Обговорення:Плужне (Україна)

Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України.
	Чим допомогти: Допоможіть у доповненні даних про населення населених пунктів України Доповнюйте статті інформацією про пам'ятки Оновлюйте дані у статтях Долучайтеся до поточних обговорень

Статтю «Плужне (Україна)» поліпшено в рамках Хмельницького тижня (13 вересня 2010 року — 30 вересня 2010 року)

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 27 вересня 2013 року.

Назва

А чи не краще перенести дані про етимологію назви села до розділу Назва і додати легенду про півня? --Helgi 11:27, 29 вересня 2010 (UTC)

Де ви тут «дані про етимологію» надибали? Bulka UA

5 січня 1944 року

У радянський період 5 січня 1944 року усталилася як дата "звільнення села від німецько-фашистських загарбників". Зокрема цю дату подає «Історія міст і сіл Української РСР» дослівно: «У червні 1943 року для керівництва боротьбою трудящих району проти фашистських загарбників створено підпільний райком партії, очолюваний С. К. Осиповим, та райком комсомолу, яким керував П. І. Рева. Підпільники діяли в тісній взаємодії з партизанами, 5 січня 1944 року вони визволили село.» В іншій літературі на додачу згадані підпільники-партизани ще й утримували село до приходу Червоної армії.

Зверніть увагу що згадка про це «звільнення» відсутня в спогадах сина Степана Осипова. На початок 1944 року як пише Борис Осипов рос. «... в Плужном было безвластие. Подпольщики ушли, немцы сбежали. Тогда мародеры подожгли школу и два единственных капитальных двухэтажных здания в райцентре. Занимались страшным мародерством, потому что в школе и этих домах хранились какие-то колхозные запасы, в том числе хлеб и прочее. И вроде бы во время пожара начали их тушить, и одновременно все разворовывать. Сгорели все три здания.» Згодом «вони» зустрічали Червону армію в селі Михайлівка.

Як свідчать документи радянські війська заволоділи Плужним десь на середину лютого 1944 року.

Реєстр жертв сталінських репресій

В таблиці 148 посилань на одне-єдине джерело. Чи не краще зробити внизу таблиці один суцільний рядок: Примітка: Таблицю складено за даними джерела «Реабілітовані історією: Хмельницька область». З Васильчуком Юрієм Яковичем щось не те: або зайвий тег </ref>, або нехвата <ref>. --Pavlo1 (обговорення) 05:13, 19 вересня 2013 (UTC)

Пропозиція відхилена. 1. Реєстр має посилання не на одне джерело. Доля кожної людини заслуговує на окрему увагу. Напр. Оксенюк Захар Сидорович за українськими даними звільнений у 1947 році, реабілітований 1991-го. За російськими розстріляний у Сандармосі, реабілітований 1989-го. Або ж у статті наводяться свідчення про Великий голод Корнійчука Степана Яковича: «Пізніше нашу сім'ю розкуркулили, батька забрали в заслання, матір вислали в Донецьку область з дітьми.» З реєстру випливає що його батька засуджено до страти. Вирок виконаний 1938 року. 2. Реєстр має підстави наповнення за рахунок інших джерел. Зайвий тег приберу. --Bulka UA (обговорення) 07:14, 19 вересня 2013 (UTC)

Що за такі «цікаві правки»

Проблеми зі сприяйняттям, здатністю аналізувати текст?--Бучач-Львів (обговорення) 08:18, 13 червня 2014 (UTC)