Обговорення:Сергієнко Василь Миколайович
Стаття містить недостовірну інформацію[ред. код]
@Рассилон та Q-bit array:
З аналізу змісту даної статті вбачається, що вона містить недостовірну інформацію, яка порушує права та інтереси інших осіб, у т.ч. інтереси і репутацію Вадима Мельника, а тому така інформація підлягає видаленню з огляду на наступне.
У другому розділі вказаної статті, який має назву «Вбивство та розслідування» міститься недостовірна інформація, яка підлягає видаленню, а саме:
1. Відповідно до абзацу другого «…У травні 2017 року в Києві було затримано підозрюваного в організації викрадення та вбивства, це громадянин України Мельник Вадим, який 2014 року був начальником охорони народного депутата Геннадія Бобова, а після затримання виконавців убивства тривалий час переховувався від слідства і перебував у розшуку.[1][2] Мельник не визнав вини[3]».
Процитований уривок містить посилання на наступні сайти:
https://web.archive.org/web/20170521032316/http://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/2162611
https://web.archive.org/web/20170519123122/http://www.pravda.com.ua/news/2017/05/16/7144105/
Проте, жодне з наведених джерел не містить відомостей про те, що Вадим Мельник у «2014 року був начальником охорони народного депутата Геннадія Бобова». Цих відомостей і не може бути, адже Вадим Мельник жодного дня не перебував у трудових відносинах зі вказаним народним депутатом. Вказане підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів (відповідь на запит від 19.04.2023 №20698/6/20-40-12-03-11). Згідно наданих відомостей, за вказаний період (2014 рік) Мельник Вадим Анатолійович взагалі не отримував доходів. Тому на сайті Вільної енциклопедії «Вікіпедія» поширюється недостовірна інформація.
2. Щодо тези про те, що Вадим Мельник «…після затримання виконавців убивства тривалий час переховувався від слідства і перебував у розшуку», необхідно зазначити наступне. Вказане твердження опубліковане з посиланням на наступне джерело – сайт «Українська правда»:
https://web.archive.org/web/20170519123122/http://www.pravda.com.ua/news/2017/05/16/7144105/
При переході на вказане посилання з’являється інформація наступного змісту:
«У Києві затримали підозрюваного в організації викрадення та вбивства черкаського журналіста Василя Сергієнка.
Про це повідомляє генеральний прокурор Юрій Луценко у Facebook.
Зазначається, що співробітники Черкаського управління Національної поліції за процесуального керівництва облпрокуратури під час проведення комплексу слідчих та оперативно-розшукових заходів у затримали підозрюваного в організації резонансного вбивства учасника Революції Гідності, Героя України журналіста Сергієнка.
Затриманим є громадянин Мельник В.А., який в 2014 р працював начальником охорони одного з народних депутатів, а після затримання виконавців убивства тривалий час переховувався від слідства і перебував у розшуку».
При цьому, як на джерело процитованої інформації, автори статті посилаються на статтю цього ж видання(«Українська правда» - прим.) від 11 квітня 2017 року. Але, першоджерело не містить жодної вказівки на те, що у розшуку перебував саме Вадим Мельник. У статті, на яку посилаються журналісти як на першоджерело інформації, лише міститься допис наступного змісту:
«Правоохоронці затримали одного з підозрюваних у вбивстві журналіста Василя Сергієнка, якого три роки тому знайшли закатованим у лісі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
Про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
"Троє негідників, яких підозрюють в цьому жорстокому злочині, - вже на лаві підсудних, а цей - перебував у розшуку за ст. 146 "Викрадення людини" і ретельно переховувався", - написав він на Facebook.
За словами глави МВС, оперативники кримінальної поліції вистежили підозрюваного на Київщині, у Васильківському районі, та влаштували кількаденну засідку.
"Під час затримання підозрюваний Н. хотів втекти на автомобілі, протаранив машину поліції, спецпризначенці застосували зброю, прострелили колеса і спіймали пройдисвіта, який був до того ж озброєний пістолетом", - розповів Аваков.
Він додав, що наразі відбуваються обшуки за адресами, де мешкав підозрюваний.
Незабаром поліція Черкащини пред'явить йому підозру».
