Овадюк Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Овадюк
Овадюк Ігор Олександрович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 1989(1989)
с. Козлиничі, Ковельський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 7 березня 2022(2022-03-07)
с. Дмитрівка, Бучанський район, Київська область, Україна
(у ході російського вторгнення в Україну)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ігор Олександрович Овадюк — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1989 році[1][2] (1990)[3][4] року в селі Козлиничі Ковельського району на Волині. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі, навчався в ПТУ № 5 м. Ковеля. Після закінчення училища був призваний на військову службу в Збройних Силах України. У 2010 році батьки Ігора Овадюка отримали подяку від Президента України Віктора Ющенка за гідне виховання сина. Працював майстром дільниці цеху ремонту виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» філії «Львівська залізниця». Багато років ніс послух прислужника Хрестовоздвиженського храму с. Козлиничі.

З початком російське вторгнення в Україну у числі перших був мобілізований до Збройних Сил України. Загинув 7 березня 2022 року поблизу с. Дмитрівки Бучанського району Київської області разом із своїм земляком молодшим сержантом Максимом Хмелярем[5][6][7][8][4][3]. За іншими даними Ігор Овадюк загинув поблизу міста Житомира[1]. Поховання загиблого відбулося 10 квітня 2022 року[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [9].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б У війні з російськими окупантами загинув воїн із Волині. Волинь post (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  2. а б На війні з росією загинув Герой з Поворської громади. Район Ковель (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  3. а б Пам’ять / Вони мужньо боролися за рідну Україну. Вісті Ковельщини (укр.). 13 травня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  4. а б Ким були загиблі Герої з Поворської громади — Ігор Овадюк, Максим Хмеляр, Богдан Васильчук. Район Ковель (укр.). 10 травня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  5. Парай, Олена (10 квітня 2022). В боях за Україну загинули ще четверо волинян. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 19 серпня 2022.
  6. Ще троє волинян віддали своє життя за свободу України. https://insider-media.net (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  7. У війні з Росією загинув волинянин Ігор Овадюк. Волинські новини (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  8. Копилов, Микола (10 квітня 2022). Майстер локомотивного депо Ковель загинув під Києвом. https://www.railinsider.com.ua (укр.). Процитовано 19 серпня 2022.
  9. Президент відзначив державними нагородами військовослужбовців Збройних Сил України. armyinform.com.ua (укр.). 3 травня 2022. Процитовано 17 серпня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]