Обговорення:Спецгрупи НКВС
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 30 липня 2016 року. |
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 10 лютого 2017 року. |
Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 16 червня 2017 року. |
Статистика відвідуваності сторінки «Спецгрупи НКВС»
Розділ «Протидія ОУН» статті «Спецгрупи НКВС»
[ред. код]Я думаю, що розділ або більшу частину розділу «Протидія ОУН» статті «Спецгрупи НКВС» варто перенести або повторити в статті «Служба безпеки ОУН (б)».Slav (обговорення) 23:44, 28 серпня 2017 (UTC)
Необхідність статті з назвою Злочини спецгруп НКВС
[ред. код]Тему спецгруп НКВС найчастіше обговорюють в контексті злочинів, які чинили лжебоївки УПА над мирним населенням, що робить необхідністю написання такої статті, в якій би окремо були би виділені злочини спецгруп НКВС. Прихильники ОУН-УПА наголошують та концентруються у своєму дискурсі над злочинами спецгруп НКВС, а противники ОУН-УПА стверджують протилежне, що, мовляв, спецгрупи НКВС тільки боролись з підпіллям ОУН-УПА і майже не вчиняли злочинів, а за деякі незначні ексцеси члени спецгруп несли відповідальність. В цій статті необхідно викласти всі аргументи прихильників та противників ОУН-УПА. Стаття Злочини спецгруп НКВС знаходиться в процесі написання та удосконалення.Slav (обговорення) 18:47, 28 серпня 2017 (UTC)
До аноніма з ІП = 91.76.62.102 який редагував 4 березня 2012 .
[ред. код]1.Ви уважно вичитали з поданого вами джерела, до яких злочинних проявів відноситься дописана вами статистика? Прочитайте ще раз уважніше (сторінки 142-143 книги Фірова ІСТОРІЯ ОУН-УПА: ПОДІЇ, ФАКТИ, ДОКУМЕНТИ, КОМЕНТАРІ у пдф форматі), і переконайтесь, що вписана вами статистика немає жодного стосунку до діяльності спецгруп НКВД. Вона стосується інших підрозділів НКВД, але жодним чином не спецгруп НКВД.
2. Ви не маєте права витирати фрагмент чужого тексту, якщо по суті вам його заперечити нічим. Поки ДОКУМЕНТАЛьНО не підтвердяться факти ( якщо справді такі мали місце) покарання кожного злочинного прояву спецгруп НКВД, про які говорять документи, доти слід вважати, що усі випадки злочинів не були покарані. Сама по собі вимога політбюро ЦК КП(б) «розслідувати всі факти грубого порушення радянської законності, а винних суворо покарати» (сторінка 146) ще не означає, що справді були покарані всі злочинці, що діяли у спецгрупах НКВД. Без записки прокурора Кошарського давно раніше існували статті кримінального кодексу урср, котрі забороняли та за якими карали грабежі та вбивства, однак, як бачимо з документів, ці злочинні прояви мали місце у діяльності спецгруп НКВД та загалом інших підрозділів НКВД. Крім того, вами усунутий інший фрагмент тексту, який ви зовсім нічим не заперечили. Це стосується відповідальності НКВД за злочини спецгруп.
як ви собі уявляєте покарання усіх злочинів? таке буває? і де підтвердження що покарань не було?--91.76.55.155 19:57, 6 березня 2012 (UTC)
- 1)Так, я собі уявляю покарання всіх, підкреслюю, розкритих злочинів, де встановлено суть злочину та його виконавці у правовій державі, якою срср ніколи не був. Тільки про такі злочини і йде мова. 2) Підтверджувати слід наявність покарань за документально зафіксовані злочини, а не відсутність покарань, бо відсутність - це є презумпція відсутності, в даному випадку. 3) Ви уважно читали текст Спецгрупи НКВД від початку до кінця? Так і нічого не помітили навіть у цьому невеликому тексті?
- підтверджувати треба все, або не писати зовсім--91.76.55.155 20:42, 6 березня 2012 (UTC)
- Попробуйте застосувати цей свій принцип до власного бачення теми. Як можна підтверджувати відсутність чогось? Отже завжди можна зявити будь-що абсурдне та вимагати від інших його спростовування, коли це спростування просто фізично неможливо зробити? Існує ще критерій науковості Попера. Якщо говорити конкретно по темі, то в цей час в срср державні репресивні органи чинили в масовому порядку злочини та рідко коли винуватці притягувались до відповідальності. Прикладів - море. Через те, я маю право вважати, що в такій державі, як срср, злочини вчинені владними підструктурами ( спецгрупами НКВД ), як правило, залишалися без покарання, якщо документально не доведене протилежне. Чому ви вимагаєте підтверджувати відсутність покарань, а при цьому не бажаєте підтвердити їхню наявність у кожному випадку?
- підтверджувати треба все, або не писати зовсім--91.76.55.155 20:42, 6 березня 2012 (UTC)
- по перше, ви не можете знати що є в архівах а чого немає, під всторих, ви не можете знати що покарань не було з тієї ж причини, і в третє, покарань могло і не бути через відсутність самих об'єктів покарання.