Викладене також свідчить про поширення недостовірної інформації за допомогою вільної енциклопедії «Вікіпедія». Більше того, вказаною інформацією паплюжиться ім’я Вадима Мельника, адже вказані першоджерела не містять даних ні про нібито переховування його від слідства, ні про його вину у вчиненні злочину.
З цього приводу необхідно вказати на позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 02.06.2016 по справі «ТОВ «Інститут економічних реформ» проти України», де у п.45 Суд зазначив, що «у своїй практиці суд розрізняє твердження щодо фактів та оціночні судження. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не піддається доведенню».
У випадку зі змістом спірної статті, присвяченої Василю Сергієнко, авторами тексту наводяться твердження щодо фактів, тобто інформація надається у стверджувальній формі, тоді як наведеними у даному листі фактами ця інформація спростовується. Таким чином, має місце не розміщення оціночних суджень, а саме поширення недостовірної інформації, яка порушує права та інтереси інших осіб.
3. У четвертому абзаці стверджується, що справа перебуває на розгляді в суді з 2014 року. За цей час було змінено 12 колегій суддів, справу шість разів перенаправляли з одного суду до іншого. Проте, це також не відповідає дійсності, адже справа, про яку йдеться, вперше потрапила до суду у січні 2016 року (справа №704/16/16-к), а не у 2014 році. А обвинувальний акт відносно Вадима Мельника взагалі було затверджено лише 17 липня 2017 року, тому розглядатися судом з 2014 року справа ніяк не могла.
4. Також, є неправдивими відомості про те, що «24 січня 2020 до суду було направлено обвинувальний акт». Жодного обвинувального акту цього дня до будь-якого суду по цій справі направлено не було. За необхідності зазначена інформація може бути підтверджена.
Важливо додати, що 15 вересня 2022 року Європейський суд з прав людини за наслідками розгляду заяв Вадима Мельника встановив порушення статті 3, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції, та зобов’язав Україну сплатити заявнику 10’000 (десять тисяч) євро в якості відшкодування моральної шкоди (справа «Вадим Мельник проти України», заяви № 62209/17 та № 50933/18) (рішення доступне за наступним посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_h65#Text).
5. «17 липня 2020 стало відомо, що Людмила Синиця, суддя Городищенківського райсуду Черкаської області, розголосила відомості кримінального провадження у справі Сергієнка. Їй повідомили про підозру», - про це йдеться у п’ятому абзаці другого розділу. З викладеного вбачається, що на сайті вільної енциклопедії «Вікіпедія» інформація надається у стверджувальній формі. Водночас, процитована теза містить посилання на статтю Інни Собори, що розміщена на сайті «https://www.rbc.ua», в якій зазначається наступне: «Судді Городищенківського райсуду Черкаської області Людмилі Синиці повідомили про підозру у справі щодо викрадення та вбивства у 2014 році журналіста та учасника Євромайдану Василя Сергієнка. Вона розголосила відомості кримінального провадження. Джерела видання в Офісі генпрокурора стверджують, що під час одного з судових засідань у цій справі суддя Синиця розголосила відомості іншого кримінального провадження, що не було предметом її розгляду. Слідчі вважають, що таки діями суддя перешкодила правоохоронцям у розкритті злочину».
Проте, станом на момент подання даного повідомлення, жодного обвинувального вироку по справі №691/922/20 відносно Людмили Синиці не має, тому стверджувати про те, що вона «розголосила відомості кримінального провадження» - не можна. Стверджувати про розголошення відомостей кримінального провадження можливо лише при наявності вироку суду, коли вина буде доведеною.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч.1 ст.62 Конституції, ч.1 ст.17 КПК України. Згідно із цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Оскільки у даному випадку в діях судді Людмили Синиці не встановлено ознак злочину, а суддю не визнано винною вироком суду, що набрав законної сили, поширювати подібну інформацію незаконно. Має місце порушення міжнародних та національних стандартів в контексті презумпції невинуватості.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги гарантовану Конституцією України презумпцію невинуватості, а також враховуючи, що наведена у статті інформація спростована належними доказами та фактами, а сама інформація є такою, що порушує права та інтереси інших осіб, - така інформація підлягає видаленню. --Юлія Палагіна (обговорення) 11:23, 2 травня 2023 (UTC)