Обговорення:Спецгрупи НКВС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: ROMANTYS у темі «Вступ: мікроправки» 6 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Спецгрупи НКВС

Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 2017-08-05 року.


Обговорення номінації:

Пропонує:--ROMANTYS (обговорення) 06:59, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Спецгрупи НКВС 9 0 0 100% 19 липня 2017 триває
  •  За:
  1. --ROMANTYS (обговорення) 06:59, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
  2. Хто б написав якусь інтервіку? --Звірі (обговорення) 09:01, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
    В рувікі та білоруською гарантоввано не пройде. Написав на литовську та знайомому на польську. Поки без відповіді. Хіба наших «англомовних» просити перекласти?--ROMANTYS (обговорення) 16:20, 19 липня 2017 (UTC) Відповісти
    Читаю її саме з наміром перекласти англійською. Для того треба, щоб були тільки нормальні джерела (бо російські тролі прийдуть мочити 146%) і менше розлогих цитат зі спогадів, більше переказів вторинних джерел.--Brunei (обговорення) 17:22, 19 липня 2017 (UTC) Відповісти
    Ну скоротіть-замініть переказом, вона ж не мусить бути тотожною.--ROMANTYS (обговорення) 17:50, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Чи Ви так написали лишень щоб інший ніхто не брався за переклад? --ROMANTYS (обговорення) 06:49, 20 липня 2017 (UTC) Відповісти
    Якщо хтось перекладе раніше за мене, буде чудово. --Brunei (обговорення) 14:16, 21 липня 2017 (UTC) Відповісти
    Наразі повірю Вам на слово.--ROMANTYS (обговорення) 08:03, 23 липня 2017 (UTC) Відповісти
  3. Yes. --Yukh68 (обговорення) 18:23, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
  4. Надзвичайно актуальна стаття --SW (обговорення) 09:34, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
  5. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 15:53, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
  6. як і минулого разу. --Flavius (обговорення) 17:38, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
  7. Однозначно За... шкода, що таких пишучих вікі-побратимів поменшало....Наснаги тобі, друже --Когутяк Зенко (обговорення) 19:56, 23 липня 2017 (UTC) і не відволікайся на тоті їхні пустобрехи - ми цінні для українського суспільства мізками.... а тоті ґрантоїди - улесливими реверансами))))Відповісти
    Дякую, Зенку, мені вважлива Ваша підтримка, як і думка Павла. --ROMANTYS (обговорення) 12:16, 24 липня 2017 (UTC)Відповісти
  8. --Л. Панасюк (обговорення) 20:00, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
  9. --Mcoffsky (обговорення) 16:15, 25 липня 2017 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  • Ви серйозно вважаєте АД Персонал-Плюс, особливо в тому місці, де написано За матеріалами сайтів?--Brunei (обговорення) 17:13, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Це Ви так зневажливо про «Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик «Персонал плюс», № 43 (448)»? --ROMANTYS (обговорення) 17:59, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
    «Новий 2005 рік для Всеукраїнського загальнополітичного тижневика «Персонал плюс» розпочався приємною подією. 19 січня вийшов в світ ювілейний - 100-й номер газети. Тижневик, заснований у листопаді 2002 року Міжрегіональною Академією управління персоналом…»[1]; «АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: Україна 03039, Київ, вул. Фрометівська, 2, МАУП, газета “Персонал Плюс”»[2]: «№ 7 (647) 1-7 липня 2017 року»[3].
    Так, саме його. Розумієте, Ви пишете статтю на наукову тему: на історичну. Тому газета, що регулярно публікувала псевдоісторичні статті, видаючи їх за публіцистику, ніяк не може бути АД з цієї теми. --Brunei (обговорення) 20:31, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
    «газета, що регулярно публікувала псевдоісторичні статті, видаючи їх за публіцистику» — АД такого твердження? --ROMANTYS (обговорення) 06:47, 20 липня 2017 (UTC)Відповісти
    АД треба для статей. Для відбору джерел потрібні очі та мозок. Ось стаття псевдонауковиці Чуб з відбілюванням псевдонауковців у галуз і історії Кіфішина, Піддубного та інших. А ось аналіз іншої статті тієї ж газети. Перепрошую, але це орган пропаганди низки ідей, у тому числі псевдонаукових, а не історичне АД.--Brunei (обговорення) 14:16, 21 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Вибачте, але Ви, як біолог, повинні знати, що в СРСР до «псевдонауковців» не так давно зараховували і генетиків, а я, як радіофізик, знаю про аналогічне ставлення до кібернетиків. І спасибі за статтю Чуб, вона там, зокрема, згадує про праці Грушевського, котрий писав і наводив історичні документи, що українська колонізація на захід простягалась аж під Краків. А тим часом адміни укрвікі не бажають залишити української назви Тарнів (так навіть в рувікі вказано !!!), а лишень Тарнув, хоч місто на половині дороги до Кракова. Оце і є «псевдонауковці». --ROMANTYS (обговорення) 21:23, 22 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Я не тільки біолог, але й займаюся історією науки, зокрема радянськими репресіями проти генетиків, фізіологів, фізиків, мовознавців. Тому кажу Вам цілком авторитетно: позиції та риторика Чуб, Бебика, Піддубного та інших псевдонауковців є близькими до таких Лисенка й Презента. Вони голослівно, з політичних мотивів, без посилань на якісні дослідження оголошують спеціалістів ворогами. Коли в тому ж Інституті українознавства справжні науковці працюють на півставки роками, влада підтримує Бебика, який публікується в "Голосі України" та ректора МАУП, що видає пропагандистьку газету з псевдонауковою апологетикою. Тому прохання не замилювати справу посиланнями на скандали на ВП:ПС, а відповісти на одне питання: чи прибираємо Персонал-Плюс з джерел? Чи робимо статтю якіснішою?--Brunei (обговорення) 09:38, 24 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Наразі це єдине джерело про діяльність спецгруп в Білорусі. Можете запропонувати щось навзамін? Викидуємо з статті згадку про Білорусь? В Україні були, в балтійських республіках були, в Білорусі — ні? --ROMANTYS (обговорення) 06:48, 25 липня 2017 (UTC)Відповісти
  • Випуск новин як АД (посилання 9) теж виглядає сумнівно. --Brunei (обговорення) 17:14, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Відео з офіційної прес-конференції СБУ, де виступає керівник архіву СБУ та виступ доктора історичних наук й одночасно керівника кафедри історії спецслужб Національної академії СБУ «виглядає сумнівно»? Ну не знаю, хто ще може виступити «авторитетніше». --ROMANTYS (обговорення) 17:48, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Авторитетніше цього будь-яка рецензованому наукова стаття в рецензованому журналі. По-перше, в прямому ефірі може помилитися кожен. По-друге, це представники влади, які можуть переслідувати цілі, далекі від наукової істини (а то й від інтересів України). Тому навіть інтерв'ю най-найтитулованого історика програє якісній відрецензованій статті середнього аспіранта.--Brunei (обговорення) 20:31, 19 липня 2017 (UTC)Відповісти