люди іноді вмирають, а тоді помирали особливо часто і часто без всяких судів.--91.76.55.155 21:16, 6 березня 2012 (UTC)
- В даному випадку, я знаю що не існувало покарань злочинів, документальне підтвердження яких не знайдене в архівах. Це справа апологетів та адептів радянщини доказати протилежне, представивши документи з архівів. Сама по собі записка Кошарського та інші подібні документи не гарантують що покарання досягло кожного випадку злочинів. Це щодо першого та другого. А третє я вам вже пояснив раніше, що мова йде про злочини, до яких встановлені всі обставини, включаючи їх виконавців. Саме про такі злочини пише Кошарський, де встановлено суть злочинних діянь та осіб, котрі його вчинили. Отже потенційні об'єкти покарання значаться в записці Кошарського та інших документах. Не представлені поки що докази їхнього покарання. Зовсім не зрозумів вашу останню фразу, як люди помирали та без судів. До чого вона?
от і підтвердіть що вони не знайдені, інакше я з такми же успіхом можу сказати що вони знайдені але засекречені. що стосується суду то факт описаний в записці це тільки привід для розслідування а не для покарання, факт злочину потрібно ще підтвердити.--91.76.55.155 21:53, 6 березня 2012 (UTC)
- Що там підтверджувати... Знаю особисто людей, яким в "совдепії" дохідливо пояснили що їхніх дідів повбивали, а потім поз'їдали злі бандерівці. Після чого вони все своє рабське життя вішали цю лапшу на вуха своїм дітям, внукам ітп. Але діти виявились трохи розумнішими, і поїхали туди на захід, де ще пам'ятали ті події. А виявилось все дуже просто, виходить діди їхні воювали на стороні УПА. Виходить згідно з комуняцькою "правдою" бандерівці убивали бандерівців? Тому мене особисто ніякі "комуняцькі" енциклопедії непереконають у зворотньому. З повагою. --Petriot333 (обговорення) 22:07, 6 березня 2012 (UTC)
- як у вас все просто, я вам заздрю--91.76.55.155 22:12, 6 березня 2012 (UTC)
- Ось і знайдіть докази, що факти у записці Кошарського були розслідувані, винних покарали або виправдали.
- як у вас все просто, я вам заздрю--91.76.55.155 22:12, 6 березня 2012 (UTC)
- а я і не пишу що вони були знайдені, доводити повинен той хто стверджує--91.76.55.155 22:19, 6 березня 2012 (UTC)
- Саме хто стверджує про їхнє існування, а не відсутність.
- а я і не пишу що вони були знайдені, доводити повинен той хто стверджує--91.76.55.155 22:19, 6 березня 2012 (UTC)
ви стверджуєте що вони не знайдені, отже їх шукали. пошук був чи ні? або ненашлі бо неіскалі? в будь-якому випадку, повинен бути звіт про розслідування, раз була записка і була реакція на цю записку--91.76.55.155 22:33, 6 березня 2012 (UTC)
- Я не зобов'язаний доказувати відсутність подальшого розслідування та покарання чи виправдання осіб, на яких вказав Кошарський.
Втім, я візьму інший приклад з майором Соколовим. Він разом з спецгрупю чинив злочини, які взагалі далі ніхто не розслідував. Навпаки - Соколова ще нагородили героєм срср.
те що у вас немає даних про судове переслідування ще не означає що його не було. ладно, приємно було поговорити, всього вам доброго--91.76.55.155 23:08, 6 березня 2012 (UTC)
- Таким "методом доказування", який ви використовуєте, можна доказати будь-що.
Аналогічно я можу заявити: те що немає в архівах документів про масові вбивства мирного населення спецгрупами НКВД, ще не означає що їх не було. В додаток, для підсилення, треба сказати, кагебісти розуміли наслідки злочинної діяльності своїх попередників і в час агонії совка в кінці 80-х та початку 90-х гарячково знищували документи злочинної діяльність своєї спецслужби.
ніхто і не пише що їх не було,написати можна що завгодно але потрібен джерело який підтверджує написане--91.76.88.235 11:18, 9 березня 2012 (UTC)
у вас в джерелах написано зовсім не про те
Джеффрі Бурдс ст 98: В течение нескольких лет областные и районные власти семи западных областей Украины, следуя указаниям свыше, совершали массовые преступления против местного населения. В 1948 г., однако, высшее руководство СССР приступило к систематической чистке местного аппарата за использование “порочных методов” массовой политической работы и неправильное обращение с крестьянами. В ходе этой кампании - западно-украинского варианта борьбы с “головокружением от успехов” – местное начальство обвинялось во всех “перегибах”, допущенных советской властью в регионе за послевоенные годы. Новая политика, направленная на достижение консенсуса и формирование более привлекательного облика советской власти, проводилась за счет публичного шельмования областного и районного руководства за допущенные нарушения. Одновременно с этой кампанией состоялся целый ряд широко освещавшихся в печати показательных судебных процессов, всячески очернявших украинское националистическое подполье.
