Овчарський Яків-Броніслав
Яків-Броніслав Овчарський | |
---|---|
Народився |
4 листопада 1872 м. Броди |
Помер |
28 липня 1943 (70 років) м. Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна |
Австро-Угорщина ЗУНР Польська Республіка СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | лікар, меценат |
Знання мов | українська, німецька, латина і польська |
Заклад | Народна лічниця |
Яків-Броніслав Овчарський (4 листопада 1872, Броди — 28 липня 1943, Львів) — український лікар і меценат.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 4 листопада 1872 року в місті Броди у родині Антона і Анни Овчарських. Його батько працював канцеляристом у Бродівському повітовому старостві.
Після закінчення початкової школи продовжив навчання у гімназії в Бродах. У 1894 році вступив на медичний факультет львівського університету. У 1906 році отримав право (сертифікат) на медичну практику у Львові та відкрив власний кабінет на вулиці Пекарській, 39.
У 1907 році одружився з Іриною-Олександрою, дочкою священика Йосипа Гулли з села Чепелі Бродівського повіту.
Один з організаторів Львівського рятункового товариства, директор Народної лічниці (1916—1918)[2], останній особистий лікар Івана Франка.
Під час першої світової війни лікував Українських січових стрільців, а також українських діячів, серед яких Олекса Новаківський і Іван Франко.
У 1922 році був власником кінотеатру «Коперник» та ще 4-х кінотеатрів. У зв'язку із його фінансовою підтримкою українських шкіл, польські шовіністи закликали бойкотувати ці кінотеатри.[3]
Фінансово підтримував українські театральні вистави, переобладнав залу Музичного інституту імені Миколи Лисенка, яку розписали художники Модест Сосенко та Олекса Новаківський.
Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря у Львові.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ Історія шпиталю імені Митрополита А. Шептицького. old.spital.org.ua. Процитовано 2 червня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Мирон Кордуба. Щоденник 1918-1925. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2021. — 688 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Криса Л., Фіґоль Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 112.