    А нема, принаймі я не знайшов. Та й хто її напише? До цих пір приблизно пам'ятаю назву «наукової» дисертації нашого вузівського викладача історії партії, знайдену старшокурсниками в науковій бібліотеці й демонстровану новачкам: «Роль виступу Йосипа Сталіна на …невому … року Пленумі ЦК на ріст урожайності зернових в … колгоспі.» Чим дисертації теперішніх викладачів, вихованих такими, відрізняються? Напевно хіба прізвище «Сталін» змінено на «Брежнєв». Переломити себе змогли одиниці. Та й архіви СБУ досі повністю не відкриті. --ROMANTYS (обговорення) 06:39, 20 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Якщо нема, то є два виходи. Перший: зв'язатися з істориками та попитати їх на цю тему. Якщо й в них нема джерел, то нехай напишуть наукпоп скетч, скажімо на LikБезі, а потім готують статті. Мають погодитися, бо тема дуже важлива й актуальна. Другий варіант: нічого не робити, але писати те, що вже висвітлено в джерелах. Саме так пишуться вибрані статті Вікіпедії і до цього ідеалу прагне кожна стаття. У Вас же самого наведені нехай і не ідеальні, але пристойні роботи того ж колишнього комуніста Сергійчука або Антонюка. Прошу не гарячкувати, а подумати про це.--Brunei (обговорення) 14:16, 21 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Вам потрібен скетч? Прошу, Slav70 додав: [4] автор Ярослав Файзулін, кандидат історичних наук. З тексту скетчу в статті «спецгрупи НКВС» не згадано лишень останній абзац, що робили з тілами вбитих повстанців. --ROMANTYS (обговорення) 13:52, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
  • Розділ Оцінка діяльності не розкритий. На початку є фраза Оцінки діяльності спецгруп НКВС суттєво відрізняються як у воєнний та післявоєнний період, так і на сучасному етапі історії, а в тексті тільки факти, а не узагальнення. Сучасна всестороння оцінка науковців різних поглядів відсутня. --Basio (обговорення) 12:59, 23 липня 2017 (UTC)[]Відповісти
    Маєте джерела узагальнень? Писати про Росова?
    Про Росова не знаю, а ось є така оцінка, тут є про долю членів спецгруп, про протидію --Basio (обговорення) 14:32, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
    «ось є така оцінка» — автор Чайковський Анатолій Степанович, 1950 року народження, полковник міліції, автор книг «Становится город Героем» (1986 г.), «Чекисты стояли насмерть» (1986, 1989 гг.), «За нами Большая земля» (1991 г.)[1], далі читаєм рідну вікі: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України «15 липня 2013 року директором був призначений полковник міліції, професор Анатолій Чайковський[6][7][8], який з 2011 року очолював комісію з реоганізації Інституту. 24 лютого 2014 року у інституті відбулися так звані «бої за українознавство»[9] Як повідомив завідувач відділу української етнології НДІУ Юрій Фігурний, восени 2013 року «було знищено значну частину українознавчих фондів наукової бібліотеки ННДІУВІ, зокрема — раритетних видань, переданих науковому колективу Інституту представниками української діаспори»». Нагадаю, Янукович був президентом 25 лютого 2010 — 22 лютого 2014. Це Ви називаєте автором об'єктивної оцінки? Вам не гидко? --ROMANTYS (обговорення) 16:57, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
    При чому тут гидкість. Ви ж написали, що є різні оцінки. А це має бути підтверджене. Адже є вимога до вибраної статті У статті не повинно бути невиразних і голослівних узагальнень і «напівправди». Ви не можете, заперечувати, що є такі оцінки, особа автора не важлива. Можна написати про хибність такої оцінки. НТЗ важлива для таких статей. --Basio (обговорення) 17:36, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
    4 дні тому саме Ви писали: «це представники влади, які можуть переслідувати цілі, далекі від наукової істини (а то й від інтересів України).» А це не просто представник влади Януковича, а його правоохоронних органів, більше того, колишній проректор Національної академії внутрішніх справ та ставленник українофоба Дмитра Табачника[5]. Ви поміняли думку за ці 4 дні? --ROMANTYS (обговорення) 18:02, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Це писав не Basio, а я. Чому б не написати про публічну позицію цієї одіозної людини, не забувши вказати, що в неї був очевидний конфлікт інтересів? Деякий конфлікт інтересів є й в учасників прес-конференції, тому й про це треба сказати для дотримання НТЗ (хоча б додати атрибуцію). --Brunei (обговорення) 18:47, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Соррі, памілівсі. Ви обоє на «B»… Можна й написати, але Basio звісно ж забажає АД на «конфлікт інтересів» і звинуватить мене в ОД. Цитую: «директор (Чайковський Анатолій Степанович) звільнив близько 50 кваліфікованих працівників, яких змусив написати заяву «за власним бажанням». Лауреат Національної Шевченківської премії Ярема Гоян пояснив, що йому пригрозили: коли не напише заяви, за ним повсякчас стежитимуть, а потім складуть кілька актів і все одно звільнять iз посади. Знаного славіста і перекладача Івана Пасемка звільнили 31 грудня 2013 року, під самий новий рік. Коли за два місяці до цього директор став змушувати його написати заяву «за власним бажанням», чоловік не погодився і так перенервував, що на довгий час зліг із ускладненням хвороби серця. Однак тільки–но вийшов на роботу — його викликали до кабінету директора. «Там засідала «сталінська трійка» — Чайковський, Ганжуров і завкадрами, — розповідає Іван Петрович. — Кажу, навіщо такий поспіх, я ж погодився на скорочення. Ні, вимагають негайно. І я написав заяву — бо побоювався, що директор почне мене мордувати і знову підскочить тиск».»[5]--ROMANTYS (обговорення) 19:25, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
    А ось за інші два джерела — «спасибі», щось виберу. Зрештою, спробую й «совкову» думку Чайковського озвучити. --ROMANTYS (обговорення) 20:32, 23 липня 2017 (UTC)Відповісти
  • Посилання 2 (Патер І. Г.) не працює.--Brunei (обговорення) 09:57, 24 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Коли писав — працювало. --ROMANTYS (обговорення) 10:33, 24 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Знайшов інше, замінив. --ROMANTYS (обговорення) 11:00, 24 липня 2017 (UTC)Відповісти
    Але заархівувати не вмію, коли знову пропаде, то буде біда. --ROMANTYS (обговорення) 12:16, 24 липня 2017 (UTC)Відповісти
Примітки

Підсумок: стаття отримує статус вибраної. --SW (обговорення) 07:00, 5 серпня 2017 (UTC)Відповісти