друге джерело навіть цитувати не буду, там написані повністю протилежні речі--91.76.72.225 09:46, 11 березня 2012 (UTC)
Звіт майора Соколова у сфальсифікованому вигляді, де вирізані та змінені приведені фрагменти злочинної діяльності спецгрупи, використовують проросійські дослідники у своїх публікаціях [5], аргументуючи таким чином непричетність спецгруп НКВД до вбивств мирних громадян
олег росів це взагалі невідомо хто з чого ви взяли що він дослідник--91.76.72.225 12:02, 11 березня 2012 (UTC)
- Що, проживання в Москві формує промосковські погляди? Дуже об'єктивні, нейтральні та неуперджені?Як я бачу, Вам текст не подобається, але хіба це дає вам право вносити у початок тексту вставку: "Нейтральність та неупередженість цієї статті є під сумнівом"? Якщо ви чогось не знаєте та не розумієте, то це не може виявитись моїм обов'язком ліквідовувати ваше власне невігластво. Наприклад, В тексті написано, що відповідальність за злочинні дії спецгруп несе НКВД. Це ж очевидно, бо як будь яка інша організація, юридична особа несе відповідальність за дії своїх працівників, так само НКВД несе відповідальність за дії своїх співробітників. Є відповідна юридична доктрина: (http://en.wikipedia.org/wiki/Respondeat_superior ).Посилання дає читачеві взнати, що бойовики спецгруп фактично числилися таємними співробітниками НКВД. Саме нагородження Соколова героєм срср свідчить, що вбивства мирних громадян заохочувались, відтак жодного джерела не потрібно. Якщо вам невідомо , хто такий Олег Росов і як, на які теми він пише свої статті, то це також не є моїм обов'язком вам пояснювати. Втім, останнє ще раз промовисто підкреслює ваше незнання теми. Якщо ви вирішили "поборотись" у цій статті, то чому ви не зареєструєтесь?
- в правилах вікі зазначено що проблему треба висвітлювати з усіх боків, ви її висвітлюєте тільки з одного боку, більш того, ви пишете то що не відповідає джерела,до того ж олег росів не є АІ--91.76.75.16 19:33, 13 березня 2012 (UTC)
- Напишіть свою версію і вставте у текст, внизу. Олег Росов масово публікується у проросійських виданнях. Що таке АІ? Може АД?--Slav (обговорення) 19:48, 13 березня 2012 (UTC)
- в правилах вікі зазначено що проблему треба висвітлювати з усіх боків, ви її висвітлюєте тільки з одного боку, більш того, ви пишете то що не відповідає джерела,до того ж олег росів не є АІ--91.76.75.16 19:33, 13 березня 2012 (UTC)
свою версію я вже пропонував, її відкинули, хоча вона була по моєму достатончно нейтральна--91.76.75.16 19:54, 13 березня 2012 (UTC)
- Дайте покликання на свою версію в історії редагування - я хочу її побачити.--Slav (обговорення) 20:00, 13 березня 2012 (UTC)
начебто цей варіант пропонував
- Я вже раніше вам пояснював: даний фрагмент зовсім не стосується спецгруп НКВД - у ньому тільки йдеться про злочини, вчинені іншими підрозділами НКВД, але не спецгрупами. Цей уривок можна вставити у статтю про ОУН-УПА, де йдеться про злочинни самого НКВД в боротьбі з ОУН-УПА, та реагування на них вищого державного керівництва. Він там справді буде доречним.--Slav (обговорення) 20:33, 13 березня 2012 (UTC)
в ньому проводиться статистика злочинів серед співробітників госбезопастності, вона безпосередньо стосується даної статті, теж саме підтверджується цитатою з Джеффрі Бурдса--91.76.75.16 20:48, 13 березня 2012 (UTC)
- Статистика злочинів серед співробітників НКВД, не включаючи бойовиків спецгруп НКВД. Відчуйте різницю. Це саме стосується викладеної вами вище цитати з книги Джефрі Бурдса. на ст. 98. На піставі якого пункту правил ви на початок тексту внесли вставку "Нейтральність та неупередженість цієї статті є під сумнівом" ? --Slav (обговорення) 02:41, 14 березня 2012 (UTC)
я вже не раз говорив про причину вставки, ви пишіть про злочини і не слова про покарання за ці злочини. в статистиці вам ніде нестанут писати в яких місцях служили ці співробітники, судять не формування а людей порушили закон. якщо знайдете статистику із зазначенням місць служби засуджених я буду тільки за неї. я вже мовчу про ваших коментарях типу "проросійські досліднікі" і "апологетів радянщини" які на нейтральність взагалі ніяким боком не тягнуть--91.76.87.31 09:52, 14 березня 2012 (UTC)
- Приведіть пункт правил, на підставі яких ви внесли цю вставку в початок тексту. Далі. Мова зовсім не про місце служби цих співробітників НКВД, а про те, що вони не були безпосередніми учасниками спецгруп. Приведете статистику покарання за злочини учасників спецгруп або кураторів спецгруп - я вставлю її у текст. Я маю право у тексті зазначити, як до проблеми спецгруп підходять проросійські дослідники та апологети радянщини, бо такі суб'єкти справді існують. Вони відповідно займають прорадянську та проросійську позицію в своїх публікаціях, навіть цього не скриваючи від читача. Як їх інакше називати? Це взагалі не стосується самого висвітлення діяльності спецгруп у моєму тексті.--Slav (обговорення) 16:28, 14 березня 2012 (UTC)
вибачте, але мені вже набридло по сто разів повторювати одне і теж, робіть що хочете, пишіть хоч про зелених чоловічків--91.76.87.31 17:17, 14 березня 2012 (UTC)
