Омельчук Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омельчук Олександр Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 18 лютого 1990(1990-02-18)
Велика Боровиця
Смерть 17 жовтня 2017(2017-10-17) (27 років)
Зайцеве
Псевдо «Механ»
Військова служба
Роки служби 2011-2017
Приналежність Україна Україна
Рід військ  Гірська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Олекса́ндрович Омельчу́к (18 лютого 1990(19900218) — 17 жовтня 2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1990 року в селі Велика Боровиця (Білогірський район, Хмельницька область). 2007 року закінчив 11-річну школу, по тому — Рівненський технічний коледж НУВГП за спеціальностями слюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації 3-го розряду й технік-електромеханік. 14 жовтня 2011 року вступив на військову службу за контрактом; солдат, механік-водій 2-го батальйону 128-ї бригади.

На фронті з початку війни, служив у роті матеріального забезпечення. Взимку 2016-го переведений на посаду механіка-водія, в останню ротацію вирушив до зони бойових дій — початку літа 2017 року. Брав участь у боях за Піски.

17 жовтня 2017-го загинув внаслідок вчиненого терористами мінометного обстрілу позицій у Жованці (смт Зайцеве).

20 жовтня 2017 року похований у селі Велика Боровиця.

Без Олександра лишилися батьки, сестра та дідусь.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 22 січня року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]