Статистика відвідуваності сторінки «Спецгрупи НКВС»

Розділ «Протидія ОУН» статті «Спецгрупи НКВС»

[ред. код]

Я думаю, що розділ або більшу частину розділу «Протидія ОУН» статті «Спецгрупи НКВС» варто перенести або повторити в статті «Служба безпеки ОУН (б)».Slav (обговорення) 23:44, 28 серпня 2017 (UTC)Відповісти

Необхідність статті з назвою Злочини спецгруп НКВС

[ред. код]

Тему спецгруп НКВС найчастіше обговорюють в контексті злочинів, які чинили лжебоївки УПА над мирним населенням, що робить необхідністю написання такої статті, в якій би окремо були би виділені злочини спецгруп НКВС. Прихильники ОУН-УПА наголошують та концентруються у своєму дискурсі над злочинами спецгруп НКВС, а противники ОУН-УПА стверджують протилежне, що, мовляв, спецгрупи НКВС тільки боролись з підпіллям ОУН-УПА і майже не вчиняли злочинів, а за деякі незначні ексцеси члени спецгруп несли відповідальність. В цій статті необхідно викласти всі аргументи прихильників та противників ОУН-УПА. Стаття Злочини спецгруп НКВС знаходиться в процесі написання та удосконалення.Slav (обговорення) 18:47, 28 серпня 2017 (UTC)Відповісти

До аноніма з ІП = 91.76.62.102 який редагував 4 березня 2012‎ .

[ред. код]

1.Ви уважно вичитали з поданого вами джерела, до яких злочинних проявів відноситься дописана вами статистика? Прочитайте ще раз уважніше (сторінки 142-143 книги Фірова ІСТОРІЯ ОУН-УПА: ПОДІЇ, ФАКТИ, ДОКУМЕНТИ, КОМЕНТАРІ у пдф форматі), і переконайтесь, що вписана вами статистика немає жодного стосунку до діяльності спецгруп НКВД. Вона стосується інших підрозділів НКВД, але жодним чином не спецгруп НКВД.

2. Ви не маєте права витирати фрагмент чужого тексту, якщо по суті вам його заперечити нічим. Поки ДОКУМЕНТАЛьНО не підтвердяться факти ( якщо справді такі мали місце) покарання кожного злочинного прояву спецгруп НКВД, про які говорять документи, доти слід вважати, що усі випадки злочинів не були покарані. Сама по собі вимога політбюро ЦК КП(б) «розслідувати всі факти грубого порушення радянської законності, а винних суворо покарати» (сторінка 146) ще не означає, що справді були покарані всі злочинці, що діяли у спецгрупах НКВД. Без записки прокурора Кошарського давно раніше існували статті кримінального кодексу урср, котрі забороняли та за якими карали грабежі та вбивства, однак, як бачимо з документів, ці злочинні прояви мали місце у діяльності спецгруп НКВД та загалом інших підрозділів НКВД. Крім того, вами усунутий інший фрагмент тексту, який ви зовсім нічим не заперечили. Це стосується відповідальності НКВД за злочини спецгруп.

як ви собі уявляєте покарання усіх злочинів? таке буває? і де підтвердження що покарань не було?--91.76.55.155 19:57, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти

1)Так, я собі уявляю покарання всіх, підкреслюю, розкритих злочинів, де встановлено суть злочину та його виконавці у правовій державі, якою срср ніколи не був. Тільки про такі злочини і йде мова. 2) Підтверджувати слід наявність покарань за документально зафіксовані злочини, а не відсутність покарань, бо відсутність - це є презумпція відсутності, в даному випадку. 3) Ви уважно читали текст Спецгрупи НКВД від початку до кінця? Так і нічого не помітили навіть у цьому невеликому тексті?
підтверджувати треба все, або не писати зовсім--91.76.55.155 20:42, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти
Попробуйте застосувати цей свій принцип до власного бачення теми. Як можна підтверджувати відсутність чогось? Отже завжди можна зявити будь-що абсурдне та вимагати від інших його спростовування, коли це спростування просто фізично неможливо зробити? Існує ще критерій науковості Попера. Якщо говорити конкретно по темі, то в цей час в срср державні репресивні органи чинили в масовому порядку злочини та рідко коли винуватці притягувались до відповідальності. Прикладів - море. Через те, я маю право вважати, що в такій державі, як срср, злочини вчинені владними підструктурами ( спецгрупами НКВД ), як правило, залишалися без покарання, якщо документально не доведене протилежне. Чому ви вимагаєте підтверджувати відсутність покарань, а при цьому не бажаєте підтвердити їхню наявність у кожному випадку?
по перше, ви не можете знати що є в архівах а чого немає, під всторих, ви не можете знати що покарань не було з тієї ж причини, і в третє, покарань могло і не бути через відсутність самих об'єктів покарання.

люди іноді вмирають, а тоді помирали особливо часто і часто без всяких судів.--91.76.55.155 21:16, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти

В даному випадку, я знаю що не існувало покарань злочинів, документальне підтвердження яких не знайдене в архівах. Це справа апологетів та адептів радянщини доказати протилежне, представивши документи з архівів. Сама по собі записка Кошарського та інші подібні документи не гарантують що покарання досягло кожного випадку злочинів. Це щодо першого та другого. А третє я вам вже пояснив раніше, що мова йде про злочини, до яких встановлені всі обставини, включаючи їх виконавців. Саме про такі злочини пише Кошарський, де встановлено суть злочинних діянь та осіб, котрі його вчинили. Отже потенційні об'єкти покарання значаться в записці Кошарського та інших документах. Не представлені поки що докази їхнього покарання. Зовсім не зрозумів вашу останню фразу, як люди помирали та без судів. До чого вона?

от і підтвердіть що вони не знайдені, інакше я з такми же успіхом можу сказати що вони знайдені але засекречені. що стосується суду то факт описаний в записці це тільки привід для розслідування а не для покарання, факт злочину потрібно ще підтвердити.--91.76.55.155 21:53, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти

Що там підтверджувати... Знаю особисто людей, яким в "совдепії" дохідливо пояснили що їхніх дідів повбивали, а потім поз'їдали злі бандерівці. Після чого вони все своє рабське життя вішали цю лапшу на вуха своїм дітям, внукам ітп. Але діти виявились трохи розумнішими, і поїхали туди на захід, де ще пам'ятали ті події. А виявилось все дуже просто, виходить діди їхні воювали на стороні УПА. Виходить згідно з комуняцькою "правдою" бандерівці убивали бандерівців? Тому мене особисто ніякі "комуняцькі" енциклопедії непереконають у зворотньому. З повагою. --Petriot333 (обговорення) 22:07, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти
як у вас все просто, я вам заздрю--91.76.55.155 22:12, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти
Ось і знайдіть докази, що факти у записці Кошарського були розслідувані, винних покарали або виправдали.
а я і не пишу що вони були знайдені, доводити повинен той хто стверджує--91.76.55.155 22:19, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти
Саме хто стверджує про їхнє існування, а не відсутність.

