Обговорення:Степан Смаль-Стоцький

Ця стаття є частиною Проєкту:Українські національно-визвольні змагання 20 століття (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з українськими національно-визвольними змаганнями 20 століття. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Українські національно-визвольні змагання 20 століття.
	Чим допомогти: Статті до створення та доопрацювання

Смаль-Стоцький Степан Йосипович

Ім’я цього вченого ще й сьогодні мало згадується, або й зовсім замовчується в книгах з історії нашої Академії наук. Це академік першого її складу Степан Йосипович Смаль-Стоцький, видатний вчений і талановитий дослідник слов’янської філології. Автор «Історії Академії наук» Валентин Терлецький (видавництво «Наукова думка», 1969 рік) просто «вводить корективи», викидає імена Смаль-Стоцького, Тарановського, Косинського, натомість заводить зовсім інші імена — обраних пізніше. Немає імені Смаль-Стоцького і в довідниках про Академію наук, які випущено за незалежної доби, немає й у «всеохопній» Українській Радянській Енциклопедії. Немає і все… Але в науковій розвідці Наталі Полонської-Василенко «Наукова вартість сучасної підсовєтської історіографії України» читаємо список отих «партизанів» науки: у першому відділі — Багалій, Петров, Кримський, Смаль-Стоцький; у другому відділі — Вернадський, Кащенко, Тутковський, Тимошенко: у третьому — Левицький, Туган-Барановський, Тарановський та Косинський. Як завжди, нас виручає Енциклопедія Українознавства Володимира Кубійовича. З неї дізнаємося про героя нашої передачі таке: «Смаль-Стоцький Степан — мовознавець, педагог, визначний політичний і громадський діяч Буковини.., один з керівників національно-культурного відродження Буковини. Противник москвофільства, чимало спричинився до перемоги народовців на Буковині; голова студентського товариства «Союз» в Чернівцях, співзасновник товариств «Народний дім», «Буковинський Боян», «Руська школа», активний діяч «Руської Бесіди».,, посол від національно-демократичної партії до буковинського сойму.., посол до Віденського парляменту (1911-18 pp.)…»