- Ви можете внести у текст цю статистику, але при цьому обов'язково зазначити, що вона стосується саме працівників інших підрозділів НКВД, але не бойовиків спецгруп та їхніх керівників.--Slav (обговорення) 20:49, 15 березня 2012 (UTC)
- Я ваш фрагмент з посиланням на дежерело використав у тексті статті Протиповстанська боротьба - він там якраз доречний, бо стосується злочинної діяльності всього НКВД, а не тільки спецгруп НКВД.--Slav (обговорення) 01:26, 21 серпня 2014 (UTC)
я на відміну від вас не знаю кого вона стосується, це вам все відомо--91.76.61.146 02:01, 22 березня 2012 (UTC)
- У вашому джерелі добре роз'яснено, кого саме ця статистика стосується--Slav (обговорення) 23:46, 22 березня 2012 (UTC)
кого?--91.76.50.216 11:14, 31 березня 2012 (UTC)
Куди ворона летить, туди і дивиться--91.76.73.66 08:26, 22 січня 2013 (UTC)
Хибна назва статті
[ред. код]Виникая небезпідставна підозра, що назва статті пагано дружить з елементарною логікою. «Спецгрупи НКВС» могли бути не тільки на території Зах. України кінця 40х - початку 50х рр. Назву треба більш конкретизувати. Наприклад «Спецгрупи НКВС проти ОУН/УПА», тощо.--85.176.149.74 20:50, 18 травня 2013 (UTC)
- Були також інші спецгрупи НКВД, які мали зовсім інші завдання, але найчастіше словосполучення "спецгрупи НКВД" вживається до спецгруп НКВД, які діяли в Західній Україні проти ОУН-УПА.--Slav (обговорення) 16:30, 14 жовтня 2014 (UTC)
Майор Соколов
[ред. код]Насправді Олексій Іванович Соколов не став Героєм. Чи не варто дати про нього статтю під категорію «Персоналії каральних органів»? Див., наприклад, http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=11436 http://besedka.co.il/index.php?showtopic=12617&st=120
А орден Леніна 28.10.43 отримав інший Соколов: СОКОЛОВ КОНСТАНТИН АНАТОЛЬЕВИЧ (є в Довіднику Петрова)
Shynkar (обговорення) 08:19, 16 червня 2015 (UTC)
Історія та фальсифікація історії злочинів спецгруп НКВД
[ред. код]Після розгрому численних формувань УПА, НКВС змінив тактику, використовуючи у боротьбі з повстанцями спеціальні загони НКВС, відомі з літератури та документів як спецгрупи НКВС, агентурно-бойові групи АБГ НКВС, легендовані групи, лжебоївки УПА, перевдягнені НКВДисти, котрі складалися з партизанів, працівників НКВС[1] та колишніх вояків ОУН-УПА, що перейшли на бік радянської влади. Спецгрупи НКВД під виглядом СБ ОУН здійснювали захоплення та допитування справжніх підпільників та їхніх прихильників, які не підозрювали провокації НКВД, з метою одержання інформації про діяльність націоналістичного підпілля. Серед різних засобів боротьби з підпіллям, спеціальні групи застосовували захоплення ватажків ОУН та УПА, а у випадку неможливості їхнього захоплення, спецгрупи знищували керівників підпілля під виглядом СБ ОУН[1].
Усупереч таким злочинам спецгрупи майора Соколова (див. вище), його представили на присвоєння звання Героя Радянського Союзу[2], що може свідчити про заохочення з боку вищого керівництва НКВС для лжебоївок вчиняти злочини над цивільним населенням. Можна лише собі уявити, до яких методів вдавалися спецгрупи, коли інформація про такі злочини попала в офіційний документ НКВС, з огляду на те, що працівники НКВС, як правило, не реєстрували у власних документах власні злочини, які б в цілому компрометували НКВС, та за котрі їх могли б пізніше притягнути до відповідальності.
Звіт майора Соколова у сфальсифікованому вигляді, де вирізано та змінено приведені уривки злочинної діяльності спецгрупи, використовують проросійські дослідники у своїх публікаціях[3], аргументуючи таким чином непричетність спецгруп НКВС до вбивств мирних громадян.[3] Олег Росов[4] у своїй статті з назвою «Міф про „переодягнених енкаведистів“. Спеціальні групи НКВД в боротьбі з націоналістичними бандформуваннями на Західній Україні. 1944—1945 роки.» (рос. «Миф о „переодетых энкавэдэшниках“. Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими бандформированиями на Западной Украине. 1944—1945 годы.»), оприлюдненій на численних інтернет-ресурсах та в друкованих виданнях, усупереч фактам стверджує[3]:
"
Каралися й офіцери, які допустили порушення закону з боку своїх „підопічних“, — їх понижували на посаді або звільняли.» Оригінальний текст (рос.)«Несли наказание и офицеры, допустившие нарушение закона со стороны своих „подопечных“, — их понижали в должности или увольняли.»
«Більш того, жодного факту вбивств мирних громадян учасниками спецгруп ув архівних документах не зафіксовано.» Оригінальний текст (рос.)«Более того, ни единого факта убийств мирных граждан участниками спецгрупп в архивных документах не зафиксировано.»
В іншій публікації, з назвою «Бандеровский маскарад, или фальшивые „экспонаты“ выставки»[5] Росов, попри факти з архівних документів, навмисно дезінформує читача, буцімто бойовики спецгруп не одягали червоноармійської форми та не отримували державних нагород:
"Таким образом, настоящие агентурно-боевые группы МГБ советской формы и орденов не могли носить в принципе. Во-первых, форма им не полагалась, а, во-вторых, если бы они появились в подобном виде в подполье, то были бы сразу расшифрованы и уничтожены."