ви стверджуєте що вони не знайдені, отже їх шукали. пошук був чи ні? або ненашлі бо неіскалі? в будь-якому випадку, повинен бути звіт про розслідування, раз була записка і була реакція на цю записку--91.76.55.155 22:33, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти

Я не зобов'язаний доказувати відсутність подальшого розслідування та покарання чи виправдання осіб, на яких вказав Кошарський.

Втім, я візьму інший приклад з майором Соколовим. Він разом з спецгрупю чинив злочини, які взагалі далі ніхто не розслідував. Навпаки - Соколова ще нагородили героєм срср.

те що у вас немає даних про судове переслідування ще не означає що його не було. ладно, приємно було поговорити, всього вам доброго--91.76.55.155 23:08, 6 березня 2012 (UTC)Відповісти

Таким "методом доказування", який ви використовуєте, можна доказати будь-що.

Аналогічно я можу заявити: те що немає в архівах документів про масові вбивства мирного населення спецгрупами НКВД, ще не означає що їх не було. В додаток, для підсилення, треба сказати, кагебісти розуміли наслідки злочинної діяльності своїх попередників і в час агонії совка в кінці 80-х та початку 90-х гарячково знищували документи злочинної діяльність своєї спецслужби.

ніхто і не пише що їх не було,написати можна що завгодно але потрібен джерело який підтверджує написане--91.76.88.235 11:18, 9 березня 2012 (UTC)Відповісти

у вас в джерелах написано зовсім не про те

Джеффрі Бурдс ст 98: В течение нескольких лет областные и районные власти семи западных областей Украины, следуя указаниям свыше, совершали массовые преступления против местного населения. В 1948 г., однако, высшее руководство СССР приступило к систематической чистке местного аппарата за использование “порочных методов” массовой политической работы и неправильное обращение с крестьянами. В ходе этой кампании - западно-украинского варианта борьбы с “головокружением от успехов” – местное начальство обвинялось во всех “перегибах”, допущенных советской властью в регионе за послевоенные годы. Новая политика, направленная на достижение консенсуса и формирование более привлекательного облика советской власти, проводилась за счет публичного шельмования областного и районного руководства за допущенные нарушения. Одновременно с этой кампанией состоялся целый ряд широко освещавшихся в печати показательных судебных процессов, всячески очернявших украинское националистическое подполье.

друге джерело навіть цитувати не буду, там написані повністю протилежні речі--91.76.72.225 09:46, 11 березня 2012 (UTC)Відповісти

Звіт майора Соколова у сфальсифікованому вигляді, де вирізані та змінені приведені фрагменти злочинної діяльності спецгрупи, використовують проросійські дослідники у своїх публікаціях [5], аргументуючи таким чином непричетність спецгруп НКВД до вбивств мирних громадян

олег росів це взагалі невідомо хто з чого ви взяли що він дослідник--91.76.72.225 12:02, 11 березня 2012 (UTC)Відповісти

Що, проживання в Москві формує промосковські погляди? Дуже об'єктивні, нейтральні та неуперджені?Як я бачу, Вам текст не подобається, але хіба це дає вам право вносити у початок тексту вставку: "Нейтральність та неупередженість цієї статті є під сумнівом"? Якщо ви чогось не знаєте та не розумієте, то це не може виявитись моїм обов'язком ліквідовувати ваше власне невігластво. Наприклад, В тексті написано, що відповідальність за злочинні дії спецгруп несе НКВД. Це ж очевидно, бо як будь яка інша організація, юридична особа несе відповідальність за дії своїх працівників, так само НКВД несе відповідальність за дії своїх співробітників. Є відповідна юридична доктрина: (http://en.wikipedia.org/wiki/Respondeat_superior ).Посилання дає читачеві взнати, що бойовики спецгруп фактично числилися таємними співробітниками НКВД. Саме нагородження Соколова героєм срср свідчить, що вбивства мирних громадян заохочувались, відтак жодного джерела не потрібно. Якщо вам невідомо , хто такий Олег Росов і як, на які теми він пише свої статті, то це також не є моїм обов'язком вам пояснювати. Втім, останнє ще раз промовисто підкреслює ваше незнання теми. Якщо ви вирішили "поборотись" у цій статті, то чому ви не зареєструєтесь?
в правилах вікі зазначено що проблему треба висвітлювати з усіх боків, ви її висвітлюєте тільки з одного боку, більш того, ви пишете то що не відповідає джерела,до того ж олег росів не є АІ--91.76.75.16 19:33, 13 березня 2012 (UTC)Відповісти
Напишіть свою версію і вставте у текст, внизу. Олег Росов масово публікується у проросійських виданнях. Що таке АІ? Може АД?--Slav (обговорення) 19:48, 13 березня 2012 (UTC)Відповісти

свою версію я вже пропонував, її відкинули, хоча вона була по моєму достатончно нейтральна--91.76.75.16 19:54, 13 березня 2012 (UTC)Відповісти

Дайте покликання на свою версію в історії редагування - я хочу її побачити.--Slav (обговорення) 20:00, 13 березня 2012 (UTC)Відповісти

начебто цей варіант пропонував

Я вже раніше вам пояснював: даний фрагмент зовсім не стосується спецгруп НКВД - у ньому тільки йдеться про злочини, вчинені іншими підрозділами НКВД, але не спецгрупами. Цей уривок можна вставити у статтю про ОУН-УПА, де йдеться про злочинни самого НКВД в боротьбі з ОУН-УПА, та реагування на них вищого державного керівництва. Він там справді буде доречним.--Slav (обговорення) 20:33, 13 березня 2012 (UTC)Відповісти

в ньому проводиться статистика злочинів серед співробітників госбезопастності, вона безпосередньо стосується даної статті, теж саме підтверджується цитатою з Джеффрі Бурдса--91.76.75.16 20:48, 13 березня 2012 (UTC)Відповісти

Статистика злочинів серед співробітників НКВД, не включаючи бойовиків спецгруп НКВД. Відчуйте різницю. Це саме стосується викладеної вами вище цитати з книги Джефрі Бурдса. на ст. 98. На піставі якого пункту правил ви на початок тексту внесли вставку "Нейтральність та неупередженість цієї статті є під сумнівом" ? --Slav (обговорення) 02:41, 14 березня 2012 (UTC)Відповісти

я вже не раз говорив про причину вставки, ви пишіть про злочини і не слова про покарання за ці злочини. в статистиці вам ніде нестанут писати в яких місцях служили ці співробітники, судять не формування а людей порушили закон. якщо знайдете статистику із зазначенням місць служби засуджених я буду тільки за неї. я вже мовчу про ваших коментарях типу "проросійські досліднікі" і "апологетів радянщини" які на нейтральність взагалі ніяким боком не тягнуть--91.76.87.31 09:52, 14 березня 2012 (UTC)Відповісти

