Обговорення:Рентгенівське випромінювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: 93.74.17.155 12 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік Переглядів
2011 14910

Нигде рентгеновские лучи пулюевскими не называют.

зважаючи на висловлене їхнім першовідкривачем бажання, щоб промені не називали його іменем.

quotation needed. І який це автор /з двох/ запропопонував?-- 18:33, 22 травня 2007 (UTC)Відповісти

Цитату не знайду. Перероблю. Holigor 19:07, 22 травня 2007 (UTC)Відповісти

Це Рентген не хотів давати випромінюванню своє ім'я, але Пулюй вже через місяць після першої публікації Рентгена назвав випромінювання рентгенівським (див. нижче).--93.74.17.155 20:05, 8 грудня 2011 (UTC)СарапуловВідповісти

Хто справжній першовідкривач?[ред. код]

Те, що Пулюя тут названо першовідкривачем Рентгенівського випромінювання це, на жаль, міф. Переконатися в цьому можна прочитавши серйозне дослідження Романа Гайди на цю тему: Гайда Р. П. Іван Пулюй та становлення науки про Х-промені. — Львів, 1997. Текст доступний тут: http://www.icmp.lviv.ua/preprints/ABS/9717U.abs Silin2005 20:56, 8 серпня 2008 (UTC)Відповісти


В моєму приблизному перекладі

 Про утворення рентгенівських променів і їх фотографічну дію
від проф. І. Пулюя у Празі
З 1 (фото)пластинкою і 8 малюнками
У попередньому повідомлені пана Рентгена про відкриті ним
невидимі промені, які своєю фотографічною дією навіть у
віддалених колах збуджують інтерес...

То чи не Пулюй першим (через 21 день після публікації Рентгена) назвав це випромінювання "рентгенівським"?

І не слова що відкриття - не заслуга Рентгена--62.244.16.2 12:27, 8 грудня 2011 (UTC)СарапуловВідповісти

Неточності[ред. код]

Що означає у розділі "характерні особливості" фраза "зі швидкістю наближеною до шв. світла"? Рентгенівське випромінювання, як і будь-яка інша електромагнітна хвиля, поширюється рівно зі швидкістю світла у середовищі, а ніяк не наближено. Також неясно, поляризацію чого саме викликає випромінювання. Dmb 19:20, 17 вересня 2008 (UTC)Відповісти

Той шматок хтось вставив, і він неграмотний. Рентгенівські промені продукуються не лише трубкою і т.д. Holigor 08:37, 18 вересня 2008 (UTC)Відповісти


Шматок із неточностями[ред. код]

Властивості які притаманні й іншим типам випрмінювання:[ред. код]

  1. відбивання
  2. поглинання
  3. розсіювання
  4. заломлення
  5. інтерференція
  6. дифракція

Характерні особливості:[ред. код]

  1. генеруються лише рентгенівською трубкою
  2. поширюються прямолінійно, рівномірно, радіально від аноду зі швидкістю наближеною до шв. світла
  3. завдяки високій енергії володіють високою проникною здатністю
  4. викликають іонізацію та поляризацію

Переклади термінів[ред. код]

Я вилучаю російські, англійські, німецькі переклади термінів тільки в тих сторінках, де є інтервікі. Там, де їнтервікі нема - переклади нехай будуть - це цінна інформація. Там, де інтервікі є - нема сенсу виділяти три мови зі 100 можливих, що є в інтервіках. Інші аргументи - в означенні воно зайве, відволікає від суті. І ще - такого нема в інших статтях, ні у нас, ні в жодній іншій важливій вікіпедії. Це місце тільки для короткої етимології. --Дядько Ігор 04:23, 30 червня 2010 (UTC)Відповісти

По суті Вашої репліки:
  • 1. Інтервікі - це добре. Але перехід на інтервікі потребує зайвих кроків - це зайвий час, такий цінний для всіх сьогодні.
  • 2. "нема сенсу виділяти три мови зі 100 можливих" - Це не рядові мови: по-перше, англійська - де-факто міжнародна і десь близько 80% інформації йде саме на ній; по-друге, російська де-факто регіональна, по-третє німецька (країна нобеліанта - Рентгена). Так що виділенняСАМЕ ЦИХ мов звичайно не випадкове і інші 100 (200, 500 і т.д.) мов "не винні".
  • 3. "Інші аргументи - в означенні воно зайве, відволікає від суті". "Там, де їнтервікі нема - переклади нехай будуть - це цінна інформація." - протиріччя. Цінна інформація не може відволікати по суті. Відволікає інше - необхідність звертання до інтервікі.
  • 4. "І ще - такого нема в інших статтях, ні у нас, ні в жодній іншій важливій вікіпедії". Тут Ви помиляєтеся - у тих 10 000 статей, які є з ГЕС і МГЕ такі відповідники англійською, російською і німецькою я зазначив. Вони є. Щодо практики інших Вік - на загал згоден (але часто подається у вихідній латинській, англійській, міста і країни - у мові оригіналу і т.д.). Що ж до паперових енциклопедій - це розповсюджена практика.

Резюме: доцільно повернути відповідники.--Білецький В.С. 04:37, 30 червня 2010 (UTC)Відповісти