У тій же статті повторюється також дезінформація, наче спецгрупи не скоювали вбивств мирного населення:
«Однак у численних архівних документах не зафіксовано жодного випадку вбивства учасниками спецгруп когось із мирних громадян.» Оригінальний текст (рос.)«Однако в многочисленных архивных документах не зафиксировано ни одного случая убийства участниками спецгрупп кого-либо из мирных граждан.»
Що стосується використання червоноармійської форми бойовиками спецгруп, то про це йдеться у вирізаному уривкові майора Соколова (див. вище), а нагородження їх державними нагородами — у документах, які Олег Росов уже раніше використав у попередній публікації, що він навіть підкреслює у самому тексті[3]:
«Як бачимо, „нескорені борці з радами“ не тільки надавали цим „радам“ істотну допомогу в ліквідації провідних функціонерів націоналістичного підпілля, але навіть отримували за це високі нагороди.» Оригінальний текст (рос.)«Как видим, „непокоренные борцы с советами“ не только оказывали этим „советам“ существенную помощь в ликвидации ведущих функционеров националистического подполья, но даже получали за это высокие награды.»
Також не відповідає дійсності звинувачення Олега Росова українських істориків та публіцистів у замовчуванні участі колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям. Зокрема Ігор Лосєв та Іван Білас, яких саме звинувачує Олег Росов, у своїх публікаціях висвітлюють участь колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД із націоналістичним підпіллям.[6][7][8]
Незначна кількість документів НКВС ув архівах, які вказують на факти злочинної діяльності спецгруп, зумовлена тенденцією радянської спецслужби не реєструвати в документах власні злочини, а пізніше — знищувати компрометовні документи з власною злочинною діяльністю (коли такі були зареєстровані в документах), подібно як пізніше наступник НКВС — КГБ знищив задокументовані докази катинського розстрілу. На кінець 1945 року, з повстанцями боролося 150 спецгруп загальною чисельністю 1800 бойовиків, але тепер ув архівах можна знайти не більше кількох десятків документів, що окреслюють лише деякі їхні операції проти націоналістичного підпілля. Оскільки більшість матеріалів стосовно діяльності спецгруп було знищено у 1990 році, в документах архіву СБУ зберігаються лише окремі відомості щодо злочинів, вчинених лжебоївками проти мирного населення.[9]
Компрометовні випадки злочинної діяльності підрозділів НКВС — лжебоївок УПА могли радше «випадково» потрапити у документи НКВС: працівники НКВС, як правило, не допускали самокомпрометації радянської спецслужби. Наприклад, як відомо з історичної літератури, в НКВС масово використовувалися катування до арештованих, однак не знайдено внутрішніх документів НКВС, які б вказували на випадки тортур до арештованих з боку працівників НКВС. Відтак, загалом відсутність у тих чи інших архівних документах зареєстрованих фактів злочинів спецгруп ще не може слугувати гарантом і однозначним доказом відсутності злочинних проявів конкретних боївок «переодягнених енкаведистів».
Після значного спаду активності ОУН-УПА наприкінці сорокових років, протизаконна діяльність спецгруп НКВС більше заважала боротьбі радянської влади з неполітичним, кримінальним бандитизмом, ніж приносила користі у боротьбі з ОУН-УПА, що у свою чергу спонукало реагування прокуратури на кримінальну діяльність лжезагонів УПА. Факти злочинів спеціальних груп НКВС знайшли відображення у доповідній записці прокурора Кошарського від 15 лютого 1949 р.[10] Реагування прокуратури на кримінальну активність лжебоївок УПА також пояснюється міжвідомчим конфліктом між різними спецслужбами УРСР. З архівних документів також відомі випадки бойових сутичок та роззброєння спецгруп іншими підрозділами НКВС через брак відповідної інформації щодо операцій лжебоївок у певній місцевості та взаємної координації дій у боротьбі з націоналістичним підпіллям.[11] Протизаконна діяльність спецгруп НКВД від 1944 р. набрала таких обертів, що змусила прокуратуру відреагувати на їхні злочини в 1949 році.