Приведіть пункт правил, на підставі яких ви внесли цю вставку в початок тексту. Далі. Мова зовсім не про місце служби цих співробітників НКВД, а про те, що вони не були безпосередніми учасниками спецгруп. Приведете статистику покарання за злочини учасників спецгруп або кураторів спецгруп - я вставлю її у текст. Я маю право у тексті зазначити, як до проблеми спецгруп підходять проросійські дослідники та апологети радянщини, бо такі суб'єкти справді існують. Вони відповідно займають прорадянську та проросійську позицію в своїх публікаціях, навіть цього не скриваючи від читача. Як їх інакше називати? Це взагалі не стосується самого висвітлення діяльності спецгруп у моєму тексті.--Slav (обговорення) 16:28, 14 березня 2012 (UTC)Відповісти

вибачте, але мені вже набридло по сто разів повторювати одне і теж, робіть що хочете, пишіть хоч про зелених чоловічків--91.76.87.31 17:17, 14 березня 2012 (UTC)Відповісти

Ви можете внести у текст цю статистику, але при цьому обов'язково зазначити, що вона стосується саме працівників інших підрозділів НКВД, але не бойовиків спецгруп та їхніх керівників.--Slav (обговорення) 20:49, 15 березня 2012 (UTC)Відповісти
Я ваш фрагмент з посиланням на дежерело використав у тексті статті Протиповстанська боротьба - він там якраз доречний, бо стосується злочинної діяльності всього НКВД, а не тільки спецгруп НКВД.--Slav (обговорення) 01:26, 21 серпня 2014 (UTC)Відповісти

я на відміну від вас не знаю кого вона стосується, це вам все відомо--91.76.61.146 02:01, 22 березня 2012 (UTC)Відповісти

У вашому джерелі добре роз'яснено, кого саме ця статистика стосується--Slav (обговорення) 23:46, 22 березня 2012 (UTC)Відповісти

кого?--91.76.50.216 11:14, 31 березня 2012 (UTC)Відповісти

Куди ворона летить, туди і дивиться--91.76.73.66 08:26, 22 січня 2013 (UTC)Відповісти

Хибна назва статті

[ред. код]

Виникая небезпідставна підозра, що назва статті пагано дружить з елементарною логікою. «Спецгрупи НКВС» могли бути не тільки на території Зах. України кінця 40х - початку 50х рр. Назву треба більш конкретизувати. Наприклад «Спецгрупи НКВС проти ОУН/УПА», тощо.--85.176.149.74 20:50, 18 травня 2013 (UTC)Відповісти

Були також інші спецгрупи НКВД, які мали зовсім інші завдання, але найчастіше словосполучення "спецгрупи НКВД" вживається до спецгруп НКВД, які діяли в Західній Україні проти ОУН-УПА.--Slav (обговорення) 16:30, 14 жовтня 2014 (UTC)Відповісти

Майор Соколов

[ред. код]

Насправді Олексій Іванович Соколов не став Героєм. Чи не варто дати про нього статтю під категорію «Персоналії каральних органів»? Див., наприклад, http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=11436 http://besedka.co.il/index.php?showtopic=12617&st=120

А орден Леніна 28.10.43 отримав інший Соколов: СОКОЛОВ КОНСТАНТИН АНАТОЛЬЕВИЧ (є в Довіднику Петрова)

Shynkar (обговорення) 08:19, 16 червня 2015 (UTC)Відповісти

Історія та фальсифікація історії злочинів спецгруп НКВД

[ред. код]

Після розгрому численних формувань УПА, НКВС змінив тактику, використовуючи у боротьбі з повстанцями спеціальні загони НКВС, відомі з літератури та документів як спецгрупи НКВС, агентурно-бойові групи АБГ НКВС, легендовані групи, лжебоївки УПА, перевдягнені НКВДисти, котрі складалися з партизанів, працівників НКВС[1] та колишніх вояків ОУН-УПА, що перейшли на бік радянської влади. Спецгрупи НКВД під виглядом СБ ОУН здійснювали захоплення та допитування справжніх підпільників та їхніх прихильників, які не підозрювали провокації НКВД, з метою одержання інформації про діяльність націоналістичного підпілля. Серед різних засобів боротьби з підпіллям, спеціальні групи застосовували захоплення ватажків ОУН та УПА, а у випадку неможливості їхнього захоплення, спецгрупи знищували керівників підпілля під виглядом СБ ОУН[1].

Усупереч таким злочинам спецгрупи майора Соколова (див. вище), його представили на присвоєння звання Героя Радянського Союзу[2], що може свідчити про заохочення з боку вищого керівництва НКВС для лжебоївок вчиняти злочини над цивільним населенням. Можна лише собі уявити, до яких методів вдавалися спецгрупи, коли інформація про такі злочини попала в офіційний документ НКВС, з огляду на те, що працівники НКВС, як правило, не реєстрували у власних документах власні злочини, які б в цілому компрометували НКВС, та за котрі їх могли б пізніше притягнути до відповідальності.

Звіт майора Соколова у сфальсифікованому вигляді, де вирізано та змінено приведені уривки злочинної діяльності спецгрупи, використовують проросійські дослідники у своїх публікаціях[3], аргументуючи таким чином непричетність спецгруп НКВС до вбивств мирних громадян.[3] Олег Росов[4] у своїй статті з назвою «Міф про „переодягнених енкаведистів“. Спеціальні групи НКВД в боротьбі з націоналістичними бандформуваннями на Західній Україні. 1944—1945 роки.» (рос. «Миф о „переодетых энкавэдэшниках“. Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими бандформированиями на Западной Украине. 1944—1945 годы.»), оприлюдненій на численних інтернет-ресурсах та в друкованих виданнях, усупереч фактам стверджує[3]:

"

Каралися й офіцери, які допустили порушення закону з боку своїх „підопічних“, — їх понижували на посаді або звільняли.»
Оригінальний текст (рос.)
«Несли наказание и офицеры, допустившие нарушение закона со стороны своих „подопечных“, — их понижали в должности или увольняли.»
«Більш того, жодного факту вбивств мирних громадян учасниками спецгруп ув архівних документах не зафіксовано.»
Оригінальний текст (рос.)
«Более того, ни единого факта убийств мирных граждан участниками спецгрупп в архивных документах не зафиксировано.»

В іншій публікації, з назвою «Бандеровский маскарад, или фальшивые „экспонаты“ выставки»[5] Росов, попри факти з архівних документів, навмисно дезінформує читача, буцімто бойовики спецгруп не одягали червоноармійської форми та не отримували державних нагород:

"Таким образом, настоящие агентурно-боевые группы МГБ советской формы и орденов не могли носить в принципе. Во-первых, форма им не полагалась, а, во-вторых, если бы они появились в подобном виде в подполье, то были бы сразу расшифрованы и уничтожены."

