → → →
Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива. 
Нічого собі товариства…
У квітні 1944 німецькі війська спалили близько 150 будинків і розстріляли 27 осіб. 22 жовтня 1944 війська НКДБ спалили 45 будинків і розстріляли 10 жителів. Коли село заложене і яку долю переживали його мешканці невідомо Перші відомості про село тепер Чортківського району належить до 1648 року. Назва виникла від річки Кравчик, що в'юнкою стрічкою звивається поміж полями і впадає в Збруч.
Жодного коменту......
Може комусь до колекції підійде. З повагою, Olegvdv68 14:11, 18 січня 2011 (UTC)
- До слів Коли село заложене і яку долю переживали його мешканці невідомо це {{ТЕС}}, вони таке написали, і, мабуть, це правда. А товариства такі справді існували на початку XX сторіччя — NickK 22:03, 19 січня 2011 (UTC)
Про церкву[ред. код]
У селі діяла церква (1757 р., кам’яна, священик – о. Дмитро Верхратський), про що свідчить напис у т. зв. “бабинці” над входовими дверима: “Р. Б. 1757 Божою помощю сооружена церков сія при Дмитрію Верхратском”. Родина Верхратських належала до гербових шляхтичів, душпастирю- вала в Кривенькому більше 100 років. У 1839 р. на парафії служив о. Іван Бабрусевич, 1840 – о. Іван Сепатович. Від бе- резня 1840 р. душпастир – о. Іван Слоневский (помер 1848 р.); до червня 1850 р. – о. Миколай Чайлінський, до 1872 р. – о. Йосиф Чарнявський, у 1872–1873 рр. – о. Сильвестер Лепкий (літературний псевдонім – Марко Мурава; батько письменника Богдана Лепкого).
На парохії зберігалася метрична книга від половини 18 століття, котру вів о. Д. Верхратський, у 1922–1923 рр. пере- дана до Національного історичного музею у Львові. На храмові були невелика баня і два хрести на причілках. Іконостас – наскрізь пізньобароковий із західними впливами. Намісні ікони вміщені на двох бічних престолах, зв’язаних органічно зі структурою іконостасу. Заходами о. Бриковича перед Дру- гою світовою війною розпочато спорудження нової церкви.
У 1936 р. на Опарщині в Глиниськах побудували цегельню, де випалювали цеглу для будови. Через нестачу коштів зве- дення храму не завершили. Під час примусового створення колгоспу недобудовану церкву розібрали на стайні; деяку кількість цегли забрали в Пробіжну на спорудження Будинку культури. Протягом 1986–1987 рр. жителі села за підтримки місцевого колгоспу стару церкву перебудували. Пообіч храму стояли дві дзвіниці. Під час Першої сві- тової війни вивезені всі великі дзвони, залишено 5 малих. Після війни громада села закупила два дзвони. Парохі- яльний будинок споруджено з невипаленої цегли, покри- то ґонтами, згодом бляхою. Праворуч від церкви – цвинтар; на майдані біля храму – мурований будинок 2-класної школи, за Австро-Угор- щини – з українською мовою навчання, за Польщі – утрак- вістичної (двомовної). Вчителями за Австро-Угорщини були Василь Остапчук та його брат Онуфрій. У будинку біля школи жили священики; в 1872–1873 рр. – о. Силь- вестр Лепкий. За однією з версій, саме тут у 1872 р. в о. Сильвестра і Домни Лепких народився син Богдан. Згодом о. Сильвестра перевели помічником до тестя, о. Михайла Глібовицького в с. Крегулець (нині Крогулець Гусятин- ського району), де малого Богдана його дід охрестив і за- писав до метричної книги Крегульця; тому й Крегулець прийнято вважати місцем народження видатного пись- менника і науковця. За іншою версією, Богдан Лепкий (народився 04. 11. 1872; в УЛЕ та деяких інших джерелах помилково зазначено 09. 11. 1872–помер 21. 07. 1941) по- бачив світ на хуторі Кривенький (нині не існує) поблизу с. Крегулець.