У доповідній записці прокурор Кошарський прямо вказував на шкідливу діяльність спецгруп мирним заходам радянської влади. З його слів, діяльність лжебоївок УПА ускладнювала боротьбу з бандитизмом, підривала авторитет радянської законності та наносила шкоду соціалістичному будівництву в Західних областях України; спецгрупи носять яскраво бандитський характер. У цьому ж документі, крім численних випадків жорстокого побиття та каліцтв мирних жителів перевдягненими лжеповстанцями, також значиться факт вбивства спецгрупою мирних громадян та наглядна тенденція покривання злочинних дій «переодягнених енкаведистів» з боку вищого керівництва НКВС:
Як встановлено попереднім і судовим слідством, організаторами цієї націоналістичної групи й ініціаторами вбивства громадянки Кучінець Л. Ф. були співробітники Рівненського районного відділу МДБ — Парфенюк Н. В. та Грицай С. І., які внаслідок злочинного діляцтва і притуплення пильності з боку начальника РВ МДБ майора Єгорова до кримінальної відповідальності залучені не були. Отримавши дані про причетність Парфенюка і Грицая до націоналістичної організації, роззброєння бійця групи самоохорони і вбивства гр-ки Кучінець Л. Ф., Начальник РВ МДБ майор Єгоров викликав Парфенюка і Грицая до райвідділу МДБ і, встановивши в бесіді з ними, що вони є організаторами й учасниками перерахованих вище злочинів, проте, не заарештував їх, а з «оперативних міркувань» відпустив. Скориставшись цим, Парфенюк і Грицай, попередивши про можливі арешти інших учасників терористичної групи, зникли[12]. Оригінальний текст (рос.)„Как установлено предварительным и судебным следствием, организаторами данной националистической группы и инициаторами убийства гр-ки Кучинец Л. Ф. являлись сотрудники Ровенского РО МГБ — Парфенюк Н. В. и Грицай С. И., которые в результате преступного делячества и притупления бдительности со стороны Нач-ка РО МГБ майора Егорова к уголовной ответственности привлечены не были. Получив данные о причастности ПАРФЕНЮКА и ГРИЦАЙ к националистической организации, разоружению бойца группы самоохраны и убийству гр-ки Кучинец Л. Ф., Нач. РО МГБ майор Егоров вызвал Парфенюка и Грицай в РО МГБ и, установив в беседе с ними, что они являются организаторами и участниками перечисленных выше преступлений, тем не менее не арестовал их, а по «оперативным соображениям» отпустил. Воспользовавшись этим, Парфенюк и Грицай, предупредив о возможных арестах других участников террористической группы, скрылись.“
Істориками поки що не знайдено внутрішніх документів НКВС, в яких би значилися злочини спецгруп, описані в доповідній записці прокурора Кошарського, що якраз свідчить про тенденцію радянської спецслужби НКВД не фіксувати злочини власних спецгруп, котрі б її компрометували перед законом. Вищерозглянутий звіт майора Соколова є радше винятком того, що сам співробітник НКВС у своєму звіті вказав на злочини, вчинені його спецгрупою.
У записці прокурора Кошарського 15 лютого 1949 р., розглядаються злочини спецгруп від березня 1948 р., тоді як спецгрупи почали масово діяти відразу ж після війни, у 1944 р. Вищезгаданий майор Соколов разом зі спецгрупою вчинив злочини у 1945 році.
Відповіддю на доповідну записку військового прокурора стала постанова політбюро ЦК КП(б) України. Від Міністерства державної безпеки та військової прокуратури вимагалося детально «розслідувати всі факти грубого порушення радянської законності, а винних суворо покарати»[13]
Безпідставним є твердження апологетів радянщини стосовно покарання[14] кожного злочину, зазначеного в документі прокурора Кошарського: в архівах не знайдено наступних задокументованих даних кримінального переслідування всіх раніше вказаних Кошарським злочинних діянь перевдягнених енкаведистів. Притаманна сталінському періоду непослідовність та суперечність застосування радянських законів (коли навіть норми радянської конституції масово не виконувалися та порушувалися[15][16]) та часті випадки порушення їх представниками радянської влади, що загалом характеризують «радянську законність» цього часу, не могли сприяти досягненню покарання кожного випадку злочинів, скоєних спецгрупами.
Непослідовність та конфліктність практики застосування радянського законодавства найяскравіше ілюструється ще прикладом після періоду Великого терору: частину службовців НКВС звинуватили в організації репресій в 1937—1938 р. та покарали і водночас реабілітували певну невелику кількість незаконно репресованих, але, тим не менше, така ж сама чи подібна протизаконна практика, як впродовж Великого терору, надалі, щоправда в менших обсягах, використовувалася радянською владою в ході репресій власних громадян. З одного боку, органи радянської влади для досягнення злочинних політичних цілей порушували власні закони, а з іншої, аби не зіпхнути країну в тотальний хаос, змушені були частково реалізовувати проголошене на папері радянське законодавство. Враховуючи загальний стан беззаконня в НКВС, можна припускати, що учасники спецбоївок залишалися непокараними, подібно як часто уникали відповідальності працівники інших підрозділів НКВС за злочини, скоєні ними у боротьбі з ОУН-УПА.[17]
Інші історики прорадянського спрямування взагалі уникають розгляду у своїх працях документів, в яких фігурують злочини спецгруп.[18][19] Стверджуючи щодо тенденції притягнення винуватців злочинів лжебоївок до кримінальної відповідальності, не враховують, що виявлення та розслідування злочинів, вчинених спецгрупами НКВС часто покладалось на НКВС — ту ж саму спецслужбу, підрозділи якої і вчиняли злочини. Сам прокурор Кошарський у своїй доповідній записці вважав, що більшість злочинних проявів спецгруп проти мирного населення не розслідується.
Враховуючи, що бойовики спецгруп, включаючи колишніх членів ОУН та УПА що перейшли на бік радянської влади, юридично вважалися таємними співробітниками НКВС, що вказано навіть у записці прокурора Кошарського[12], — відповідальність за злочинну діяльність «переодягнених енкаведистів» несе радянська спецслужба.
Факти злочинної та провокаційної діяльності спецгруп НКВД також зафіксовані у внутрішніх документах СБ ОУН.[20][21][22][23] Українські повстанці у своїх листівках та газетах доносили до людей відомості про злочинну та провокаційну діяльність створених НКВД лжебоївок підпільного руху, в тому числі й про участь у них зрадників, що перейшли з рядів УПА на бік радянської влади.[24][25]
У працях українських істориків ОУН-УПА включені архівні документи НКВС щодо спецгруп, що розкривають зрадницьку роботу деяких колишніх учасників націоналістичного підпілля. Оприлюднюючи відповідні архівні документи, переважна більшість українських істориків від самого початку висвітлення ними діяльності лжебоївок УПА не приховувала участі колишніх членів ОУН та УПА в спецгрупах НКВС та їхню боротьбу з підпіллям, про що свідчить список їхніх публікацій щодо діяльності спецгруп НКВД (див. нижче).