У тій же статті повторюється також дезінформація, наче спецгрупи не скоювали вбивств мирного населення:

«Однак у численних архівних документах не зафіксовано жодного випадку вбивства учасниками спецгруп когось із мирних громадян.»
Оригінальний текст (рос.)
«Однако в многочисленных архивных документах не зафиксировано ни одного случая убийства участниками спецгрупп кого-либо из мирных граждан.»

Що стосується використання червоноармійської форми бойовиками спецгруп, то про це йдеться у вирізаному уривкові майора Соколова (див. вище), а нагородження їх державними нагородами — у документах, які Олег Росов уже раніше використав у попередній публікації, що він навіть підкреслює у самому тексті[3]:

«Як бачимо, „нескорені борці з радами“ не тільки надавали цим „радам“ істотну допомогу в ліквідації провідних функціонерів націоналістичного підпілля, але навіть отримували за це високі нагороди.»
Оригінальний текст (рос.)
«Как видим, „непокоренные борцы с советами“ не только оказывали этим „советам“ существенную помощь в ликвидации ведущих функционеров националистического подполья, но даже получали за это высокие награды.»

Також не відповідає дійсності звинувачення Олега Росова українських істориків та публіцистів у замовчуванні участі колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям. Зокрема Ігор Лосєв та Іван Білас, яких саме звинувачує Олег Росов, у своїх публікаціях висвітлюють участь колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД із націоналістичним підпіллям.[6][7][8]

Незначна кількість документів НКВС ув архівах, які вказують на факти злочинної діяльності спецгруп, зумовлена тенденцією радянської спецслужби не реєструвати в документах власні злочини, а пізніше — знищувати компрометовні документи з власною злочинною діяльністю (коли такі були зареєстровані в документах), подібно як пізніше наступник НКВС — КГБ знищив задокументовані докази катинського розстрілу. На кінець 1945 року, з повстанцями боролося 150 спецгруп загальною чисельністю 1800 бойовиків, але тепер ув архівах можна знайти не більше кількох десятків документів, що окреслюють лише деякі їхні операції проти націоналістичного підпілля. Оскільки більшість матеріалів стосовно діяльності спецгруп було знищено у 1990 році, в документах архіву СБУ зберігаються лише окремі відомості щодо злочинів, вчинених лжебоївками проти мирного населення.[9]

Компрометовні випадки злочинної діяльності підрозділів НКВС — лжебоївок УПА могли радше «випадково» потрапити у документи НКВС: працівники НКВС, як правило, не допускали самокомпрометації радянської спецслужби. Наприклад, як відомо з історичної літератури, в НКВС масово використовувалися катування до арештованих, однак не знайдено внутрішніх документів НКВС, які б вказували на випадки тортур до арештованих з боку працівників НКВС. Відтак, загалом відсутність у тих чи інших архівних документах зареєстрованих фактів злочинів спецгруп ще не може слугувати гарантом і однозначним доказом відсутності злочинних проявів конкретних боївок «переодягнених енкаведистів».

Після значного спаду активності ОУН-УПА наприкінці сорокових років, протизаконна діяльність спецгруп НКВС більше заважала боротьбі радянської влади з неполітичним, кримінальним бандитизмом, ніж приносила користі у боротьбі з ОУН-УПА, що у свою чергу спонукало реагування прокуратури на кримінальну діяльність лжезагонів УПА. Факти злочинів спеціальних груп НКВС знайшли відображення у доповідній записці прокурора Кошарського від 15 лютого 1949 р.[10] Реагування прокуратури на кримінальну активність лжебоївок УПА також пояснюється міжвідомчим конфліктом між різними спецслужбами УРСР. З архівних документів також відомі випадки бойових сутичок та роззброєння спецгруп іншими підрозділами НКВС через брак відповідної інформації щодо операцій лжебоївок у певній місцевості та взаємної координації дій у боротьбі з націоналістичним підпіллям.[11] Протизаконна діяльність спецгруп НКВД від 1944 р. набрала таких обертів, що змусила прокуратуру відреагувати на їхні злочини в 1949 році.

У доповідній записці прокурор Кошарський прямо вказував на шкідливу діяльність спецгруп мирним заходам радянської влади. З його слів, діяльність лжебоївок УПА ускладнювала боротьбу з бандитизмом, підривала авторитет радянської законності та наносила шкоду соціалістичному будівництву в Західних областях України; спецгрупи носять яскраво бандитський характер. У цьому ж документі, крім численних випадків жорстокого побиття та каліцтв мирних жителів перевдягненими лжеповстанцями, також значиться факт вбивства спецгрупою мирних громадян та наглядна тенденція покривання злочинних дій «переодягнених енкаведистів» з боку вищого керівництва НКВС:

Як встановлено попереднім і судовим слідством, організаторами цієї націоналістичної групи й ініціаторами вбивства громадянки Кучінець Л. Ф. були співробітники Рівненського районного відділу МДБ — Парфенюк Н. В. та Грицай С. І., які внаслідок злочинного діляцтва і притуплення пильності з боку начальника РВ МДБ майора Єгорова до кримінальної відповідальності залучені не були. Отримавши дані про причетність Парфенюка і Грицая до націоналістичної організації, роззброєння бійця групи самоохорони і вбивства гр-ки Кучінець Л. Ф., Начальник РВ МДБ майор Єгоров викликав Парфенюка і Грицая до райвідділу МДБ і, встановивши в бесіді з ними, що вони є організаторами й учасниками перерахованих вище злочинів, проте, не заарештував їх, а з «оперативних міркувань» відпустив. Скориставшись цим, Парфенюк і Грицай, попередивши про можливі арешти інших учасників терористичної групи, зникли[12].
Оригінальний текст (рос.)
„Как установлено предварительным и судебным следствием, организаторами данной националистической группы и инициаторами убийства гр-ки Кучинец Л. Ф. являлись сотрудники Ровенского РО МГБ — Парфенюк Н. В. и Грицай С. И., которые в результате преступного делячества и притупления бдительности со стороны Нач-ка РО МГБ майора Егорова к уголовной ответственности привлечены не были. Получив данные о причастности ПАРФЕНЮКА и ГРИЦАЙ к националистической организации, разоружению бойца группы самоохраны и убийству гр-ки Кучинец Л. Ф., Нач. РО МГБ майор Егоров вызвал Парфенюка и Грицай в РО МГБ и, установив в беседе с ними, что они являются организаторами и участниками перечисленных выше преступлений, тем не менее не арестовал их, а по «оперативным соображениям» отпустил. Воспользовавшись этим, Парфенюк и Грицай, предупредив о возможных арестах других участников террористической группы, скрылись.“

Істориками поки що не знайдено внутрішніх документів НКВС, в яких би значилися злочини спецгруп, описані в доповідній записці прокурора Кошарського, що якраз свідчить про тенденцію радянської спецслужби НКВД не фіксувати злочини власних спецгруп, котрі б її компрометували перед законом. Вищерозглянутий звіт майора Соколова є радше винятком того, що сам співробітник НКВС у своєму звіті вказав на злочини, вчинені його спецгрупою.

