Обухівка (селище)
Обухівка (у 1938—2016 роках — Кіровське) — селище Дніпровського району Дніпропетровської області. Центр Обухівської селищної громади.
Географія та розташування[ред. | ред. код]
Обухівка розташована в центральній частині Дніпропетровської області на лівому березі Дніпровського водосховища на Дніпрі. Неподалік Обухівки лежить місце впадіння нового русла річки Оріль у Дніпро. Зі сходу до Обухівки впритул прилягають лівобережні околиці міста Дніпра. На східній околиці з озера Чередниченкове витікає річка Шпакова. На півночі межує із селом Горянівське.
Обухівка розташована у фізико-географічній зоні Придніпровська низовина. Висота над рівнем моря у селищі — 50—55 метрів.
Довкола селища є Обухівські озера. На захід від Обухівки лежать землі Дніпровсько-Орільського природного заповідника.
Історія[ред. | ред. код]
На території Обухівки досліджено кілька поселень доби бронзи, катакомбної та зрубної культур (кінець ІІІ — початок І тисячоліття до н. е.).
Засноване в другій половині XVIII століття. Перша назва поселення Обухівка, за неофіційними даними, походить від прізвища першого поселенця — козака Андрія Обуха.
Після утворення Катеринославської губернії Обухівка ввійшла до складу Кам'янської волості Новомосковського повіту. У 1886 році тут мешкало 1930 осіб з 351 господарським подвір'ям, було 3 магазини, церква.
У перші роки радянської влади в Обухівці, як і у всій країні, пройшла колективізація. Станом на 1925 рік у селі мешкало 5246 жителів, проводилось два ярмарки, було дві школи, хата-читальня[2]. Обухівка входила до складу Кам'янського району Катеринославської округи.
У 1938 році, за рішенням загальних зборів селян Обухівки, вирішено перейменувати село на Кіровське на честь радянського державного діяча Сергія Кірова.[3] Згодом до селища приєднали придніпровське село Сугаківка. Обухівка увійшла до складу новоутвореного Дніпропетровського району.
Після Другої світової війни Кіровське отримало статус селища міського типу. Тут була центральна садиба Дніпропетровської птахофабрики. У другій половині 20 століття у Кіровському побудовано понад 1200 нових житлових будинків, Палац культури, дві бібліотеки, лікарську амбулаторію.
Деякий час Обухівка підпорядковувалася Дніпропетровській міській раді, з 1965 року, після відновлення Дніпропетровського району, знову входить до нього.
18 жовтня 2023 Році у селищі росіяни на несли ракетний удар по приватному будинку
Сучасність[ред. | ред. код]
Більшість населення Обухівки, яке має роботу (90 %), працює в місті Дніпрі.
У селищі є дві середні загальноосвітні школи, дві амбулаторії загальної практики — сімейної медицини, будинок культури.
Дитячий садок, збудований у 2018 році, у лютому 2020 року номінований організаторами конкурсу Mies van der Rohe Award на премію ЄС у галузі сучасної архітектури.[4]
Обухівка відіграє роль «дачного селища» та місця відпочинку для жителів міста Дніпра, оскільки за часів радянської влади тут розміщено багато дач і баз відпочинку (в основному для оздоровлення робітників місцевих заводів та фабрик).
У 2017 році в Обухівці створено громадську організацію «Дитячий туристичний клуб «БАФ», якій об'єднав понад 100 активних громадян селища. У 2018 році в Обухівці створено «Молодіжний центр А.Т.О.М.», центр є майданчиком для зустрічей активної молоді селища
Герб[ред. | ред. код]
Герб є промовистим, оскільки орлан сидить на обусі пернача. Орлан і пернач є свідченням давніх козацьких традицій і пов'язані з символом Орільської полкової паланки, на території громади річка Оріль впадає у Дніпро. Орлан — символ свободи та благородства. Три зірки означають сходження тут меж колишніх Орільської, Протовчанської та Кодацької паланок, вказують близькість до міста Дніпра (на гербі якого такі ж зірки) та характеризують об'єднану громаду, до складу якої входять три населені пункти. Хвиляста основа підкреслює розташування поселення біля річки Дніпра. Зелене поле символізує щедру природу, Дніпровсько-Орільський природний заповідник. Дубова та ялинова гілки символізують багатство місцевої флори, міцність і силу[5].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 7730 | 93.52% |
російська | 455 | 5.51% |
ромська | 31 | 0.38% |
білоруська | 16 | 0.19% |
вірменська | 6 | 0.07% |
румунська | 4 | 0.05% |
німецька | 1 | 0.01% |
інші/не вказали | 23 | 0.27% |
Усього | 8266 | 100% |
Транспорт[ред. | ред. код]
Через селище проходять автомобільні дороги Т 0404 і Н31.
Обухівка сполучена приміським транспортом (маршрутками) з Дніпром.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Храм на честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього
- Поблизу Обухівки наявний регіональний ландшафтний парк Дніпровські ліси.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Уродженці села:
- Варфоломєєв Володимир Олександрович (1984—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Лисенко Олег Ігорович (1989—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Середня загальноосвітня школа № 1
-
Храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього
-
Храм Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
-
Арт-об'єкт "Я кохаю Обухівку"
-
Військовий меморіал загиблим землякам в роки Другої світової війни
-
Монумент воїнам-визволителям, які форсували Дніпро в жовтні 1943 р.
-
Погруддя Каруни В.П. на території середньої школи № 2
-
Головний вхід до Центрального парку
-
Курган Гетьманський
-
Свято-Миколаївський храм
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ Описание населённых мест Екатеринославской губернии на 1 января 1925 года
- ↑ Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- ↑ Обухівський дитсадок номінували на премію ЄС. 34.ua. 34 канал. 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
{{cite web}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
(довідка) - ↑ Щодо проєкту герба смт Обухівка!. 24 вересня 2021.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Розподіл населення Дніпропетровська область за рідною мовою. 2001.ukrcensus.gov.ua. Державний комітет статистики України. Архів оригіналу за 29 січня 2023. Процитовано 7 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 266
- Максим Кавун. Гений места. Часть VI. Обуховка. Зеленый рай // Недвижимость в движении. — 2005. — 20 апр. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Кі́ровське // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.266
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Дніпропетровської РДА [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|