Примітки
[ред. код]- ↑ а б Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА.. — Київ : 2006. ст. 33-43
- ↑ Ткаченко С. Н. Повстанческая армия: тактика борьбы. Глава 5. Борьба противника с украинским движением сопротивления — Мн.: Харвест, 2000
- ↑ а б в г Олег Росов Миф о «переодетых энкавэдэшниках» Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими бандформированиями на Западной Украине. 1944—1945 годы
- ↑ Сталинист и фальсификатор истории Петрашенок Дмитрий Евгеньевич — Олег Росов
- ↑ Дмитрий РОСОВ Бандеровский маскарад, и Фальшивые «экспонаты» выставки
- ↑ Игорь Лосев. Феномен бандерофобии в русском сознании
- ↑ Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917—1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Книга 2. Київ, 1994
- ↑ Білас І. Г. Під видом бандитів УПА. Трускавець, 1992
- ↑ СБУ оприлюднила факти компрометації бійців ОУН-УПА чекістами
- ↑ Докладная записка о фактах грубого нарушения советской законности в деятельности т. н. спецгрупп МГБ, Центральный государственный архив общественных объединений Украины (бывший партийный архив Института истории партии при ЦК Компартии Украины). Ф. 1, оп. 16, д. 68, л. 2-10
- ↑ Сергійчук В., 2006, с. 33-39.
- ↑ а б Джефрі Бурдс, 2006, с. 290.
- ↑ Фіров Петро Тимофійович історія ОУН-УПА: події, факти, документи, коментарі Вид-во Севастоп. нац. техн. ун-ту, 2002. — 191 с. — Бібліогр.:с. 186—190 (76 назв). — ISBN 966-7473-39-2 : Б. ц.
- ↑ Олег Росов Возмездие следовало неотвратимо
- ↑ С либеральной точки зрения Советская конституция
- ↑ Сергей Кара-Мурза История советского государства и права § 3. Конституции СССР 1936 года и РСФСР 1937 года
- ↑ Дмитро Вєдєнєєв Геннадій Биструхін Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920—1945) ст. 340
- ↑ А. С. Чайковський Спецгрупи НКВС і НКДБ: міфи та реальність.
- ↑ Максим Запорожец, Сергей Полычевский Зачем навязывается миф о «переодетых» энкавэдистах?
- ↑ Більшовицькі провокації. ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 49. Електронний архів Українського визвольного руху
- ↑ Протокол у справі більшовицької провокації в С. Деліїв. ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 57. Електронний архів Українського визвольного руху
- ↑ Протокол у справі більшовицької провокації в селі Іваників Лисецького району від 20 травня 1946 ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 57. Електронний архів Українського визвольного руху
- ↑ Протоколи СБ ОУН у справах провокацій більшовиків. 4.2.7. Служба безпеки ОУН (б). 1076 документів. 44 сторінка. Електронний архів Українського визвольного руху Продовження на 45 сторінці. Подібні документи можна знайти і на інших сторінках електронного архіву Українського визвольного руху.
- ↑ Розширений пошук документів за наступними умовами: розділи: 4. Український визвольний рух (1939—1954 рр. (9058) ключові слова містить: провокації. Електронний архів Українського визвольного руху
- ↑ Результати пошуку для: провокація. Електронний архів Українського визвольного руху
від ROMANTYS
[ред. код]Ану, проект Вікіпедія:Кандидати у добрі статті, стаття Спецгрупи НКВС. Хтось з адмінів візьме на себе сміливість і відмінить правку адміна https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спецгрупи_НКВС&type=revision&diff=20540517&oldid=20532503 або, навпаки, закриє мені рота і тикне́ мордою в правила, де чітко написано, що в вікістатті заборонено використовувати цитати з АД, використаного в статті, в формі епіграфу?--ROMANTYS (обговорення) 16:03, 12 червня 2017 (UTC)
- @ROMANTYS: При редагуванні статті усі рівні, адміни лише стежать за дотриманням правил. Застосовуйте правило ВП:КС, інші правила, і чітко вперед. — Юрій Дзядик (о•в) 17:27, 12 червня 2017 (UTC).