У записці прокурора Кошарського 15 лютого 1949 р., розглядаються злочини спецгруп від березня 1948 р., тоді як спецгрупи почали масово діяти відразу ж після війни, у 1944 р. Вищезгаданий майор Соколов разом зі спецгрупою вчинив злочини у 1945 році.

Відповіддю на доповідну записку військового прокурора стала постанова політбюро ЦК КП(б) України. Від Міністерства державної безпеки та військової прокуратури вимагалося детально «розслідувати всі факти грубого порушення радянської законності, а винних суворо покарати»[13]

Безпідставним є твердження апологетів радянщини стосовно покарання[14] кожного злочину, зазначеного в документі прокурора Кошарського: в архівах не знайдено наступних задокументованих даних кримінального переслідування всіх раніше вказаних Кошарським злочинних діянь перевдягнених енкаведистів. Притаманна сталінському періоду непослідовність та суперечність застосування радянських законів (коли навіть норми радянської конституції масово не виконувалися та порушувалися[15][16]) та часті випадки порушення їх представниками радянської влади, що загалом характеризують «радянську законність» цього часу, не могли сприяти досягненню покарання кожного випадку злочинів, скоєних спецгрупами.

Непослідовність та конфліктність практики застосування радянського законодавства найяскравіше ілюструється ще прикладом після періоду Великого терору: частину службовців НКВС звинуватили в організації репресій в 1937—1938 р. та покарали і водночас реабілітували певну невелику кількість незаконно репресованих, але, тим не менше, така ж сама чи подібна протизаконна практика, як впродовж Великого терору, надалі, щоправда в менших обсягах, використовувалася радянською владою в ході репресій власних громадян. З одного боку, органи радянської влади для досягнення злочинних політичних цілей порушували власні закони, а з іншої, аби не зіпхнути країну в тотальний хаос, змушені були частково реалізовувати проголошене на папері радянське законодавство. Враховуючи загальний стан беззаконня в НКВС, можна припускати, що учасники спецбоївок залишалися непокараними, подібно як часто уникали відповідальності працівники інших підрозділів НКВС за злочини, скоєні ними у боротьбі з ОУН-УПА.[17]

Інші історики прорадянського спрямування взагалі уникають розгляду у своїх працях документів, в яких фігурують злочини спецгруп.[18][19] Стверджуючи щодо тенденції притягнення винуватців злочинів лжебоївок до кримінальної відповідальності, не враховують, що виявлення та розслідування злочинів, вчинених спецгрупами НКВС часто покладалось на НКВС — ту ж саму спецслужбу, підрозділи якої і вчиняли злочини. Сам прокурор Кошарський у своїй доповідній записці вважав, що більшість злочинних проявів спецгруп проти мирного населення не розслідується.

Враховуючи, що бойовики спецгруп, включаючи колишніх членів ОУН та УПА що перейшли на бік радянської влади, юридично вважалися таємними співробітниками НКВС, що вказано навіть у записці прокурора Кошарського[12], — відповідальність за злочинну діяльність «переодягнених енкаведистів» несе радянська спецслужба.

Факти злочинної та провокаційної діяльності спецгруп НКВД також зафіксовані у внутрішніх документах СБ ОУН.[20][21][22][23] Українські повстанці у своїх листівках та газетах доносили до людей відомості про злочинну та провокаційну діяльність створених НКВД лжебоївок підпільного руху, в тому числі й про участь у них зрадників, що перейшли з рядів УПА на бік радянської влади.[24][25]

У працях українських істориків ОУН-УПА включені архівні документи НКВС щодо спецгруп, що розкривають зрадницьку роботу деяких колишніх учасників націоналістичного підпілля. Оприлюднюючи відповідні архівні документи, переважна більшість українських істориків від самого початку висвітлення ними діяльності лжебоївок УПА не приховувала участі колишніх членів ОУН та УПА в спецгрупах НКВС та їхню боротьбу з підпіллям, про що свідчить список їхніх публікацій щодо діяльності спецгруп НКВД (див. нижче).

Примітки

[ред. код]
  1. а б Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА.. — Київ : 2006. ст. 33-43
  2. Ткаченко С. Н. Повстанческая армия: тактика борьбы. Глава 5. Борьба противника с украинским движением сопротивления — Мн.: Харвест, 2000
  3. а б в г Олег Росов Миф о «переодетых энкавэдэшниках» Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими бандформированиями на Западной Украине. 1944—1945 годы
  4. Сталинист и фальсификатор истории Петрашенок Дмитрий Евгеньевич — Олег Росов
  5. Дмитрий РОСОВ Бандеровский маскарад, и Фальшивые «экспонаты» выставки
  6. Игорь Лосев. Феномен бандерофобии в русском сознании
  7. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917—1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Книга 2. Київ, 1994
  8. Білас І. Г. Під видом бандитів УПА. Трускавець, 1992
  9. СБУ оприлюднила факти компрометації бійців ОУН-УПА чекістами
  10. Докладная записка о фактах грубого нарушения советской законности в деятельности т. н. спецгрупп МГБ, Центральный государственный архив общественных объединений Украины (бывший партийный архив Института истории партии при ЦК Компартии Украины). Ф. 1, оп. 16, д. 68, л. 2-10
  11. Сергійчук В., 2006, с. 33-39.
  12. а б Джефрі Бурдс, 2006, с. 290.
  13. Фіров Петро Тимофійович історія ОУН-УПА: події, факти, документи, коментарі Вид-во Севастоп. нац. техн. ун-ту, 2002. — 191 с. — Бібліогр.:с. 186—190 (76 назв). — ISBN 966-7473-39-2 : Б. ц.
  14. Олег Росов Возмездие следовало неотвратимо
  15. С либеральной точки зрения Советская конституция
  16. Сергей Кара-Мурза История советского государства и права § 3. Конституции СССР 1936 года и РСФСР 1937 года
  17. Дмитро Вєдєнєєв Геннадій Биструхін Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920—1945) ст. 340
  18. А. С. Чайковський Спецгрупи НКВС і НКДБ: міфи та реальність.
  19. Максим Запорожец, Сергей Полычевский Зачем навязывается миф о «переодетых» энкавэдистах?
  20. Більшовицькі провокації. ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 49. Електронний архів Українського визвольного руху
  21. Протокол у справі більшовицької провокації в С. Деліїв. ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 57. Електронний архів Українського визвольного руху
  22. Протокол у справі більшовицької провокації в селі Іваників Лисецького району від 20 травня 1946 ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 57. Електронний архів Українського визвольного руху
  23. Протоколи СБ ОУН у справах провокацій більшовиків. 4.2.7. Служба безпеки ОУН (б). 1076 документів. 44 сторінка. Електронний архів Українського визвольного руху Продовження на 45 сторінці. Подібні документи можна знайти і на інших сторінках електронного архіву Українського визвольного руху.
  24. Розширений пошук документів за наступними умовами: розділи: 4. Український визвольний рух (1939—1954 рр. (9058) ключові слова містить: провокації. Електронний архів Українського визвольного руху
  25. Результати пошуку для: провокація. Електронний архів Українського визвольного руху

від ROMANTYS

[ред. код]
Перенесено з [[Вікіпедія:Кнайпа (адміністрування)#про помилку ВП:НВА]]

Ану, проект Вікіпедія:Кандидати у добрі статті, стаття Спецгрупи НКВС. Хтось з адмінів візьме на себе сміливість і відмінить правку адміна https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спецгрупи_НКВС&type=revision&diff=20540517&oldid=20532503 або, навпаки, закриє мені рота і тикне́ мордою в правила, де чітко написано, що в вікістатті заборонено використовувати цитати з АД, використаного в статті, в формі епіграфу?--ROMANTYS (обговорення) 16:03, 12 червня 2017 (UTC)Відповісти

  • @ROMANTYS: При редагуванні статті усі рівні, адміни лише стежать за дотриманням правил. Застосовуйте правило ВП:КС, інші правила, і чітко вперед. — Юрій Дзядик в) 17:27, 12 червня 2017 (UTC).Відповісти
    З 5-го по 8 червня 2017 року крім мене 10 користувачів-неадмінів підтримали статтю в номінації на «добру» і жодних (ЖОДНИХ) зауважень щодо цитати з АД не було. Двоє навіть запропонували зразу у «вибрані». Але тільки но 9 червня колишній адмін AS написав своє «Зауваження», котрому не сподобалось, що цитата АД до того ще й з Біблії, як ТЕПЕРІШНІЙ адмін Fessor знищив цитату, а потім ще й відкинув правку Viiictorrr, котрий намагався її повернути. Пропонуєте шукати консенсус? Пробував:
    • «давайте краще проведем голосування серед проголосувавших щодо статті в цій номінації, котрий з варіантів їм більш підходить: з епіграфом чи без нього. --ROMANTYS»  — «Вікіпедія - не експеримент з демократії …Fessor(A)»
    • «цитату з книги «Окупанти без маски. Документ з архіву КГБ УРСР» ви скасували як адмін чи користувач? Щоб потім не було непорозумінь… --ROMANTYS» — «Як адмін, звісно.…Fessor(A)»
    • «Мені взагалі важко уявити ситуацію, коли епіграф може бути доречним в енциклопедичній статті. --ASƨɐ 06:35, 10 червня 2017 (UTC)
    • Я сподіваюся, що Fessor прослідкує за цим ASƨɐ 17:47, 10 червня 2017» — «Думаю, «уявити ситуацію, коли епіграф може бути доречним» не просто «в енциклопедичній статті», а навіть в цілій енциклопедії, Вам буде ще важче. Тому поступіть, як Фома невіруючий, подивіться та потрогайте. --ROMANTYS»

Жодна спроба пошуку консенсусу НЕ ПРОХОДИТЬ--ROMANTYS (обговорення) 06:31, 14 червня 2017 (UTC)Відповісти

Вступ: мікроправки

[ред. код]

Шановні автори статті, чи не вважаєте ви що більш вдалим формулюванням було б замість нинішнього

... для боротьби з національно-визвольними рухами переважно на територіях, анексованих СРСР перед німецько-радянською війною, зокрема з ОУН та УПА в Україні (переважно Західній), а також у країнах Балтії проти «лісових братів» та на території Білорусі проти «чорних котів»

перефразувати

... для боротьби з національно-визвольними рухами переважно на територіях, анексованих СРСР перед німецько-радянською війною, зокрема проти ОУН та УПА в Україні (переважно Західній), а також проти «лісових братів» у країнах Балтії та проти «чорних котів» на території Білорусі

--VoidWanderer (обговорення) 21:53, 12 червня 2017 (UTC)Відповісти

Вибачте, VoidWanderer, що відповідаю Вам тільки тепер, коли помітив, але все ж вважаю перший текст точнішим. Згодіться, що первинним, загальнішим має стояти визначення території дії спецгруп, а не противник. Попри те, що спецгрупи створювались проти ОУН та УПА, вони захоплювали й дезертирів та «ухилянців» від Червоної Армії. В тій же Білорусі могли воювати й проти підрозділів УПА десь на Берестейшині, або до повстанців, що не належали до «чорних котів». Аналогічно й в Балтійських країнах могли бути задіяні, скажімо, проти загону, що складався з солдат Вермахту. --ROMANTYS (обговорення) 05:26, 17 травня 2018 (UTC)Відповісти

Упівці відпустили Кузнєцова з полону?

[ред. код]

Радянський розвідник-терорист Микола Кузнєцов намагався боротися з українськими патріотами руками німецьких окупантів. Здійснюючи замахи на життя гітлерівських високопосадовців, він залишав на місці терористичного акту документи націоналістичного спрямування, списки українських націоналістів, вигукував «Слава Україні!», що викликало у відповідь репресії нацистів до українського населення теренів.[45] Він же, захоплений у полон на Волині в Вербському районі війсьово-польовою жандармерією УПА, виказав таємниці розвідувально-диверсійної групи з радянських партизанів, котра під командуванням лейтенанта Бориса Крутікова, колишнього «бульбівця» Тараса Боровця, вдавала з себе рейдовий по Волині відділ УПА, що й допомогло повстанцям затримати й розбити її в тому ж районі.[45] Та й загинув Микола Кузнєцов на Галичині, захоплений у полон повстанцями сотні «Чорногори» з куреня «Шугая». Упівці відпустили Кузнєцова з полону?--Slav (обговорення) 22:45, 16 травня 2018 (UTC)Відповісти

Принаймі так пише в своїй книзі Володимир Сергійчук. Та ще й з посиланням на Левка Шанковського. Прошу самому переконатись. Я спочатку подумав, що то було перед самою смертю. Але там прямо написано «на Волині», тобто коли Кузнецов ще діяв під Рівним, названо навіть район затримання і його, і спецгрупи. І цілком припустимо, що військово-польова жандармерія УПА відпустила «німецького офіцера», що поділився з ними даними про совіцьких партизан, що прикидались УПА. --ROMANTYS (обговорення) 04:45, 17 травня 2018 (UTC)Відповісти