- З 5-го по 8 червня 2017 року крім мене 10 користувачів-неадмінів підтримали статтю в номінації на «добру» і жодних (ЖОДНИХ) зауважень щодо цитати з АД не було. Двоє навіть запропонували зразу у «вибрані». Але тільки но 9 червня колишній адмін AS написав своє «Зауваження», котрому не сподобалось, що цитата АД до того ще й з Біблії, як ТЕПЕРІШНІЙ адмін Fessor знищив цитату, а потім ще й відкинув правку Viiictorrr, котрий намагався її повернути. Пропонуєте шукати консенсус? Пробував:
- «давайте краще проведем голосування серед проголосувавших щодо статті в цій номінації, котрий з варіантів їм більш підходить: з епіграфом чи без нього. --ROMANTYS» — «Вікіпедія - не експеримент з демократії …Fessor(A)»
- «цитату з книги «Окупанти без маски. Документ з архіву КГБ УРСР» ви скасували як адмін чи користувач? Щоб потім не було непорозумінь… --ROMANTYS» — «Як адмін, звісно.…Fessor(A)»
- «Мені взагалі важко уявити ситуацію, коли епіграф може бути доречним в енциклопедичній статті. --ASƨɐ 06:35, 10 червня 2017 (UTC)
- Я сподіваюся, що Fessor прослідкує за цим ASƨɐ 17:47, 10 червня 2017» — «Думаю, «уявити ситуацію, коли епіграф може бути доречним» не просто «в енциклопедичній статті», а навіть в цілій енциклопедії, Вам буде ще важче. Тому поступіть, як Фома невіруючий, подивіться та потрогайте. --ROMANTYS»
- З 5-го по 8 червня 2017 року крім мене 10 користувачів-неадмінів підтримали статтю в номінації на «добру» і жодних (ЖОДНИХ) зауважень щодо цитати з АД не було. Двоє навіть запропонували зразу у «вибрані». Але тільки но 9 червня колишній адмін AS написав своє «Зауваження», котрому не сподобалось, що цитата АД до того ще й з Біблії, як ТЕПЕРІШНІЙ адмін Fessor знищив цитату, а потім ще й відкинув правку Viiictorrr, котрий намагався її повернути. Пропонуєте шукати консенсус? Пробував:
Жодна спроба пошуку консенсусу НЕ ПРОХОДИТЬ--ROMANTYS (обговорення) 06:31, 14 червня 2017 (UTC)
- @ROMANTYS: Епіграф ставиться перед літературним твором, а статті Вікіпедії такими не є (це моя думка). Крім того це не передбачено ВП:ССС --Basio (обговорення) 19:14, 12 червня 2017 (UTC)
Вступ: мікроправки
[ред. код]Шановні автори статті, чи не вважаєте ви що більш вдалим формулюванням було б замість нинішнього
... для боротьби з національно-визвольними рухами переважно на територіях, анексованих СРСР перед німецько-радянською війною, зокрема з ОУН та УПА в Україні (переважно Західній), а також у країнах Балтії проти «лісових братів» та на території Білорусі проти «чорних котів»
перефразувати
... для боротьби з національно-визвольними рухами переважно на територіях, анексованих СРСР перед німецько-радянською війною, зокрема проти ОУН та УПА в Україні (переважно Західній), а також проти «лісових братів» у країнах Балтії та проти «чорних котів» на території Білорусі
--VoidWanderer (обговорення) 21:53, 12 червня 2017 (UTC)
- Вибачте, VoidWanderer, що відповідаю Вам тільки тепер, коли помітив, але все ж вважаю перший текст точнішим. Згодіться, що первинним, загальнішим має стояти визначення території дії спецгруп, а не противник. Попри те, що спецгрупи створювались проти ОУН та УПА, вони захоплювали й дезертирів та «ухилянців» від Червоної Армії. В тій же Білорусі могли воювати й проти підрозділів УПА десь на Берестейшині, або до повстанців, що не належали до «чорних котів». Аналогічно й в Балтійських країнах могли бути задіяні, скажімо, проти загону, що складався з солдат Вермахту. --ROMANTYS (обговорення) 05:26, 17 травня 2018 (UTC)
Упівці відпустили Кузнєцова з полону?
[ред. код]Радянський розвідник-терорист Микола Кузнєцов намагався боротися з українськими патріотами руками німецьких окупантів. Здійснюючи замахи на життя гітлерівських високопосадовців, він залишав на місці терористичного акту документи націоналістичного спрямування, списки українських націоналістів, вигукував «Слава Україні!», що викликало у відповідь репресії нацистів до українського населення теренів.[45] Він же, захоплений у полон на Волині в Вербському районі війсьово-польовою жандармерією УПА, виказав таємниці розвідувально-диверсійної групи з радянських партизанів, котра під командуванням лейтенанта Бориса Крутікова, колишнього «бульбівця» Тараса Боровця, вдавала з себе рейдовий по Волині відділ УПА, що й допомогло повстанцям затримати й розбити її в тому ж районі.[45] Та й загинув Микола Кузнєцов на Галичині, захоплений у полон повстанцями сотні «Чорногори» з куреня «Шугая». Упівці відпустили Кузнєцова з полону?--Slav (обговорення) 22:45, 16 травня 2018 (UTC)
- Принаймі так пише в своїй книзі Володимир Сергійчук. Та ще й з посиланням на Левка Шанковського. Прошу самому переконатись. Я спочатку подумав, що то було перед самою смертю. Але там прямо написано «на Волині», тобто коли Кузнецов ще діяв під Рівним, названо навіть район затримання і його, і спецгрупи. І цілком припустимо, що військово-польова жандармерія УПА відпустила «німецького офіцера», що поділився з ними даними про совіцьких партизан, що прикидались УПА. --ROMANTYS (обговорення) 04:45, 17 травня 2018 (UTC)
- Вибрані статті проєкту Військова історія
- Статті проєкту Військова історія невідомої важливості
- Вибрані статті проєкту Військова історія невідомої важливості
- Статті проєкту Військова історія
- Вибрані статті проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття
- Статті проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття невідомої важливості
- Вибрані статті проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття невідомої важливості
- Статті проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття